Проєкт держбюджету України на 2025 рік з великим дефіцитом та заморожуванням соцстандартів (включаючи мінімальну пенсію) прийнято на розгляд депутатів Верховної Ради (ВР) 20 вересня – у крайній термін, передбачений законодавством. Формально це означає старт бюджетного процесу в парламенті.
Про це повідомив заступник голови Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк ("Голос"), рішення не вимагало голосування. Реєстрація законопроекту №12000 також відбулася вчасно, 15 вересня. Тепер, 20 вересня, представники Кабінету міністрів у парламенті представили проект майбутнього кошторису, а депутати дали добро на його розгляд. Після цього настане час на внесення пропозицій до проекту бюджету – до 1 жовтня.
"Цього року буде все дуже стабільно. Усі голосування за бюджет отримають голоси, всі терміни буде дотримано і вже в листопаді бюджет ухвалимо", – зазначав Железняк.
Він прогнозує, що вже у жовтні вже відбудеться перше голосування. Нагадаємо, останній термін для остаточного схвалення кошторису, згідно Бюджетного кодексу, – до 25 листопада.
Згідно з документом, в Україні очікується уповільнення економіки, девальвація гривні, прискорення інфляції. Водночас, може знизитися боргове навантаження на бюджет.
Згідно з макропрогнозом, на який спирався уряд при складанні бюджету-2025, номінальний ВВП України наступного року зросте лише на 2,7%, водночас ціни піднімуться на 9,5%. При цьому цікаво, що згідно з прогнозами Нацбанку показник інфляції може бути зовсім іншим – на кінець 2025 року 6,6%.
Водночас, за бюджетними розрахунками, зростатимуть і середні зарплати українців. Середня зарплата за прогнозами уряду наступного року збільшиться з 20 581 до 24 389 грн.
Водночас Кабінет міністрів не передбачив підвищення мінімальної зарплати чи прожиткового мінімуму. Це також призведе до "заморожування" мінімальної пенсії.
"У проєкті державного бюджету на 2025 рік передбачені витрати на встановлення мінімальної заробітної плати з 1 січня 2025 року у розмірі 8000 грн", – йдеться у пояснювальній записці. Таким чином мінімалка залишиться на рівні поточного року.
В уряді вважають, що цього буде достатньо, бо в 2024-му вже підвищували мінімалку. При цьому за два роки (2024-й та 2025-й) сукупна інфляція може становити близько 14,6%. Тобто лише для компенсації інфляції мінімалку потрібно було підвищити щонайменше до 9168 грн.
Розмір мінімальної пенсії становитиме 2361 грн. "Бездефіцитність 2-й рік поспіль бюджету Пенсійного фонду України та збереження на рівні 2024 року соціальних стандартів вплинули на визначення обсягу трансферту Фонду на пенсійне забезпечення", – зазначають у проєкті бюджету.
Ще одна погана новина – значна девальвація. До бюджету "закладають" курс долара у розмірі 45 грн/дол. Натомість у 2024-му середній курс долара очікується на урочні 40,8 грн/дол. Потреба України у зовнішньому фінансуванні наступного року – 38,4 млрд доларів, зазначав Железняк.
Голова комітету з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев додавав: "Уряд має розуміння, що наступного року ми зіткнемося з уповільненням економіки (після +5,3% у 2023 році очікується +3,5% у 2024-му, а у 2025 році – +2,7%), збільшенням темпів зростання споживчих цін (до 9,5% проти прогнозованих 7,9% у 2024 році), подальшою прогнозованою девальвацією гривні на 9,3% (до 45 грн/дол. в середньому по році проти очікуваних 40,8 грн/дол. цього року).
- Доходи загального фонду: 2007,4 млрд грн.
- Витрати загального фонду: 3643,6 млрд грн.
- Дефіцит держбюджету: 19,4% від ВВП.
- Резервний фонд: 43,9 млрд грн.
- Зовнішні запозичення: 1658,4 млрд грн.
- Внутрішні запозичення: 579,2 млрд грн.
- Дотація до місцевих бюджетів: 51,2 млрд грн.
- Фінансовий ресурс на сектор безпеки та оборони: 2223 млрд грн (26,3% від ВВП).
- Підтримка соціально незахищених громадян: 419,2 млрд грн (з них на Пенсійний фонд: 237,9 млрд грн, допомога малозабезпеченим сім'ям та особам у складних життєвих обставинах: 127,9 млрд грн, а на виплату пільг та субсидій: 42,3 млрд грн).
- Охорона здоров'я: 210,7 млрд грн.
- Освіта: 169,3 млрд грн.
- Культура та інформаційний простір: 9,6 млрд грн.
- Цифрова трансформація: 4 млрд грн.
- Наукові дослідження: 14 млрд. грн.
- Фонд розвитку підприємництва: 18 млрд грн (пільгові кредити за програмою "5-7-9%").
- Гранти для бізнесу: 1,4 млрд грн.
- Підтримка регіонів – 12,2 млрд грн (субвенція на компенсацію різниці в тарифах).
- Забезпечення житлом громадян: 9,4 млрд грн.
- Гуманітарне розмінування земель: 1 млрд грн.
- Державний фонд декарбонізації та енергоефективної трансформації: 1,75 млрд грн.
Тобто фінансовий ресурс на сектор безпеки та оборони у 2025 році зросте до 2,223 трлн грн., що становить 26,3% від прогнозованого ВВП країни. Передбачені витрати включають грошове, матеріальне та продовольче забезпечення військових, придбання озброєння, військової техніки та підтримку оборонно-промислового комплексу.
Також прогноз фінансування Державного бюджету на 2025 рік передбачає зниження дефіциту державного бюджету до 19,4% ВВП (у чинному законі про Держбюджет на 2024 рік – 20,6%), що відповідає показникам узгоджених із міжнародними партнерами.
Як повідомляв OBOZ.UA, незважаючи на плановане заморожування соцстандартів, пенсії в Україні в березні 2025-го все ж індексують. В уряді вже пообіцяли виконати норму закону про перерахунок виплат.
Поки не відомо, яким може бути розмір цієї індексації (оскільки враховується статистика за 2024 рік, якої ще немає). Але, за підрахунками OBOZ.UA, пенсії можуть підвищити майже на 17%.
Лише перевірена інформація внас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!