Національний ботанічний сад передав ділянку компанії, яка замішана в корупційних справах: будували ЖК на державній землі і начебто пропонували хабарі 

Національний ботанічний сад ім. Гришка уклав інвестиційний договір на земельну ділянку з "КСМ Груп". Ботанічний сад входить до структури Національної академії наук (НАН), при тому "КСМ Груп" вже потрапляли в скандали у зв'язку з забудовою землі, що належить НАН, та корупційні розслідування.

Відео дня

Як розповіли джерела OBOZ.UA, "КСМ Груп" відомі на ринку як компанія, що має особливі зв'язки з Національною академією наук. У реєстрі судових рішень є кілька кримінальних справ за участю "КСМ Груп". Тривають розслідування, зокрема за підозрою в корупції (ч. 4 ст. 369 КК) – пропозиція службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, надати їй неправомірну вигоду, вчинена за попередньою змовою групою осіб.

За даними НАБУ та САП, власник "КСМ Груп" Сергій Копистира намагався підкупити на той момент міністра інфраструктури Олександра Кубракова. Нібито він запропонував понад 5200 квадратних метрів нерухомості у зведених його компаніями новобудовах столиці орієнтовною вартістю 170 млн грн. Під час обшуку за місцем проживання Копистири знайшли також документ зі списком судових інстанцій, на які нібито витратили $620 тис.

КСМ Груп, згідно даним YouControl, належать:

• Черненко Ольга Василівна. Учасниця ТОВ "КМС-Груп" та ТОВ "КСМ-Девелопмент".
• Копистира Микола Петрович. Власник ТОВ "ФК "Прайм" та ТО "ФК "Основа".
• Черненко Тетяна Василівна. Учасниця ТОВ "КСМ-Транс" та ТОВ "КСМ-Девелопмент".
• Копистира Арсеній Миколайович. Керівник ТОВ "ФК "Основа". Співвласник ТОВ "Інтербуд ТМ". Син Миколи Копистири.
• Возна Наталія Миколаївна. Співвласниця ТОВ "КСМ-ГРУП". Керівниця ТОВ "КСМ-Девелопмент"
• Копистира Сергій Миколайович. Учасник ТОВ "Холд Груп". Син Миколи Копистири.

Основними напрямками діяльності компаній групи є проєктування та будівництво житлових масивів (зокрема ЖК "Кришталеві джерела"), великих інфраструктурних об'єктів, мостів, доріг, мереж, а також проєктування, будівництво та реконструкція підприємств з постачання води та очистки стічних вод. У межах бізнес-групи НБУ виділяє небанківську фінансову групу "Прайм".

Ділянку передали ще шість років тому: що відомо

"Місто сім років тому зверталось до НАН, щоб передали ботанічний сад (місту. – Ред.) і його відремонтувати. Він у поганому стані. На це в НАН нам відмовили. Чому вони так зробили? Тепер виявляється, що вони хотіли на території саду будівництво розпочати. Місто категорично проти цього", – розповів OBOZ.UA депутат Київської міської ради Дмитро Білоцерківець.

І хоча будівництво в природно-заповідному фонді заборонено законом, шість років тому, вже після відмови київській владі, ботанічний сад підписав договір з приватним забудовником, в якому йдеться, що компанія будуватиме житлову та нежитлову нерухомість на території саду. Таким чином, передати землю киянам НАН відмовилась, але замість того передала ділянку землі приватному забудовнику.

Будівництво не розпочалось, однак за цей час установа отримала від інвестора готівку, послуги та інші товари (зокрема цибулини тюльпанів та ґрунт) на 2,6 млн грн. Білоцерківець додає: місцева влада не має можливості контролювати роботу ботанічного саду, також інвестиційні договори не публікуються. Тож деталі угоди намагаються з'ясувати, звернувшись до Держаудитслужби.

Заступник директора ботсаду Микола Шумик заявив у ефірі Суспільного, що у 2018 році ділянка ботсаду по вулиці Садово-Ботанічній, 1 стала предметом інвестиційного договору із забудовником, і зазначив, що йшлося про впорядкування господарської зони, а не про зведення житлових будинків.

"У нас господарський двір, де знаходиться наш адмінкорпус, він виходить фасадом на вулицю Садово-Ботанічну. І у цій господарській зоні, оце після війни як побудувався цей гараж, будівлі господарські, адмінкорпус... так нічого і не ремонтувалося капітально, навіть поточний ремонт дуже слабенький був. То ми прописали у цьому проєкті організації територій капітальний ремонт ботанічного саду", – сказав заступник директора.

За його словами, у них є, зокрема, гуртожиток, підсобні приміщення, які примикають до їхнього гаража на господарському дворі. "У нас дуже багато співробітників приїжджають із сіл, тому інколи потрібно і переночувати. Тому є і такий гуртожиток. І ми у проєкті чітко записали: капітальний ремонт і розбудова адміністративно-офісних приміщень на території господарської зони. Це у нас було. Там було декілька інвесторів і була укладена з КСМ Груп ця угода... І там про житлову забудову мова абсолютно не йшла", – запевнив Шумик.

НАН тільки в Києві передала десятки своїх ділянок землі забудовникам. Усе це відбувається без контролю

Раніше Держаудитслужба публікувала детальній звіт про діяльність НАН. Виявилось, що всього академія уклала 44 інвестиційні договори. Причому 20 з них укладено у період 2020-2023 років.

Таким чином, приватним інвесторам було передано понад 130 га землі. Більшість угод – 34 – передбачає забудову 116 га землі у місті Києві. Землю віддають фактично за бартер: забудовник передає частину квартир науковцям.

Але ця система також викликає багато сумнівів. Справа в тому, що перші інвестиційні угоди з приватними структурами передбачали "обмін" земельних ділянок на принаймні 10% приміщень для науковців від площі об’єктів будівництва. Переважно як квартири для наукових працівників. Але надалі цей відсоток різко скоротився. Наприклад, у 2023 році за окремими договорами НАНУ отримає лише 2% від загальної площі забудови.

Зазначимо, НАН є одним із найбільших розпорядників державної власності у вигляді нерухомості та землі. Станом на кінець 2023 року в активах НАНУ перебувало 6893 об’єкти нерухомості, з яких земельних ділянок – 458. Залишкова вартість землі становила 73,2 млрд грн.

Раніше OBOZ.UA писав про те, що в уряді звинуватили Національну академію аграрних наук (НААН) у тіньовій оренді 400 тис. га землі. Академія аграрних наук володіє сотнями тисяч гектарів землі. На них мають вирощувати агропродукцію, однак, як з'ясувала Рахункова палата, роблять це вкрай погано. Наприклад, врожайність зернових та зернобобових була на 35% нижчою за середню по Україні, соняшнику, ріпаку – на чверть.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!