Українцям готують обмеження грошових переказів: розкрито можливі ліміти та умови

В Україні мають намір обмежити вихідні перекази з однієї банківської картки на іншу. Із такою ініціативою виступив Національний банк України (НБУ). Розглядається варіант встановити ліміт у 30 вихідних переказів на місяць загальною сумою до 100 тис. грн. Передбачається, що це допоможе боротися з "дропами" та "грошовими мулами", які використовуються для ухилення від оподаткування та інших нелегальних цілей.

Відео дня

Майбутні обмеження анонсував заступник голови НБУ Дмитро Олійник, повідомляє Forbes. Очікується, що остаточне рішення НБУ ухвалить протягом місяця.

"Робочий варіант" полягає у запровадженні обмеження до 30 вихідних переказів на місяць і не більше ніж на 100 000 гривень. Ці обмеження стосуватимуться лише переказів із картки на картку, не торкнуться платежів та інших операцій.

Також у НБУ запевняють, що ліміти не завадять волонтерським зборам, адже вхідні перекази залишаються без обмежень. Крім того, регулятор вважає, що обмеження не вплинуть на 95-98% клієнтів банків, адже вони й так переказують кошти менше, ніж на зазначені суми та роблять менше 30 переказів на місяць.

Причиною запровадження такого обмеження є зростання популярності "дропів" та "грошових мулів". Ці фінансові схеми дозволяють шахраям використовувати персональні дані громадян для відкриття банківських карток та проведення транзакцій, уникнувши фінансового моніторингу. Такі операції використовуються для ухилення від сплати податків, виведення коштів за кордон та інших нелегальних цілей. Хоча обмеження на переклади не знищать ці схеми, вони значно ускладнять роботу шахраям, створивши додаткові перешкоди.

Як пояснив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань податків Ярослав Железняк ("Голос"), ця аргументація має сенс. "Скажу непопулярну річ, але я радий, що НБУ готовий робити такі сміливі кроки. Коли у нас розрив військових витрат 400-500 млрд грн, залишати таку лазівку це просто злочин", – заявив нардеп.

Він додав, що такі заходи, серед іншого, допоможуть закрити нелегальний гральний бізнес. За словами Железняка, одним із головних фінансових інструментів для чорної ігорки є саме "дропи" – коли з карти на карту проходить за місяць мільйони гривень. За схожими принципами, за його словами, працює продаж нелегальних цигарок через Telegram-канали, а також обіг наркотичних засобів.

"Це не просто одна карта та p2p транзакція. Це ціла екосистема карт, які дуже швидко і (формально в рамках лімітів) перекидають кошти між собою. Тому зловити такі кущі дуже важко, а окремі карти блокувати (що теж робиться) не дає результату" , – зазначив депутат.

Приклади "дропів" і як це працює

Железняк навів конкретні приклади роботи "дропів". За словами депутата, дані взяті з матеріалів Нацбанку:

1. Наймана працівниця підприємства з смт. у Вінницькій області, вік 52 роки, розмір доходів до 20 тис. грн на місяць. Зареєструвалася у 4 банках, через 2 тижні почала отримувати понад 17 Р2Р-транзакцій на день від різних одержувачів та переказувати в інші банки. Щоденний обсяг транзакцій за карткою досяг 160 тис. грн.

2. Студент із Одеси, 19 років, розмір доходів до 20 тис. грн. Відкрив з інтервалом на тиждень рахунки у 2 банках, користуючись дистанційним онбордингом, провів за один місяць транзакцій загальний оборот по 300 тис. грн. в обох банках.

3. Наймана робітниця з Миколаєва, 38 років, розмір доходів до 11 тис. грн. Відкрила рахунки у 4 банках, ймовірно, перебуваючи за кордоном. Піковий оборот досяг 980 тис. грн на місяць від різних відправників та різних одержувачів.

4. Безробітний із села на Миколаївщині, 20 років, розмір доходів до 8 тис. грн. Відкрив рахунок в одному із банків України. Через 3 місяці після відкриття рахунку розпочалися транзакції отримання та відправлення переказів. Сума переказів склала 1,8 млн грн на місяць за 453 трансакції.

5. Пенсіонерка з Харкова, 67 років, розмір доходів до 20 тис. грн. на місяць. За одну ніч було відкрито 9 депозитних рахунків (серед яких були назви "На автобус", "На пікап") для накопичення коштів. За ніч було зібрано понад 2,1 млн грн, усі зібрані кошти було виведено з рахунку. Клієнтка була впевнена, що збирає кошти на потреби ЗСУ.

У всіх випадках проглядається типовий механізм, зазначив Железняк. Зокрема:

власник картки – новий клієнт у банку, або той, хто не мав транзакцій тривалий час;

починається аномальна активність по карті (висока інтенсивність зарахувань та відправлень, обороти можуть сягати понад 100 тис. грн за кілька днів);
більше 97% обороту становлять перекази, майже завжди відсутні звичайні операції з купівлі товарів робіт і послуг або переведення в готівку коштів;
у переказів майже немає або рідко трапляються загальні критерії чи показники – це різні чеки, різні одержувачі, різні відправники;
кількість переказів може досягати сотень за годину.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, фальшивомонетники стали рідше підробляти банкноти гривні – проте повністю не відмовилися від цього. Так, за підсумками 2023 року на 1 млн справжніх купюр припадало близько 2,1 підроблених, що менше, ніж роком раніше. Втім, розпізнати фальшивки можна – причому кількома способами.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!