Відео дня
Кабмін хоче "заморозити" пенсії: у кого можуть забрати виплати і як відреагували пенсіонери
Кабінет міністрів у проєкті бюджету на 2025-й рік пропонує скоротити соціальні видатки. Мінімальну зарплату та пенсію "заморозять" щонайменше на рік (а якщо вірити Бюджетній декларації, то на три роки). При цьому від березневої індексації відмовлятись не планують. І хоча в Мінсоцполітики обіцяють реалізувати пенсійну реформу, поки що йдеться лише про непопулярні кроки.
OBOZ.UA дізнався, що про рішення "заморозити" мінімальну пенсію думають самі пенсіонери, як це може вплинути на рівень пенсії й скільки насправді коштів направляють на соціалку.
Що кажуть пенсіонери про ідею "замороження" пенсії
Журналіст OBOZ.UA звернувся до кількох регіональних асоціацій пенсіонерів із пропозицією поділитись своєю позицією щодо ідеї замороження мінімальної пенсії. Більшість таких асоціацій створили активні пенсіонери для того, щоб легалізувати свою діяльність: брати участь у заходах, отримувати допомогу від волонтерських організацій, гранти.
Зазвичай такі асоціації займаються двома напрямами роботи: збирають продуктові набори та організовують активне дозвілля. Лобіювати інтереси тих, хто вийшов на заслужений відпочинок, навіть не намагаються: не вірять у перспективи такої діяльності.
Олександр Валюшко, голова однієї з асоціації пенсіонерів на Одещині, розповідає, що вже зараз мінімальної пенсії не вистачає на те, щоб забезпечити себе базовими потребами. "Якщо діти є у пенсіонера, то ще можна якось вижити. Переважно допомагають діти. У нас більше жінок в асоціації, ми більше займаємось активним дозвіллям", – розповідає Валюшко. Чоловік впевнений: пенсіонери вплинути на рішення уряду не можуть, однак якби "молодь вирішила боротись" за соціальні стандарти, то приєдналися б і пенсіонери.
"Ми вже змирились. Такий у нас пенсійний закон. Він давно працює. Люди просто змирились", – каже Валюшко. Серед пенсіонерів є й ті, хто ще прагне працювати. Намагався влаштуватись на роботу і сам голова асоціації. Однак, як каже чоловік, роботодавці, коли дізнавались про те, що він вже відсвяткував 66-річчя, відмовлялись від співпраці. "Я думаю от трошки далі, коли дуже не вистачатиме працівників, тоді вже й нас братимуть на роботу", – каже Валюшко.
Вікторія Вєлькє, голова "Асоціації пенсіонерів Поділля", також не змогла знайти собі роботу. "Мені 63 роки, і хоча у мене три вищі освіти, я займаюсь громадською роботу і маю соціальні зв'язки, все одно не змогла знайти роботу. Я, як колишній підприємець, сама розумію: приходжу я і людина 35-40 років. Кого оберуть? Винити бізнес у цих умовах у мене язик не повертається", – розповідає Вєлькє.
Вінницька область – одна з семи, де розмір середньої пенсії менший за 5 тис. грн. Вєлькє, організація якої розташована у Вінниці, розповідає: "Історії про те, як люди виживають на 2,3-2,4 тис. грн, просто дивують". Хтось з пенсіонерів здає кімнату, хтось просить допомоги у родичів. Однак "це завжди історії виживання", додає жінка. При цьому більшість пенсіонерів обговорюють проблеми в межах асоціацій або навіть двору багатоквартирного будинку.
Більшість пенсіонерів тривалий час не працюють, вони втрачають соціальні зв'язки, отримують статус "особи, яка втратила працездатність", стають непомітними для ринку праці та навіть суспільства. Тому проблема низьких пенсій публічно не обговорюється, на відміну, наприклад, від ситуації з підвищенням податків.
"Ви тільки не пишіть, як мене звуть. Я раніше і депутатом була місцевим, і була не останньою людиною в профспілках. А зараз все літо продавала городину. Наче жебракувала. Бачу: очі добрі, значить, людина дасть більше грошей, ніж я собі ціну встановила. І так я ці добрі очі й шукала в натовпі. Хустинку якусь надягала, сама очі ховала. Все боялась, що хтось впізнає. Отак я за літо назбирала на своїй городині 23 тис. 300 грн. Це мені – до наступного літа прожити. Ну і ще моя пенсія – 4200 грн", – розповідає ще одна представниця регіональної асоціації пенсіонерів.
Чому та як "заморозять" соцстандарти
Економія бюджетних коштів наступного року зачепить найбідніших українців: тих, хто отримує близькі до мінімальних пенсії і мінімальні зарплати. Уряд відійшов від першої версії законопроєкту щодо підвищення податків і значно її послабив, відмовившись, зокрема, від підвищення ПДВ. Натомість на соціалці вирішили заощадити.
Так, згідно з даними Мінфіну, у 2025-му році на соціалку планують витратити 419,2 млрд грн, а цього року в уточненому бюджеті закладено 483,5 млрд. А у 2023-му – 479,9 млрд. Соціальні видатки зростали щорічно: навіть після початку повномасштабної війни.
"Це вимушена ситуація. Напевно, не змогли компенсувати катастрофічний дефіцит бюджету і вимушені були йти на ці кроки. Якщо у 2025-му раптом буде якийсь резерв, можливо, будуть незаплановано підвищувати стандарти. Все залежатиме від ситуації на фронті", – розповідає завідувачка відділу дослідження якості життя Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України Людмила Черенько.
В Україні мінімальна пенсія складає 2361 грн. За два роки (2024-й та 2025-й) сукупна інфляція може становити близько 14,6%. Отже, для того, щоб мінімальна пенсія перебувала на тому самому реальному рівні (з урахуванням зростання цін), її розмір має збільшитись до 2705,7 грн.
"Зрозуміло, що коли тривалий час йде таке обмеження населення в будь-яких потребах крім суто фізіологічних, накопичується дуже багато проблем. Це, зокрема, несвоєчасне отримання медичних послуг, а також елементарні побутові проблеми. Звичайно, це серйозна ситуація. Головне – щоб вистачало на фізіологічне виживання. Дані показують, що в 2023-му порівняно з 2021-му зросла майже в 7 разів кількість тих, у кого доходи нижчі від офіційного прожиткового мінімуму", – каже Черенько.
Крім "заморожування" мінімальних пенсій, уряд піде ще на один крок: почне повертати ті пенсії, які не були зняті з рахунку впродовж року, якщо йдеться про переселенців. Також кошти можуть забрати у пенсіонерів-переселенців, які не пройшли ідентифікацію.
"Установити, що у 2025 році акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" перераховує до Пенсійного фонду України залишок коштів, який утворився в нього станом на 1 січня 2025 року на рахунках внутрішньо переміщених осіб, відкритих в акціонерному товаристві "Державний ощадний банк України" для виплати пенсій (щомісячно довічного грошового утримання)", – йдеться в проєкті бюджету України.
В умовах повномасштабної війни Україна продовжує виконувати всі взяті на себе соціальні зобов'язання, за допомогою міжнародних партнерів забезпечується робота бюджетних закладів, фінансується дефіцит Пенсійного фонду. Насправді сплачених податків не вистачає навіть на потреби оборони, не кажучи вже про всі інші сфери. Партнери вимагають від України не лише витрачати надану допомогу, але й шукати способи скоротити бюджетні видатки. На жаль, наступного року таке скорочення може зачепити тих, хто найбільше потребує допомоги та найменш захищений.