Підласа підтримала заморожування мінімалки. Це рішення може вдарити по кожному українцю, замість детінізації – знову захищають "конверти"
Голова парламеньського комітету з питань бюджету Роксолана Підласа в своєму останньому інтерв'ю заявила: у держави немає коштів підвищити мінімалку у 2025-му навіть на 100 грн. Мовляв, в такому випадку на це доведеться витратити близько 5,3 млрд грн (про цю цифру докладніше розповімо трохи далі). І це відверта маніпуляція.
Пані Підласа очолює комітет, від якого залежить, в якому вигляді голосуватимуть проєкт бюджету на 2025-й. Вона не просто слухняно погодилась заморозити соцстандарти, але ще й публічно виправдовує вкрай сумнівне рішення заморозити мінімалку. Завдання парламентарів – контролювати уряд, розробляти політики, балансувати владу. Замість того Підласа допомогає Мінфіну начебто заощаджувати бюджетні кошти. Насправді ж заморожування мінімальної зарплати матиме зворотній ефект.
Редакція OBOZ.UA хоче нагадати пані Роксолані: до парламенту, працюючи в комунікаціях Мінеко, пані Підласа дійсно мала пояснювати а інколи і виправдовувати навіть спірні рішення уряду та свого міністертсва. Однак у якості народного депутата ще й очолюючи бюджетний комітет необхідно в першу чергу відстоювати інтереси українців. Тоді як заморожування мінімальної зарплати грає на руку виключно недоброчесному бізнесу, який незважаючи на ситуацію в країні продовжує платити зарплати в конвертах.
Озвучимо всього кілька тез, про які пані Підласа не зазначила в своєму інтерв'ю.
Підвищення мінімальної зарплати завжди призводить до детінізації та збільшення бюджетних надходжень. Це доказано на практиці
І як показав досвід, це збільшення покриває зростання видатків. І тут не треба нічого вигадувати. Можна просто згадати досвід різкого підвищення мінімальної зарплати з 1600 до 3200 грн у 2017 році. Тоді доходи місцевих бюджетів зросли на 38%, податкові надходження до загальної скарбниці – на 23%. Крім того, це стимулювало зростання економіки додатково на 0,5% ВВП та дозволило збільшити бюджет Пенсійного фонду на 51 млрд грн.
Підвищення мінімальної зарплати також спричинить перерахунок частини пенсій. Йдеться про пенсії, які одержують українці віком від 65 років, які виконали норми за стажем. За законом, вони мають право на виплату у розмірі 40% мінімалки.
Підвищення мінімальної зарплати в першу чергу впливає на збільшення рівня доходів населення, але не в Україні. В Україні в першу чергу це сприяє детінізації, виводу зароблітних плат з тіні. Вже зараз, як показують дані великих кадрових порталів, середня зарплата складає 21,5 тис. грн. Дійсно, є категорія українців, деякі бюджетники, які отримують мінімальну зарплату. Однак все ж таки в першу чергу йдеться про зарплати в конверті.
Рішення заморозити мінімальну зарплату – це прагнення допомогти недобросовісному бізнесу, який платить зарплати в конвертах, залишати якомога більшу частину в тіні.
Справжня детінізація зарплат – те, що наспраді може наповнити бюджет. Але для цього треба мати сміливість протидіяти сірим схемам
В 2017-му підвищення мінімалки відбувалось паралельно з запровадженням жорстких санкцій за порушення. Однак ці санкції вирішили пом'якшити вже представники діючої влади. Не можна піднімати податки білому бізнесу і паралельно створювати умови для комфортної "роботи" недобросвісних тіньових конкурентів.
Підвищення мінімалки разом з посиленням контролю за дотримання законодавства у сфері праці – те, що може дати достатній ефект і для компенсації видатків на зарплати бюдежтникам, і навіть на підвищення пенсій. З зарплат українців платиться податок на доходи фізосіб (а це грошове забезпечення військових, місцевий і державний бюджети), ЄСВ (а це пенсії) та військовий збір (також має направлятись на потреби армії).
Детінізація зарплат неодмінно збільшить надходження Пенсійного фонду. Більше доведеться платити і ФОПам на єдиній групі. Виводити економіку з тіні все одно доведеться. Жодна реформа: ані пенсійна, ані податкова – не запрацює в умовах існування численних схем обходу правил.
Ще кілька років тому Роксолана Підласа керувала комунікаціями Міністерства економічного розвитку і торгівлі і працювала разом з Юлією Ковалів. Ковалів, як відомо OBOZ.UA, ідею підвищувати мнімалку підтримувала. Однак, на жаль, не встигла пояснити пані Роксолані, який ефект має підвищення мінімалки для української економіки.
Наполеон заявив, що кухарка не може керувати державою, а через сторіччя йому заперечив Ленін, наполягаючи на протилежному. Але практика довела: для ухвалення державницьких рішень необхідно мати досвід, знання, розуміти процеси, а також мати сміливість брати на себе відповідальність.
Звісно, дефіцит бюджету досягає колосальних масштабів і в умовах повномасштабної війни потрібно максимально зосередити всі зусиля на обороні. Але якщо намагатись наповнювати бюджет, даючи можливість спокійно існувати зарплатам в конверті і сприяючи зростанню бідності, змінити ситуацію на краще не вдасться.
Останній аргумент – розмір мінімалки в Україні вже давно не виконує своєї функції. Навіть фактичний прожитковий мінімум (вартість базового набору продуктів та послуг) вже більший. Ті, хто працюють повний робочий день, не можуть знаходитись за межею бідності! Мінімальна зарплата не може бути меншою за фактичний прожитковий мінімум. Наступного року фактичний прожитковий мінімум може бути на рівні 10 тис. грн (той, що рахують за актуальними цінами), тоді як мінімалка буде лише на рівні 8 тис. грн.
Реформа заробітної плати назріла вже давно. І зараз чи не найвдаліший момент для того, щоб її запровадити. Не може бути таке, що керівник підприємтсва по документам отримує мінімальну зарплату. Якщо бізнес продовжує платити зарплати в конвертах, держава не може бездіяти. Необхідно встановити подвійний розмір мінімалки для керівних посад. Не може поряд з прозорим працевлаштуванням існувати можливість відкривати "зарплатний ФОП" та знаходиться на єдиному податку. Не може бізнес безкарно роками не платити податки і видавати співробітникам конверти.
Так само недопустимо, щоб пані Підласа слухнянно погоджувалась на пропозиції уряду, нехтуючи інтересами українців та незважаючи на досвід минулих років. Зростання мінімалки не підтримують тільки ті, хто вже платить своїм співробітникам більше, але ховає фонд оплати праці від податкової. А розповіді про те, що в бюджеті немає додаткових навіть 5 млрд грн на підвищення мінімалки, тоді як знаходять мільярди на експериментальні кешбеки, викликає ще більше запитань до пані Підласої.