Відео дня
Про блокування переказів українців, мінімалку в 2025-му та перспективи після війни: інтерв'ю з Данилом Гетманцевим
В Україні навіть після закінчення війни очікувати на значне вивільнення бюджетних коштів не варто. Країні доведеться працювати на забезпечення своєї обороноздатності. Про перспективи, зміну правил, податкові нововведення, а також особливості фінансового моніторингу читайте у другій частині інтерв'ю голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева для OBOZ.UA.
– Якщо буде заморозка/припинення бойових дій, скільки ресурсів може вивільнитися в бюджеті? Чи такий варіант гіпотетично проговорюється з нашими західними партнерами?
На жаль, не називаючи конкретні цифри – у перспективі найближчих років це може бути дуже небагато.
По-перше, у запитанні прозвучав термін "заморозка" чи "припинення бойових дій". Ці домовленості можуть припинитись навіть через пару годин після їх досягнення. У нас вже є відповідний власний досвід. Скільки часу минуло між "Мінськом-1" та відновленням повноцінної війни? Після "Мінську-2" у нас було сотні (!) домовленостей про припинення бойових дій та перемир’я – "новорічні", "різдвяні", "пасхальні", "шкільні-випускні", "хлібні", "першовересневі" та багато інших. Чим все завершувалось? Саме тому президент неодноразово заявляв, що будь-які заморозки – це не наш варіант, нам потрібен тривалий, надійний, стійкий та справедливий мир, підкріплений серйозними гарантіями безпеки з боку союзників.
По-друге, навіть у разі досягнення такого миру ми повинні будемо ще дуже довго інвестувати величезні кошти у зміцнення безпеки і оборони.
Подивіться, на досвід Ізраїлю. Ця країна досить довго, протягом 25 років (з 1967 по початок 90-хх) минулого століття підтримувала військові видатки до ВВП на середньому рівні 20% ВВП (максимально 30% ВВП у середині 70-х). Це період, на який припадало декілька війна (6-денна, війна судного дня, з Ліваном), коли країна не тільки активно захищалась, але й озброювалась, розвивала власний ВПК.
В Україні зараз військові видатки до ВВП є навіть більшими (40,5% ВВП у 2023 році). Тому як частина до ВВП вони ймовірно можуть скоротитись у разі стійкого миру, але у найближчі роки це не буде різке скорочення.
На 2025 рік у бюджеті на відповідні цілі у нас закладено 2,23 трлн гривень, з яких 739 млрд. гривень (третина) передбачені на виробництво озброєння та військової техніки. Тобто, 2/3 зараз – видатки споживання.
Чи зможемо ми їх скоротити та спрямувати на якісь мирні цілі? Не впевнений. Адже ми точно вже не зможемо дозволити собі мати чисельність ЗСУ у тому розмірі, що був, приміром, на початку 2022 року, тим більше – на початку 2014 року. Адже у нас на десятиліття наперед зберігатиметься тисячі кілометрів не кордону з дружнім і миролюбним сусідом, а, треба бути відвертим – потенційна лінія фронту з ворогом, який вже показав своє обличчя та сутність, і яка має бути облаштована трошки інакше, ніж "сітка Яценюка", і насичена військовими та іншими формуваннями з відповідними засобами ураження і технікою трошки щільніше, ніж просто привітливі усміхнені прикордонники у пунктах пропуску і таке інше.
Тим більше – бачимо відкриті плани ворога на найближчі роки: відродження "московського" та "ленінградського" військових округів, формування нових бригад та дивізій, випуск "орешников" та інших "аналоговнетов", нарощення можливостей ядерної тріади, зміцнення військового співробітництва з іншими ізгоями з "вісі зла" та багато іншого. Це точно не про мир, а про підготовку нової збройної агресії, можливо на іншому напрямку, можливо – на нинішньому.
По-третє, ми зараз вступаємо на наймасштабніший у нашій сучасній історії етап переходу ЗСУ та інших сил безпеки та оборони з радянського озброєння та західне та новітні вітчизняні та іноземні розробки. Старе вже відслужило свій час, ми допрацьовуємо його ресурс (а подекуди – навіть перепрацьовуємо).
Вже зрозуміло, на що ми переходитиме у Повітряних Силах, Силах протиповітряної оборони, Сухопутних військах, а у Військово-морських силах будуватиме їх практично наново.
І нам потрібно буде набагато більше зброї, ніж ми маємо зараз чи розраховуємо отримати найближчим часом від союзників. Президент В.Зеленський неодноразово казав, що озвучені ним потреби по засобах ППО чи F-16 – цей той мінімум, який нам потрібен "на вчора", а щоб мати можливість надійно захищатись у найближчому майбутньому – треба набагато, у рази більше.
Тому більшість з того, що гіпотетично може бути вивільнено з видатків споживання, потрібно буде спрямувати на вітчизняний ВПК та закупівлі вкрай необхідної нам імпортної техніки, яку у найближчі роки ми не зможемо виробляти тут.
Наведу трохи математики, відкриті цифри. Цього року спроможність нашого ОПК має досягти 30 млрд. доларів. Маємо свого ресурсу на контрактування виробництва – 16,5-17,0 млрд. доларів. Є відома данська ініціатива – кошти партнерів, які спрямовуватимуться на виготовленням зброї для ЗСУ на українських підприємствах – розраховуємо у цьому році залучити 1 млрд. доларів. Саме сюди необхідно буде перекидати значну частину вивільнюваних коштів.
Є завдання Президента на цей рік щодо зброї дальнього радіусу ураження (щоб не питати кожного разу, коли виникатиме потреба, дозволу в союзників та узгодження можливих цілей) – 30 тисяч далекобійних дронів, 3 тисячі крилатих ракет та ракет-дронів. Як свідчить досвід держав-партнерів – ракетні програми недешеві та тривалі у часі.
Ще довший горизонт планування – розвиток Військово-морських сил. Там горизонт планування і спільні кроки, узгоджені майже з двома десятками партнерів, які беруть участь у відповідній "коаліції спроможностей" - до 2035 року. А хіба є якісь інші варіанти, ніж розбудова сильного українського флоту, ураховуючи протяжність нашого морського узбережжя, площу виключної морської економічної зони та необхідність забезпечення безпеки судноплавства у Чорноморсько-азовському регіоні?
Окрім традиційного виробництва, буде дуже важлива потреба виділяти кошти на військові інновації, бо маємо численні приклади того, як у війні, що триває, деякі передові рішення вартістю у десятки чи сотні тисяч доларів нищать техніку ворога вартістю десятки мільйонів доларів.
Треба буде фінансувати програму масової базової військової підготовки – це теж безальтернативне рішення та інвестиція у нашу безпеку у наступні роки.
Більш сучасна, більш надійна та якісна техніка – це об’єктивно й більші видатки на її обслуговування.
Безумовно, розраховуємо на продовження отримання військової допомоги від наших союзників та партнерів (ми безмежно вдячні кожному, адже від початку повномасштабної війни отримали її на загальну суму понад 122 млрд. доларів), передбаченої двосторонніми 10-річними безпековими угодами, на розгортання спільних виробництв, на передачу технологій, на включення наших компаній у ланцюги виробництва нових озброєнь, що дасть додатковий ресурс, але без збільшення наших власних видатків на ці цілі точно не обійдеться.
– Минулого року обговорювалось більш суттєве підвищення податків, зокрема, розглядали підвищення ПДВ. В результаті обмежились військовим збором (зростання з 1,5% до 5%). Чи це означає, що цього року за умови продовження війни знову постане питання пошуку нових надходжень до бюджету?
За базовим сценарієм ми не бачимо жодних загроз для того, аби підвищувати податки в 2025-му. Про це говорив міністр фінансів, це я підтверджую також. Тобто за умови, якщо війна триватиме весь 2025-й і зберігатиметься ритмічність надання допомоги партнерами (це умови базового сценарію), проблеми не мають виникнути.
– Тобто ініціатив щодо підвищення податків цього року не буде?
Ні. Але якщо буде песимістичний сценарій, в цьому випадку я не готовий прогнозувати. Але за базовим сценарієм точно не буде.
– Ви повідомляли про донарахування ПДФО моделям Onlyfans. При тому є ще багато галузей, які знаходяться в тіні. Наприклад, ринок оренди. Коли донарахування можуть отримати ті, хто заробляє в тіні, наприклад, на оренді?
Удосконалення адміністрування оподаткування доходів фізичних осіб передусім лежить в законодавчій площині. Як ми це бачимо? По-перше, це імплементація директиви DAC-7. Вона стосується різноманітних електронних платформ, що надають надають послуги таксі, доставки їжі і тому подібне.
До квітня ми чекаємо законопроект від Кабінету Міністрів у Верховній Раді. І, я думаю, що з високою долею вірогідності ми його підтримаємо, тим більше, що це структурний маяк від МВФ. Також має вдосконалюватися автоматичний обмін інформацією податкової за стандартом CRS. Тобто податкова отримує звіти від інших країн, аналізує ці звіти.
А вже після воєнного стану будуть зміни, які передбачено Національною стратегією доходів і вони передбачають надання податковій додаткових повноважень щодо адміністрування.
– Тобто посилення контролю щодо звичайних українців очікується вже після війни?
Думаю, що так. Раніше ми до цього не дійдемо. Кабінет міністрів ще до війни мав розробити законопроект про непрямі методи податкового контролю.Але думаю, що його не внесуть до закінчення війни, а розглядати законопроект буде вже новий парламент.
– Мінімалка залишається замороженою на весь 2025-й. Ще до ухвалення бюджету ви досить оптимістично оцінювали можливість перегляду соціальних стандартів. Але мінімалка залишатиметься на рівні 8 тис. грн. Це також не сприятиме і детінізації зарплат. Чому так вийшло?
Мене розчаровує в ухваленому бюджеті замороження соціальних стандартів, в тому числі мінімалки. У нас була з Кабінетом Міністрів, з Мінфіном розмова щодо можливості
перегляду соціальних стандартів в проекті бюджету. Однак це призвело б до фіскального розриву між першим та другим читанням і викликало б необхідність ще більшого підвищення податків. Це обговорювалося під час моделювання сценаріїв з МВФ в тому числі.
Тому ми свідомо відмовилися від цього і від емісійного варіанта, погодилися з Кабінету Міністрів на те, що на жаль, можливості сьогоднішнього бюджету є недостатніми для того, аби переглядати соцстандарти. Замість цього введено декілька програм спрямованих на підтримку населення. Передусім це "Зимова підтримка".За місяць зареєструвалося більше 10 млн українців вже. Це програма "Тепла зима", яка передбачає для малозабезпечених сімей і сімей ВПО допомогу в 6,5 тис. грн на купівлю одягу дітям, це субсидії на оренду житла ВПО, державні програми підтримки встановлення альтернативних джерел енергії, розширення програми "Доступні ліки", програма "єЧитання" тощо. Крім цього, ми зберегли до кінця опалювального сезону тарифи на тепло, газ, електроенергію.
З 1 січня ми передбачили щомісячну виплату вчителям в тисячу гривень, з а вересня буде дві тисячі. І безперечно, попри війну, у нас відбудеться щорічна індексація пенсій.
А якщо говорити про детінізацію зарплат, хочу звернути увагу, що свідомий бізнес, він піднімає офіційні заробітні плати. Попри війну у нас за дев'ять місяців 2024-го вже 20,5 тис. грн середня зарплата. Якщо говорити про 2023 рік, то було 17,5 тис. грн. А ті, хто не не піднімає зарплати, повинен розуміти, що ризикоорієнтований метод податкового контролю передбачає передусім аналіз заробітних плат. Це те, на що звертають увагу податківці в першу чергу.
– Але всі ці соціальні програми та доплати вчителям не замінять гідний рівень зарплат. У нас фактичний рівень прожиткового мінімуму вже складає більше 9,6 тис. грн, а мінімалка - всього 8 тис. грн. Тобто людина, яка працює повний робочий день, може знаходитись за межею бідності, бо мінімалки не вистачить навіть на забезпечення фізіологічних потреб…
Багато в чому погоджуюся з вашими аргументами і підтримую. Тобто я з цього почав. Підтримую підвищення і соціальних стандартів, і підвищення мінімальної заробітної плати. Але можу повторити відповідь з самого початку. На жаль, на сьогодні немає ресурсу для того, аби ми забезпечили більші соціальні стандарти, бо підвищення мінімальної заробітної плати призводить не тільки до підвищення надходжень до державного бюджету за рахунок податків, але й тягне за собою підвищення видатків державного бюджету на виплату заробітних плат бюджетникам.
– Цей рік почався з гучних новин щодо підписаного банками меморандума з обмеженням максимальних сум місячних переказів. Знову активізувались розмови щодо фінмону. Багато є інформації щодо помилкового блокування карток. Банки блокують операції навіть на маленькі суми і майже ніколи не пояснюють причину. На ваш погляд, чи є зараз перегиби з фінмоном? Чи останні посилення правил не призведуть до збільшення кількості перегибів?
Наше законодавство про фінансовий моніторинг розроблено у повній відповідності до європейського.. Буква в букву і це той інститут, який ми інтегрували ще в 2019-му. Система фінансового моніторингу працює алгоритмами, які зупиняють ті чи інші операції, виходячи з їх зовнішніх ознак і вимагають пояснення від суб'єктів, що здійснюють ці операції, щодо або походження цих коштів, або обставин здійснення операції
Тобто фінансовий моніторинг - це не про відповідальність, це про інформацію і про перевірку тих чи інших платежів. Система вчиться. Всі підряд операції ніколи не зупиняються. Але так, дійсно, деякі платежі, які є не ризиковими, можуть зупинитися, якщо вони відповідають ознакам ризикових. Тоді клієнт має один раз пройти фінансовий моніторинг і далі не матиме проблем.
Це нормальна абсолютно європейська практика. І ми з вами повинні через неї пройти, аби наш фінансовий ринок був цивілізований і не використовувався шахраями для здійснення тіньових операцій, як це, на жаль, було.
– Фінансовий моніторинг має бути. Але тут питання не в самому контролі, а в тому, що блокують операції чи навіть отримують відмову від співпраці з банком в тому числі і ті клієнти, які закон не порушували. А апелювати фактично немає до кого…
Скаржитись можна в Національний банк. Є гаряча лінія. І вона працює. До речі, депутатів фінансовий моніторинг він стосується в першу чергу, як PEPів. І я точно знаю, що вона працює.
– Ваші перекази теж блокували?
Депутати ще частіше зіштовхуються з фінансовим моніторингом банків, ніж їх виборці. Адже ми маємо статус публічно значимих осіб. У нас в депутатській групі був опублікованій телефон гарячої лінії НБУ, куди можна звернутися в таких випадках. І вони дійсно трапляються. Останній випадок, коли банк відмовив відкривати рахунок дитині однієї з колег, бо вона PEP. Це питання конкретної посадової особи комерційного банку, яка просто не хотіла зв’язуватись з РЕР. От якраз в таких випадках і треба звертатись в НБУ.
– Ви очолюєте комітет з 2019-го. Щоб ви ще хотіли встигнути зробити до наступних виборів і якими змінами пишаєтесь?
Якщо говорити про найголовніше досягнення, яке я бачу в цьому комітеті (і це досягнення всього комітету) - він кардинально відрізняється від фінансових комітетів всіх попередніх скликань. Ви не знайдете жодного шкурного законопроекту, жодної шкурної правки в тому, що ми приймаємо. Ви не зможете домовитись тут про якусь корупційну норму, як це було раніше. І це вам може підтвердити будь-хто. Це перше. І друге - це відкритість. Ми не обговорюємо кулуарно законопроекти, ми обговорюємо відкрито з усіма стейкхолдерами, міністерствами, бізнесом, експертами. Дуже важливо, що ми встановили в комітеті нові стандарти, від яких буде дуже складно відійти нашим наступникам.
Щодо реформ: безперечно, це фіскалізація, антиофшорний закон, податок на Google, повна реформа всього фінансового законодавства. Мається на увазі, ми переписали повністю все законодавства, яке стосується небанківського фінансового ринку. Ми повністю переписали законодавство про ринок капіталу. Ми повністю переписали митне законодавство. Ми податкове законодавство оновили відсотків на 70. Прибрали величезну кількість пільг, шкурнячків оцих солодких. Оновили повністю законодавства про трансфертне ціноутворення.
Я задоволений тим, що нам вдалося зробити і дуже вдячний моїм колегам з комітету за підтримку.
Що ми збираємося робити? Імплементація DAC 7. Це директиви щодо впровадження європейських правил щодо боротьби з ухиленням від оподаткування. Запровадження KPI для податкової служби та митної служби. Запровадження е-аудиту. Програмне забезпечення зараз тестується державною податкової служби, і ми очікуємо за результатами цього тестування прийняти закон вже навесні цього року.
Оновлення законодавства про віртуальні активи. Вдосконалення правил трансфертного ціноутворення. Це програма мінімум по податках.
Також плануємо остаточне приведення у відповідність Митного кодексу України до кодексу Європейського Союзу. Кабінет Міністрів готує відповідний законопроект. Щодо фінансів, це законопроекти про факторинг, про бюро кредитних історій. Законопроекти про вдосконалення діяльності банків. Оце наші плани на цей рік. Якщо ми не встигнемо, то приймуть наступники.