Про кадрові перестановки в податковій, нелегальні товари та нововведення: інтерв'ю з Данилом Гетманцевим

В Україні за кілька днів до нового року призначили нового керівника Державної податкової служби (ДПС) – Руслана Кравченка. Таке призначення стало сюрпризом і для багатьох податківців, і для бізнес-середовища. З ДПС також звільнився Євгеній Сокур, який раніше був помічником голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, а з 2022-го виконував обов'язки заступника голови податкової.

Про кадрові зміни в ДПС, результати їхньої роботи, а також про останні податкові нововведення OBOZ.UA поговорив з Данилом Гетманцевим. Детальніше читайте в першій частині інтерв'ю.

– Почнімо з актуальних новин. Під ялинку в Україні змінилось керівництво ДПС. Чи з вами радились перед тим, як ухвалювати таке рішення, і якою може бути причина?

Не радились і не повинні були.

Щодо причин, у мене немає на це питання відповіді, яка б сповна вкладалася в логіку інтересів державної служби та країни. Водночас кадрові рішення у системі центральних органів виконавчої влади є виключною прерогативою Кабінету міністрів. Позитивним у ньому є принаймні те, що новий керівник прийшов на тверду посаду і вочевидь має підтримку. Це дасть можливість більш рішуче проводити зміни, які ми почали, – якщо, звичайно, таке завдання перед ним стоїть.

– А що скажете про нового керівника податкової Руслана Кравченка?

Щоб давати характеристику, треба людину принаймні знати особисто. Призначений керівник — не з нашої, фінансової сфери. Тому я не можу сказати нічого ані негативного, ані позитивного, і точно не буду критикувати огульно. Поживемо – побачимо. Я уважно слідкую за тим, що відбувається в ДПС.

– Які зараз завдання (проблеми) стоять перед податковою і чого ви очікуєте від нового керівника?

Передусім – це проблема кадрів. Кадри вирішують усе. З десятків резюме, які в нього, переконаний, на сьогодні є, підібрати ефективну команду, яка буде працювати на державу, а не на корупцію, дуже непросто. Більшість "спеціалістів" у надскладній галузі оподаткування – це спеціалісти специфічні, заточені на певний результат, який, м’яко кажучи, йде врозріз з інтересами суспільства. Я таких бачив безліч. І дуже вдячний мудрості попереднього керівництва ДПС, яке змогло відібрати людей не тільки професійних, але і правильних. Хоча помилки були і в них. Тут грає на користь нового керівника підвищення зарплат податківців, яке забезпечив Мінфін і КМУ спільними зусиллями в листопаді-грудні. Зарплати є не надвисокі, але гідні.

Друге, що я б рекомендував новому керівнику – це навчитися відповідати "ні". На пропозиції і прохання, яких буде надбагато. Жорстко і одразу: впливовим правоохоронцям, колегам, чиновникам, далеким і недалеким родичам, тим, хто намагатиметься відновити поламані схеми, – будь-кому. Всім і однаково. Це складно, але це must have. Коли люди зрозуміють, що до всіх однаковий підхід (якщо він буде дійсно таким), вони припинять ображатися і зводити рахунки. Це теж команді, яка працювала, вдалося.

І третє – завжди відкрито і публічно спілкуватися з бізнесом, ЗМІ (крім, безперечно, анонімних). Не боятися гострих тем і не уникати гострих питань. Звітувати перед людьми, відповідати їм – це наш обов’язок. Відповідати публічно і відкрито. Безпідставність будь-якого звинувачення легко розвіюється під світлом публічності.

– Які ваші прогнози щодо виконання плану бюджету у 2025 році новою командою?

Я глибоко переконаний, що ми створили всі необхідні передумови для перевиконання плану за рахунок детінізації. Якщо в 2023 році від цього джерела держава отримала 1,5 млрд дол., у 2024 році вже 2,5, то в 2025 перевиконання повинно бути значно більше. Ті процеси з детінізації, які ми запустили, – і фіскалізація, і АСУР, і ефективне адміністрування ПДВ, і протидія подрібненню ФОПів, і багато іншого з необхідністю призведуть до таких результатів. І я переконаний, нова команда використає сповна цей значний потенціал.

– Яке майбутнє в тих, хто працював у команді ДПС і пішов, зокрема, звільнився ваш колишній помічник Євгеній Сокур?

Я особисто подякував їм публічно. Люди дійсно круті. І вони справді показали, що в ДПС, яка завжди була серцем корупції, можна працювати по-іншому, за законом, ламаючи багаторічні схеми. Це найкращі на сьогодні спеціалісти з оподаткування в країні. Тому, переконаний, з подальшим працевлаштуванням у команди не буде проблем. Буду дуже вдячний, якщо вони доєднаються до моєї команди. Зокрема, Сокур погодився бути моїм помічником.

Згадаймо, з чого починала команда, яка пішла. Велика війна, падіння економіки на третину, релокація та виклики, з якими зіткнувся бізнес, масовий виїзд громадян за кордон – з одного боку. А з іншого, роками зацементоване бажання в деяких платників податків, називаймо речі своїми іменами – шахраїв – мати перевагу перед своїми конкурентами шляхом використання схем ухилення від сплати податків. У деяких секторах економіки кількість таких платників становила більшість усього ринку.

– І з чим іде сьогодні – ефективний антикор, реалізовані реформи, перевиконання плану більше 100 млрд грн.

Команді податкової – за підтримки бізнесу, Мінфіну, Комітету – вдалось врешті-решт налаштувати роботу з детінізації, в тому числі шляхом імплементації ризик-орієнтованих (комплаєнс) підходів у роботі. Я зазвичай використовую менш "гучні" слова. Однак з пісні слів не викинеш – нам вдалось побудувати податкове адміністрування таким чином, аби результатом стало виведення мародерів з тіні та запровадження правил гри, що вирівнюють економічну конкуренцію на ринках. Дуже хочу, щоб естафету перейняло нове керівництво.

– Зміна в роботі будь-чого (державного органу, інституції, бізнесу) потребує зміни бізнес-процесів. Чи відбулись ці зміни в податковій?

​Абсолютно згоден. Тут є два важливі напрями. Перший – це питання доброчесності (антикорупційна політика). Тобто те, яким чином податкова реагувала на випадки зловживань податківцями. Більш ніж 60 керівників було звільнено та відповідно перезавантажено регіональні податкові тільки за два останні роки. Деякі регіони по декілька разів. Був дуже простий принцип – у випадку порушення звільнялась вся вертикаль від інспектора до керівника (заступника) в регіоні. Ви не згадаєте прикладів такої нульової толерантності до корупції в податковій у минулому. Як, до речі, і в інших органах державної влади зараз.

Друге – системна робота податкової із запровадження ризик-орієнтованого підходу в роботі органу. Роками всі говорили про нього, але ви маєте рацію, ніколи не було зміни бізнес-процесів. І, як це буває, далі гасел ця реформа не проводилась. Сьогодні ж у податковій на виконання Національної стратегії доходів впроваджується ризик-орієнтований підхід (у світі відомий як CRM – compliance risk management). CRM-підхід забезпечує можливість використовувати обмежені ресурси податкової ефективно до тих платників та секторів, які мають ризик ухилення від оподаткування. І мінімізувати податковий контроль щодо тих платників, що за зовнішніми ознаками є сумлінними платниками. Такі підходи були не тільки розроблені за підтримки міжнародних партнерів, у т.ч. МВФ, але й успішно функціонують, про що свідчать показники діяльності за ці роки.

– Складається враження, що "Гетманцев не дає дихати бізнесу" вже вкорінилось у багатьох. Чи ви слідкуєте за негативними згадками про вас і як до цього ставитесь?

Замовні матеріали – це показник ефективності і якості нашої роботи. Щодо перешкоджання диханню – це правильно, але тільки щодо тіньовиків та схемщиків. Їм дихати не давали. А як по-іншому можна забезпечити рівність оподаткування або досягти результату у вигляді додаткових надходжень до державного бюджету у 2024 році у вигляді 2,5 млрд доларів? Це чиста детінізація. У нас в 2024 році до загального фонду державного бюджету (сальдо) надійшло на 422 млрд грн, або +68,7% більше, ніж у 2021 році, або +296,5 млрд грн (на 40% більше) порівняно з 2023 роком. Я вже не згадую про перевиконання плану, який був збільшений на 104 млрд грн.

​Згадаймо про скрутки ПДВ, з якими роками всі боролися, очолюючи цей процес (сміється). Його припинили лише в грудні 2021 року, коли остаточно ліквідували магічні перетворення сигарет в АЗС або з дитячих підгузків на зерно, які широко закритими очима "не бачила" податкова. Результатом припинення скруток та зловживань з ПДВ є +112 млрд, або +73,3% надходжень (сальдо) до відносно мирного 2021 року, попри катастрофічне падіння економіки.

І до слова, для бажаючих збирати лайки під постами щодо роботи СМКОР, ретельна робота по налаштуванню системи за ці роки не тільки зробила систему більш прозорою для платника, але й вдосконалила її функціонал щодо моніторингу саме ризикових платників та операцій, що підтверджується статистикою – в грудні 2024 року всього зупинених накладних було 0,6%, що на 37,5% менше ніж показник за аналогічний період минулого року (0,96%), наростаючим підсумком за 2024 рік на рівні 0,74%, а в останньому кварталі 0,58% що на 38,3% менше ніж даний показник 2023 року (0,94%).

Серед іншого за рахунок ризик-орієнтованого підходу в роботі податкової вдалось забезпечити системне відшкодування ПДВ платникам податків з другої половини 2022 року. Це визнаний факт.

Також ми ухвалили та реалізували закон про експортне забезпечення агропродукції. Безпрецедентна реформа, яка передбачає контроль за сплатою податків по всьому ланцюгу постачання від виробника до експортера. Сьогодні на сотні мільярдів вивезено продукції за новими правилами, а платники, які звикли 30 років експортувати зерно без походження, змінюють свою логістику. Звісно, є намагання обійти систему. Єдиними результатом цих намагань є зупинення на майже 1 млрд грн операцій з ознаками мінімізації та легалізації. І, звісно, зацікавленість правоохоронних органів. Хочу, щоб мене почули всі. Ми разом з білими експортерами дуже уважно слідкуємо за роботою системи. Будь-які спроби її зламати будуть миттєво отримувати відповідну оцінку.

​І на завершення з цього питання, ви згадали про медіапростір. Тут читачі вже самі зіставлять взаємозалежність. Хочу навести як приклад результати детінізації ринку грального бізнесу. Гральний бізнес сплатив у відносно мирному 2021 році 204 млн грн, у 2022 році – 730 млн, а в 2024 – вже 17 млрд грн. Висновки про дихання бізнесу тут зайві. Але так, все це супроводжується замовною медійкою, яка щодня розміщує щодо мене "сенсації-розслідування".

– Цифри дійсно вражають, якщо тільки не вийти на вулицю в пошуках нелегальної підакцизної продукції або не написати в Google відповідний запит. Пропозиції дуже швидко можна знайти. Складається враження, що цифри – це просто цифри, які не мають нічого спільного з реальністю. Як так?

Згадуючи про ринки, які більш ніж наполовину були в тіні, серед іншого мав на увазі ринки підакцизної продукції. Аналізуючи стан справ на цих ринках ще у відносно мирному 2021 році, я щоразу був шокований від зухвалості поведінки та принциповості позиції щодо несплати податків, яка була притаманна гравцям і, окрім того, вважалася абсолютно буденною. За останні роки нам вдалось кардинально змінити ситуацію на кожному з них.

Тютюн. Завдяки спільній роботі правоохоронних органів та податкової вдалось зменшити обсяг тіньового ринку тютюну з рекордних показників у 2023 році 25,7% до 12,6%. Сплата акцизу зросла на + 16,1 млрд грн, або + 33,7%, у червні – грудні рік до року. Виявлено ознаки масштабної схеми легалізації доходів шляхом маніпулювання з РРО на суму 29 млрд грн. А результатом відпрацювання ринку рідин стало збільшення у 30 разів обсягу замовленої марки у 3 кварталі до 1 кварталу 2024 року.

Пальне. Певно, багато хто пам’ятає лозунги одного з гравців ринку, який перебував внизу рейтингу сплати податків та якого відпрацьовувала податкова: "Нас не зупинила війна, однак зупинила податкова". Не хочу вас шокувати, але сьогодні цей платник один із лідерів сплати податків на ринку. Від лозунгів до сплати податків лише один крок. І це лише один з прикладів. У цифрах. Надходження до бюджету становлять +5,7 млрд грн, або +30%, рік до року. Податкова ефективність зросла з 0,62% у 2021 році до 1,07% у 2024 році. Середньомісячна заробітна плата з 16,3 тис. грн у 3 кварталі 2023 року зросла до 22,9 тис. грн у вересні 2024, або +41%. У грудні вже за попередніми розрахунками 24 тис. грн. До бюджету надійшло +643,3 млн грн, або +22,7% рік до року.

Горілка. Починали з того, що більш ніж 50% ринку в тіні. Почнемо зі спиртових заводів. Є такий показник, як відсоток завантаженості потужностей. Так ось, це показник у відносно мирному 2021 році становив 60%. Це означало, що вся залишкова потужність була спрямована у пляшку без акцизу. За результатами 10 місяців 2024 року завантаженість потужностей становила 87%. Це призвело до того, що за 10 місяців було вироблено 23,7 млн декалітрів спирту, що на 189% більше ніж у 2021 році (8,2 млн дал). Ми ухвалили закон №4014, який забезпечує повноту сплати податків, виходячи з потужностей спиртзаводу. Якщо говорити про надходження до бюджету, то галузь сплатила на 1,9 млрд грн більше рік до року, а податкова ефективність зросла з 5,16% до 6,88%, або +32%.

Очевидно, що робота з відпрацювання ринків підакцизної продукції повинна продовжуватись. Це як м’яз, який треба постійно тренувати. Однак уже сьогодні – і це відзначають самі гравці – правила гри вже інші. Новому керівництву варто просто втримати цей підхід.

– Окрім надходжень до бюджету, покращення мають відчувати і самі платники. Що зроблено для них за ці роки?

Перше і найголовніше. Платники відчувають, що тіньова частка їхнього ринку скорочується. Детінізація – найбільша перевага в роботі податкової для білого платника. Ми показали, що таке один закон для всіх.

Друге. Якщо раніше платнику податків потрібно було подолати марафонську дистанцію, щоб отримати відповідь від податкової, сьогодні ми скоротили її до спринтерської 100-метрівки. Вдалося це зробити за рахунок діджиталізації та знову ж таки впровадження ризик-орієнтованого підходу, покращення сервісу. Він досі не ідеальний, але значно покращився.

Наприклад, територія високого рівня довіри – проєкт, який ми реалізували, розвиваючи підходи CRM для платників, які мають високий рівень податкової культури. Таким платникам надаються переваги у вигляді мораторію на більшість перевірок, прискорене бюджетне відшкодування, скорочення строків для консультацій та наявність особистого комплаєнс-менеджера, який повинен допомагати платникам з будь-яких питань податкового адміністрування. Платники, які внесені до Першого переліку території, вже отримали станом на 6 січня 2025 р. бюджетне відшкодування за листопад. У межах проєкту реалізовано спеціальні сервіси, які дають можливість проводити самостійно платнику аналітику в своїй галузі. І це є лише окремим кроком реалізації ризик-орієнтованого підходу, який сповна відобразиться в автоматизованій системі управління ризиками та профілі платника. Якщо нове керівництво ДПС підхопить цю реформу, вже через пів року ми будемо мати абсолютно інший формат взаємовідносин платника і держави, в якому більшість платників взагалі не буде знати, що таке податкова перевірка. Я цього дуже хочу і багато зробив, аби це відбулося.

Далі. Запущено мобільний застосунок "Моя податкова". Більш ніж 100 тис. користувачів. Застосунок дає можливість швидко виконати податковий обов’язок – від подання декларації до сплати податків. До речі, передзаповнення податкових декларацій платників – це теж те, що працює на повну вже другий рік поспіль. Також модернізовано контакт-центр. Майже 1 млн звернень тільки в 2024 році. На 70% зріс рівень доступу з першого звернення та на 32% зменшено кількість втрачених дзвінків. 90% опитаних платників дали позитивну оцінку роботі сервісу.

Проєкти, які мають запрацювати вже цього року. Новий інструмент взаємодії платників та податкової під час відбору та проведення перевірок платників (Е-Аудит) – вже з 1 квітня. Це теж про ризик-орієнтований підхід. Контроль за обігом підакцизної продукції – Е-Акциз – тестування вже з 01 березня. Аналітична система СОД РРО забезпечить аналіз великих обсягів даних від РРО/ПРРО для аналітики продажів та виявлення ризиків для якісного проведення фактичних перевірок. До речі, про фактичні перевірки. Кожного працівника забезпечено боді-камерами, що є кроком для доброчесної поведінки під час проведення заходів контролю. Фактично два останні кроки повинні зробити повністю прозорими фактичні перевірки, на які скаржився бізнес.

І ще багато інших менш помітних, але не менш важливих змін.

– Ви якось брали участь у цих змінах?

Я робив те, що міг, аби підтримати корисну діяльність колег. Однак, безперечно, основний тягар лежав на них.

Але найголовніше – це підтримка і довіра президента. Без неї точно нічого б не вдалося. Тому всі проведені реформи, всі перемоги над тінню є перемогами передусім президента.

– На відміну від податкової, на митниці показники традиційно (і цього року також) не вражають. План не виконується. Чи можна прогнозувати, коли буде призначено керівника ДМС?

Так, у нас є чіткі зобов’язання перед партнерами – червень 2025 року. Але, думаю, це станеться раніше. Причому це станеться не несподівано та кулуарно, а на відкритому конкурсі за участі міжнародників. Тому очікуємо на посаді незалежну професійну людину, яка буде здатна проводити реформи.

– В ДПС ви такий конкурс не прогнозуєте?

Прогнозую, але значно пізніше. Потрібна згода партнерів на участь у конкурсній комісії, а також ухвалення законопроєкту, який на сьогодні ще не пройшов навіть перше читання.

– Оцініть результат для економіки від держпроєктів "Нацкешбек" та "Зимова єПідтримка", які багато критикувалися. Мінекономіки оцінило ефект від кешбеку в 0,001% ВВП, єПідтримки – в 0,023%. Більшість тих, хто отримував кешбек, витратили кошти на поповнення мобільного. Це ті результати, на які був розрахунок?

У запитанні значною мірою прозвучала відповідь на нього. І якщо "Зимова єПідтримка", перші виплати щодо якої було здійснено на початку другої декади грудня, яка тільки зараз набирає обертів, має ефект суттєво більший, ніж "Національний кешбек", який працював з вересня (тобто більш ніж один квартал 2024 року), то це багато про що говорить.

Як, власне, і порівняна популярність цих програм серед громадян.

За чотири місяці кількість карток, активованих для участі у програмі "Національний кешбек", склала 4,2 млн (з яких 1,4 млн додалося у грудні). За один тільки грудень кількість учасників, які подали заявку на "Зимову єПідтримку", перевищила 10 мільйонів осіб.

Звісно, буде ще певна динаміка приросту щодо кешбеку (переважно на стороні споживачів), але вона об’єктивно уповільнюватиметься, а от щодо виробників – скоріше за все більшість з тих, хто хотів, вже долучився.

Усього 1665 виробників за майже чотири місяці – це мізерна цифра. Чому такий низький інтерес, треба уважно розбиратися, але краще ґрунтовно і широко комунікувати такі ініціативи з бізнесом ще до запуску програми, а не після.

388 млн гривень здійснених виплат у 2024 році – це точно не "історія успіху", адже в бюджет закладали кошти для виплат у жовтні-грудні в розмірі 3 млрд грн (тобто вибірка коштів – менше 13%). До речі, провали в економічному плануванні подібних державних програм, коли помиляються на мільярди, не новина і нікого не дивує. Приклад – програма "Доступні кредити 5-7-9%", де за загального обсягу коштів 18 млрд грн на рік примудрилися збільшити у 2024 році заборгованість перед банками з компенсацій відсоткової ставки на 3 млрд грн, і на кінець року вона складає вже 10 млрд грн.

Ще одна помилка – надмірний піар з акцентом на те, що кожний може отримати у вигляді кешбеку на місяць до 3 тисяч гривень. Це відверто нереальна цифра – адже щоб отримати стільки, треба витратити за один місяць на купівлю акційних для цієї програми товарів виключно від згаданих менш ніж 1,7 тисячі виробників – 30 тисяч гривень, або 1,5 заробітної плати середнього працюючого українця чи понад 5 місячних пенсій.

Тому реальні здійснені в кінці грудня середні виплати на людину (116 грн, у листопаді було 97 грн, а у жовтні – менше 50 грн) точно не справляють враження на більшість українців. Що таке нині 116 гривень – порівняйте це з вартістю продуктів харчування першої необхідності (не кажу вже про суми, зазначені в комунальних платіжках). Тому не треба дивуватись, що більшість спрямувала ці кошти саме на поповнення мобільного – чи не єдине, на що можна було реально витратити нараховане.

Ще один аспект, на який не можна не звернути увагу. "Національний кешбек" позиціонували як програму, яка має підтримувати національного виробника. Чи відчує він підтримку, яка у квартальному вимірі становить менше 400 млн гривень? А треба ще додати, що в найближчі місяці така "підтримка" буде взагалі нульовою – адже зароблені за грудень і січень виплати громадянам перекажуть їм тільки наприкінці лютого, і "повертатимуться в економіку" вони лише навесні (наприклад, під час оплати комуналки – у середині березня).

Єдиний поки що позитивний момент – це промоція завдяки цій програмі національного виробника, але таку рекламну кампанію можна було зробити і значно дешевше з погляду витрат, і значно простіше з погляду організації та адміністрування.

У цьому плані ініційована президентом В. Зеленським "Зимова єПідтримка" виявилась значно простішою, результативнішою і як наслідок – помітно популярнішою серед населення. Разове отримання 1000 гривень (а кешбеком таку суму треба накопичувати, виходячи з середніх останніх виплат, майже 9 місяців, а для багатьох і більше), її достатність на оплату більшого спектру можливих першочергових витрат українців стали більш ефективною допомогою, аніж поки що "кешбек".

– Ви детально розповіли про Клуб білого бізнесу, учасники якого можуть не хвилюватись щодо податкових перевірок. А от хто і в яких галузях залишився в тіні?

Ще раз хочу закцентувати на тому, що неналежність до Клубу не свідчить автоматично про те, що підприємець у тіні. Просто до підприємця є об’єктивні питання, на які він повинен відповісти. А якщо говорити про тіньовий сегмент української економіки, який, за моїми розрахунками, нам вдалося скоротити за три роки на 20-25% (або у надходженнях до бюджету на 100-110 млрд грн), то він присутній у майже всіх галузях економіки. Особливо це контрабанда та торгівля. Тут ще багато важкої роботи, хоча динаміка скорочення тіні доволі позитивна (в 2023 році ми отримали плюс 1,5 млрд дол. до плану, а у 2024 році вже 2,5 млрд дол.), її важливо не втратити.

– Подрібнення великого бізнесу на ФОПи – це окреме зловживання. Наскільки воно ще розповсюджене?

Це досі поширена схема з ухилення від оподаткування. Саме схема, яка не має нічого спільного з прогалинами законодавства або з правомірним обходом закону, як комусь вбачається. Бізнеси, які використовують фізосіб, що насправді підприємницьку діяльність не здійснюють, – неправомірно ухиляються від оподаткування, що тягне за собою відповідальність, яка рано чи пізно буде до них застосована. Хочу, щоб мене почули. Це не залежить від особи керівника ДПС або політичної кон’юнктури. Це порушення, яке отримає юридичну оцінку. Найбільш поширеною та шкідливою ця схема є в торгівлі. Сьогодні до протидії схемі доєднався Нацбанк і комерційні банки, за що я їм дуже вдячний.

– Коли запроваджувалося скасування роботи провайдерів на спрощеній системі оподаткування, було багато галасу, що це призведе до ліквідації малих операторів, які працюють там, куди великим операторам йти просто невигідно. Про які наслідки цього рішення вже можна казати?

Щодо провайдерів ситуація така. Колапсу не трапилось. Звичні лозунги "нас вбивають" – залишились лозунгами. Втім, у реальності відбулось навпаки – доступ до інтернету мають всі, при цьому відбувається підвищення рівня сплати податків і відповідно триває процес відбілювання цілого ринку. Це підтверджують конкретні цифри.

Галузь телекомунікації за результатами останніх трьох місяців сплатила ПДВ на 160,7 млн більше, або +20,7 %, ніж за попередні періоди. Це є непрямим свідченням того, що компанії відходять від використання дроблення. Водночас ще є сигнали щодо можливих схем виростання дроблення рахунків. Але податкова може дуже швидко це відпрацювати.

– Чи не краще взагалі реформувати систему єдиного податку?

Це має бути рішення уряду (яке він відобразив у НСД). І я думаю, це рішення буде ухвалювати наступне скликання ВР. Сьогодні я не бачу в парламенті достатнього для цього потенціалу.

– Президент досі не підписав закон про підвищення акцизів на тютюнові вироби, яке мало відбутися з 1 січня. Їх потім будуть піднімати заднім числом чи які варіанти ви бачите?

Ні, жодних рішень про підвищення податків заднім числом більше не відбудеться. Це було помилкове рішення ресурсного законопроєкту, яке не варто повторювати. Тому жодних варіантів додаткового стягнення податків я не бачу.

– У вас багато планів щодо наведення порядку в оподаткуванні платформ таксі, маркетплейсів, блогерів з відносно великими доходами. Наскільки це реально може поповнити бюджет?

По-перше, йдеться не про мої плани, а про плани уряду, що відображені в кількох меморандумах з МВФ. Але в цьому випадку мова йде не тільки і навіть не стільки про інтереси бюджету, скільки про усунення прогалин у законодавстві, які ще досі лишилися, попри нашу 5-річну роботу. Очевидно, що ми не повинні встановлювати штучні податкові стимули (пільги) для іноземних підприємств, які не створюють в Україні ані доданої вартості, ані робочих місць, натомість виштовхуючи наших виробників за кордон. Це просто. ПДВ має сплачуватись з усіх товарів, що реалізуються в Україні. Така сама ситуація і щодо доходів фізичних осіб. Сам по собі факт того, що ти отримуєш дохід від нерезидента, не може давати тобі перевагу. Тому для мене принциповою є підтримка вимоги вітчизняного бізнесу, яку, як ми бачимо, почуло навіть Міністерство економіки.

Другу частину інтерв'ю читайте незабаром на сторінках OBOZ.UA.