Думали, що війна закінчиться у 2024 році: Шмигаль розповів, чому виник дефіцит грошей на армію

Дефіцит коштів для Сил оборони в Україні виник через те, що під час спільного з Міжнародним валютним фондом (МВФ) планування бюджету на 2024 рік враховувався прогноз закінчення війни влітку цього ж року. Водночас, Україна фінансує армію самостійно, а тому одним із джерел наповнення бюджету є збільшення військового збору та його справедливий розподіл.

Відео дня

Про це на пресконференції повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль. Він зазначив: фінансування кожного військового коштує країні 1,2 млн грн.

"Коли ми планували бюджет-2024 спільно з МВФ, одним із прогнозів наших партнерів було, що війна триватиме до літа 2024 року. Відповідно, у бюджеті були заплановані військові витрати такими, якими вони зараз є. Але у нас триває мобілізація, дозаповнення вакансій у Збройних Силах. Це потребує більшого фінансування. Цифра в 500 млрд грн – це дефіцит, який потрібний Збройним Силам до кінця цього року", – розповів глава уряду.

При цьому він наголосив: у наступному році такої проблеми спробують уникнути. Адже планування нового бюджету "має враховувати реалії".

"В цьому йде дискусія з МВФ – як ми будемо це проходити. Партнери не дають кошти на Збройні Сили. Ми маємо фінансувати це самостійно. Ми знаходимо ресурси як у запозиченнях на внутрішньому ринку, так і в інших фнансових існтрументах. Але важливо, що Україна фінансує армію самостійно. І тому одним з джерел ми бачимо збільшення військового збору і питання його справедливого розподілу", – визнав прем'єр.

В Україні урізатимуть бюджетні витрати

Раніше ж народні депутати проголосували за законопроєкт №11417 про збільшення видатків бюджету на оборону на 500 млрд грн – проте лише у першому читанні. Документ, зокрема, передбачає скорочення чи відмову від нових бюджетних видатків на 25,5 млрд грн – наприклад, "зайвих" коштів Мінсоцполітики.

До другого читання законопроект готуватиметься за скороченою процедурою. "Скоротили терміни подачі правок вдвічі. Готуємо правки", – повідомив нардеп Ярослав Железняк ("Голос").

Як повідомила раніше голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Росколана Підласа ("Слуга народу"), додаткові гроші на Сили оборони збираються отримати, зокрема, за рахунок надходжень після збільшення податків (близько 30 млрд грн), а також скорочення або відмови від нових бюджетних видатків на 25,5 млрд грн – наприклад, "зайвих" коштів Мінсоцполітики. Вона зазначила:

• ще близько 115,4 млрд грн сподіваються отримати від скорочення витрат з обслуговування та погашення державного боргу;
• близько 216 млрд грн планується залучити від розміщення облігацій внутрішніх державних позик (ОВДП);
• близько 100 млрд грн від перевиконання податків та зборів;
• близько 12,7 млрд грн від надходжень від акцизів на паливо та тютюн.

"Важлива норма "комітетської версії" законопроєкту – пропонується змінити принцип розподілу "військового ПДФО" на три місяці 2024 року: зараз лише 25% йде до загального фонду держбюджету, пропонується збільшити цю частку до 59%, а за спеціальним фондом – до 41%. І скасувати спрямування "військового ПДФО" на Мінстратегпром", – йдеться у повідомленні.

Як пояснила Підласа, урізати, зокрема, хочуть невикористані кошти Мінсоцполітики на 8,8 млрд грн. "План, закладений у бюджеті, перевищив фактичні витрати за 8 місяців року", – пояснила депутатка.

Також "під ніж" хочуть пустити поповнення Резервного фонду на 4,5 млрд грн, адже "у серпні уряд уже зробив перерозподіл майже на 30 млрд грн на користь Резервного фонду за програмою обслуговування боргу та інше". А також:

• 11,2 млрд грн Мінстратегпрому – "з програми "розвитку ОПК".

"Це кошти так званого військового ПДФО. Водночас у міністерства залишаються кошти на цій програмі за загальним фондом – передбачено 7,7 млрд грн на рік + залишок накопиченого з початку року "військового ПДФО" за спецфондом – близько 32 млрд грн", – запевнила Підласа.

• 1 млрд грн – скорочення через економію коштів у Мінмолодьспорту, Мінцифри, Мінкульті, Міносвіти, НАЗК (з фінансування політичних партій), Мінреінтеграції, Мінвідновлення, ЦВК (з виборів місцевих депутатів) тощо.

• 662,2 млн грн із Державної митної служби.
• 227,8 млн грн – скорочення витрат на утримання органів влади (СКМУ, Держпродспоживслужба, Держстат, ВАКС, Вищий суд інтелектуальної власності, Держгеонадра, Держслужба морського і водного транспорту, Держенергоефективності, Держагенство туризму, Державіаслужба, ДАСУ, Агентство управління держборгом, Держфінмоніторинг, НАДС тощо).

Втім, визнала Підласа, доведеться відновити витрати на обслуговування державного боргу на 14,9 млрд грн – "бо у серпні (після реєстрації законопроєкту) 24,5 млрд грн було направлено з обслуговування боргу на Резервний фонд Державного бюджету".

Крім того, було створено нову субвенцію для органів місцевого самоврядування на харчування учнів початкових класів. Її розмір склав 2 млрд грн.

Як повідомляв OBOZ.UA, з 1 вересня в Україні набули чинності нові ставки акцизного податку на паливо. Президент Володимир Зеленський підписав відповідний закон.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!