Росія продовжує перетворюватися на сировинний придаток Китаю: що найбільше викачує Пекін

Росія оновила рекордний показник експорту до Китаю. Щоправда, КНР переважно закуповує не високотехнологічні товари, а ресурси, таким чином продовжуючи перетворювати РФ на свій сировинний придаток.

Відео дня

Посилаючись на опубліковані китайською митницею дані, російські ЗМІ повідомляють, що у першому півріччі країна-агресор поставила на китайський ринок товарів на рекордні $65,2 млрд. Це на 4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

При цьому експортний потік із РФ до Китаю майже на 90% складається з природних ресурсів. Три чверті припадає на нафту, нафтопродукти та газ: за перші шість місяців 2024 року китайським НПЗ було продано 55,1 млн. тонн чорного золота (на 5% більше, ніж у 2023 році). Середня ціна цієї нафти зросла до $80,3 за барель (+9%).

Загалом доходи "Газпрому" від продажу газу до Китаю через трубопровід "Сила Сибіру" зросли на 17% – до $4 млрд. До кінця року по трубі планують поставити 30 млрд кубів газу, а 2025 року вона може вийти на проектну потужність. 38 млрд.

Крім вуглеводнів, Китай купує в Росії деревину ($1,7 млрд), металеві руди ($2,3 млрд), алюміній та продукцію з нього ($1,8 млрд), рибу ($1,3 млрд), а також рослинні та тваринні олії ($1 млрд). При цьому постачання двох останніх категорій товарів скоротилося на 11% та 32% відповідно.

Експерти стверджують, що Китай історично імпортує з Росії в основному мінеральну сировину та нафту. У 2023 році сторонам вдалося домовитися про відкриття китайського ринку свинини для російських постачальників, але на якісь суттєві обсяги поставки так і не вийшли.

Крім того, грають свою роль та різні обмеження з боку КНР. Після посилення американських санкцій наприкінці 2023 року китайські банки почали масово відмовлятися від проведення транзакцій із Росією – вирішити проблему не вдалося навіть після візиту до Пекіна російського диктатора Володимира Путіна.

Тепер росіянам дуже складно, а в деяких випадках неможливо отримати платіж із КНР, навіть у юанях. Платіжна блокада торкнулася виробників металів, компанії сільгоспсектору, а також інші галузі.

Як уже повідомляв OBOZ.UA, китайські банки не хочуть працювати з юанем, який пов'язаний з Росією – наприклад, куплений на підсанкційній Мосбіржі або використаний в угодах із Москвою. Такі гроші там почали сприймати як "брудні" – і місцеві банки почали уникати роботи з ними.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!