Росія просить Китай дати їй кредити
Росія хоче взяти кредити у Китаю, проте фактично на умовах останнього. Передбачається, що позика буде отримана у китайській валюті – юанях.
Про це заявив міністр фінансів Росії Антон Сілуанов, передає Reuters. Він зазначив: переговори Росії з Китаєм щодо кредиту йдуть уже давно, але рішення поки немає.
"Переговори з китайськими партнерами йдуть уже давно. Поки що рішення немає. Ми обговорювали цю тему наприкінці минулого року на міжміністерському діалозі", – сказав російський міністр.
При цьому він наголосив: Росія готова розпочати тестування платежів у цифрових валютах з Китаєм. А також країнами Євразійського економічного союзу.
Водночас, нагадаємо: на початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія мала намір продемонструвати Європі свою силу та домінацію – і змусити її платити за газ рублями. Однак план не спрацював – і як окремі країни-члени ЄС, так і союз загалом відмовилися виконувати вимоги Кремля.
Згодом Президент РФ Володимир Путін заявив, що Росія готова перейти на зовнішньоторговельні розрахунки в юанях. Причому не лише в торгівлі з Китаєм, а й із третіми країнами, включаючи держави Африки та Латинської Америки. Продовженням цього стала фактична згода Кремля отримати кредит від Китаю у валюті останнього.
Тим часом, майже за 2 роки повномасштабної війни Росія витратила половину грошей із Фонду національного добробуту (ФНБ) – головного джерела ресурсів на чорний день. За підсумками 2023 року, з ФНБ було витрачено майже 4 трлн рублів – і тепер у його так званій ліквідній частині (накопичення у валюті та золоті, які легко витратити у разі потреби) залишилося лише 5 трильйонів.
Водночас до складу фонду входить ще й неліквідна частина. І загалом загальна наповненість ФНБ зменшилася на 12%, до 12 трлн рублів. Втім неліквідну частину, яка перевищує ліквідну, держава може лише інвестувати, тож влити ці гроші в економіку не вийде.
Як пояснили аналітики, в Росії стає менше грошей на чорний день, оскільки під час першої половини 2023 року російська нафта торгувалася зі знижкою стосовно інших марок, курс рубля був порівняно міцним, тому необхідні обсяги не добиралися – і валюту з ФНБ продавали. Проте влітку ситуація змінилася: ціни підросли, рубль ослаб – і влада була готова нарешті поповнювати "кубишку".
"Але після заколоту Пригожина курс долара злетів до 100 рублів. І додатковий попит на валюту ще більше прискорив би девальвацію, тому ФНБ не поповнювався", – розповіли вони.
Через необхідність фінансувати дорогу війну – "статті "Національна оборона" та "Національна безпека" зросли на 60% порівняно з 2021 роком" – витрати бюджету перевищили встановлену законом норму на 3 трлн рублів. Крім того, вище прогнозованого виявився й бюджетний дефіцит.
Втім зазначається, ФНБ – "це лише частина російських резервів". Тому стверджувати, що в Росії закінчуються гроші про запас, некоректно. Проте щодо майбутнього фонду справді є чимало сумнівів.
"Формально, якщо зберегти ті самі темпи видатків, ліквідну частину фонду буде вичерпано вже 2025 року. ... Після виборів [президента РФ у березні-2024] експерти чекають нових санкцій і, як наслідок, проблем для економіки, які можуть вимагати нових раундів фінансування", – резюмували аналітики.
Як повідомляв OBOZ.UA, водночас, розігріта війною проти України російська економіка працює на межі своїх можливостей та демонструє дедалі більші ознаки перегріву. Відповідно, вона більше не зможе продовжувати своє стрімке зростання. При цьому сама Росія дедалі більше залежить від продовження війни, витрати на яку діють на її економіку як наркотик.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!