Що буде з податками, пенсіями та ситуацією в економіці: головне з меморандуму з МВФ

МВФ в новому меморандумі з Україною отримав гарантії, що Кабмін готовий за необхідності переглянути податкову політику. Крім того, уряд взяв на себе зобов'язання скорочувати видатки. Є зобов'язання провести низку реформ, в тому числі ті, які стосуються роботи Рахункової палати. 

Про це написав на своїй сторінці в Telegram заступник голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк. Голова комітету Данило Гетманцев додав: за оцінкою МВФ реальний ВВП у першому кварталі  2024 (рік до року) попередньо збільшився на 3,8% (із деяким потенціалом до підвищення), тоді як за попередньою оцінкою Держстату – цей показник зріс на 6,5%. Відмінність майже удвічі. 

Звідси збільшення різниці у прогнозах ВВП за підсумками 2024 року. МВФ погіршив річну оцінку зростання реального ВВП до 2,5-3,5% (з 3-4% у попередньому перегляді), тоді як Уряд зберігає по суті минулорічний прогноз на рівні 4,5%(4,6% при прийнятті бюджету-2024). Відповідно (а також з врахуванням більш інтенсивного сповільнення інфляції) Фонд знизив оцінку номінального ВВП на 2024 рік до 7 485 млрд. грн. (з 7 748 млрд. грн), тобто майже на чверть трильйони гривень, що означає потенційне зменшення податкової бази. 

Податки: мають підвищувати при погіршенні економічної ситуації 

МВФ дещо погіршив параметри негативного сценарію для України через ризик активізації бойових дій та атак на енергетику. Тому в меморандумі уряд взяв на себе зобов’язання зробити низку кроків, якщо цей негативний сценарій відбудеться, а саме: "ми готові вжити додаткових можливих фіскальних заходів, включно зі змінами податкової політики, які можна швидко й ефективно запровадити, або змінами видатків, спрямованих на підвищення ефективності. Зокрема, ми будемо керуватися Стратегією національних доходів". 

"Тут зокрема згадують: вже зареєстровані закони про поступове підвищення акцизів на тютюн та паливо до мінімуму ЄС, а також акцизів на солодкі напої. Розробку законів про оподаткування медичного канабісу та авансових платежів податку на прибуток для заправок. Покращення адміністрування акцизного податку, зокрема на тютюн. Відповідну систему розробляють спільно з Мінцифрою та планують запустити до 1 січня 2026 року", – пояснює Железняк. 

Разом з тим, уряд обіцяє "друкарський станок НБУ" не вмикати та спершу шукати інші шляхи фінансування, якщо буде непередбачувана потреба або затримки у допомозі партнерів. Судячи з Меморандуму, зараз готують постанову НБУ, яка визначить всі "червоні прапорці" та умови, погоджені з партнерами. 

"Важливо, що як маяка прийняти податкові зміни теж немає. Тому це все в кількісних показниках по бюджету буде рахуватися: змогла чи ні Україна збалансувати Бюджет.  Ну і для прихильників різних "кешбеків" та інших креативних ідей, раджу дивитися пункт 12. Там є наш soft commitment, який не такий вже і софт: стримувати непрофільні видатки, оборона в пріоритеті, а перегляд видатків тільки після консультацій з МВФ", –  додав Железняк. 

Оподаткування крипти та інших віртуальних активів розглядають на післявоєнний період

Драфт закону про легалізацію крипти НКЦПФР та НБУ мають намір розробити за допомогою МВФ та представити вже до кінця грудня.  Серед інших очікуваних податкових змін на післявоєнний період ще реформа оподаткування промислових викидів та перегляд оподаткування видобувних галузей

Найближчим часом пенсійної реформи не буде

"В меморандумі прямо сказано, що можливості заповадження другого рівня пенсійної системи будуть переглядатися, коли для цього будуть сприятливі економічні умови. Економічні прогнози від МВФ поки не виглядають надто сприятливо для додаткового навантаження на бюджет", – пояснює Железняк. 

Намір реформувати Рахункову палату

До кінця грудня 2024 року має бути новий закону про Рахункову палату. Він має забезпечити конкурентну процедуру відбору членів Рахункової, забезпечити політичну незалежність органу та доступ до всієї необхідної інформації, повноваження робити аудит всіх бюджетів, включно з держпідприємствами, місцевими органами та позабюджетним фінансуванням, дати законодавчі підстави перевіряти виконання аудиторських висновків. 

Головні умови з меморандуму

• оцінка ефекту від чинних податкових пільг – перенесли з кінця липня на кінець вересня 2024 року;
• аудит фінансового стану та заборгованості компаній централізованого теплопостачання – перенесли з кінця червня на кінець жовтня;
• створення нового адмінсуду замість ОАСК – перенесли з кінця липня на кінець грудня.

На найближчий перегляд буде лише один "маяк" щодо закону про перезавантаження БЕБ до кінця червня. Наступні кроки:

До кінця вересня провести аудит податкових пільг і втрат від них (перенесено з липня). Визначити найбільш постраждалі від війни держкомпанії та оцінити фіскальні та квазі-фіскальні ризики. Завершити зовнішній аудит ефективності НАБУ за участю трьох незалежних експертів із міжнародним досвідом та опублікувати його звіт.

До кінця жовтня: діагностика довоєнного процесу підготовки середньострокового бюджету. Реформа митниці відповідно до кращих міжнародних практик (новий "маяк"). Зовнішній аудит фінстану компаній центрального теплопостачання, відокремлення боргів до і після лютого 2022-го (перенесено з червня). Зміни до КПК та скасування "правок Лозового". Розробити політику державної власності держпідприємств, дивідендну політику та стратегію приватизації (перенесли з серпня).

До кінця грудня 2024-го. Ухвалити постанову КМУ з планом дій і таймлайном, які встановлять чіткий зв’язок між середньостроковим бюджетним плануванням та капітальними видатками, а також визначать Мінфін відповідальним за нагляд. Підготовка засад оздоровлення банків. Впровадити методологію оцінки наглядових ризиків для інформування про пріоритети наглядової діяльності. Ухвалити закон, який запустить новий незалежний суд (замість ліквідованого ОАСК) для розгляду адмінсправ проти держорганів (НБУ, НАБУ, НАЗК) (перенесено з липня).

Безстроковий маяк про те, що всі несистемні націоналізовані банки не можуть бути докапіталізовані та мають переходити до ФГВФО.

Раніше OBOZ.UA повідомляв, що 20 квітня Палата представників США підтримала подальше надання допомоги Україні від Сполучених Штатів та виділення пакету обсягом $61 млрд. Американський президент Джо Байден вже підписав відповідний законопроєкт, а перший пакет військової допомоги США складе 1 мільярд доларів.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!