"Складальний цех" чи аграрна столиця: спеціалісти розповіли про три шляхи для економіки України після вступу в ЄС

Вступ України до ЄС передбачає три основні сценарії розвитку аграрного сектору: перехід до сервісної економіки, інтеграція в європейські виробничі ланцюги через розвиток переробки аграрної сировини або трансформація країни в "складальний цех" Європи. Вибір між цими варіантами залежить від стратегії розвитку, яка визначить майбутнє української економіки у ЄС.

Про це розповіли голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський та економіст Олексій Кущ у коментарі Мінфіну. Аграрний сектор України традиційно відіграє надзвичайно важливу роль в економіці країни.

За даними Забловського, на Україну припадає приблизно чверть усіх європейських сільськогосподарських угідь. Це означає, що наша країна є одним з найпотужніших гравців на європейському аграрному ринку. Більше того, частка працівників, зайнятих у цій сфері, є суттєво вищою, ніж у середньому по Європі.

Забловський вважає, що для України важливо акцентувати на стратегічному значенні нашого агросектору. "Ми можемо позиціонувати нашу аграрну галузь як інструмент для посилення європейських позицій на світовому продовольчому ринку", – стверджує він. Це допоможе пом'якшити умови переговорів щодо інтеграції агросектора України в європейський ринок, адже ЄС також зацікавлений у зміцненні своєї продовольчої безпеки.

Однак не все так просто, як може здаватися на перший погляд. За словами економіста Олексія Куща, досвід інших країн, зокрема Іспанії, показує, що сільське господарство завжди стає однією з найскладніших сфер під час вступу до ЄС. Іспанія, на момент приєднання до Союзу, зіткнулася з обмеженнями на постачання агропродукції, включаючи квоти та мита. Однак, на відміну від Іспанії, в Україні аграрний сектор є ключовим елементом економіки, що робить ситуацію складнішою. В Україні недостатньо розвинене промислове виробництво, і економіка сильно залежить від сільського господарства, що ставить країну у вразливе становище.

Україна має кілька можливих варіантів розвитку подій у зв'язку з майбутнім членством у ЄС, кожен з яких несе свої виклики та можливості. Наразі вони такі:

• сервісна економіка;

Кущ вважає, що аграрно-сировинна модель, на яку зараз спирається Україна, може стати непотрібною в рамках ЄС. Європейське сільське господарство багато в чому виконує соціальну функцію, підтримуючи мільйони фермерів, і європейські країни не будуть готові жертвувати своїми інтересами заради великих українських агрохолдингів. Якщо Україна продовжить рухатися в тому ж напрямку без суттєвих змін у своїй економічній моделі, сільське господарство може ослабнути, а економіка перетворитися на "сервісну", як це сталося в країнах Балтії. Це може призвести до зменшення значущості агросектору та розвитку індустрій, таких як розваги чи навіть вирощування канабісу.

• інтеграція в європейський ринок;

Альтернативний сценарій передбачає, що Україна може інтегруватися в європейські виробничі ланцюги через розвиток переробки аграрної сировини. Європі не вистачає рослинного білка та біопалива, і Україна може стати одним з постачальників цих продуктів. Водночас, розвиток виробництва високотехнологічних товарів, таких як чипи та напівпровідники, може зміцнити економічні позиції країни на міжнародному рівні.

• "складальний цех" Європи.

Третій варіант полягає в тому, що Україна може піти шляхом Словаччини, де багато європейських концернів розміщують свої виробництва. У такому випадку країна зможе стати важливим ланцюжком у виробництві товарів для європейських компаній, що допоможе зберегти робочі місця та створити нові можливості для економічного зростання.

Питання про те, який із цих шляхів обере Україна, залишається відкритим. Кущ підкреслює, що ключовим завданням є розробка чіткої стратегії розвитку країни на найближчі роки. Без такої стратегії, рух до ЄС може призвести до несприятливих для України наслідків, зокрема ослаблення аграрного сектору та загального сповільнення економічного зростання.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, в Україні вартість землі залежить не тільки від якості грунту, але і від віддаленості від РФ. Чим далі від агресора, тим дорожче коштує гекратр. Найбільша ціна – в одній з західних областях. 

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!