Відео дня
Україна не зможе відновитися без повернення біженок: додому хочуть не всі, а з демографією – катастрофа
В Україні демографічна ситуація досягла критичної точки. Покоління дітей навіть наполовину не компенсує покоління батьків. А без повернення біженців розраховувати на повоєнну відбудову не доводиться. Саме від економічного зростання залежать перспективи подолання прірви в народжуваності. Про те, як і чому Україні потрібно повертати біженців після війни, читайте в матеріалі OBOZREVATEL.
Україні треба повернути біженців, але далеко не всі хочуть повертатися
У ЄС перебуває 4,8 млн українських біженців, йдеться у даних Управління Верховного комісара ООН у справах біженців. Найбільше – у Польщі (1,5 млн осіб), 881,4 тис. українців – у Німеччині, 485,1 тис. – у Чехії. У цих даних немає інформації про українських біженців у Молдові, Грузії, США, Канаді, а також у Росії. Росія примусово вивозила українців на свою територію. Вона викрала 19,5 тисяч дітей, депортувала сотні тисяч дорослого населення (з окупованих територій).
Дані опитування Rakuten Viber показують, що 69% українців після початку повномасштабної війни не залишали країну, 15% – виїжджали, але вже повернулись додому, 16% – покинули свої будинки і досі не повернулися. "Лише 1% точно планують залишити Україну цього року, хоча конкретних планів ще немає. Дуже мало українців мають намір емігрувати", – коментує результати опитування президент KSE Тимофій Милованов.
"Основними чинниками для українців, які планують повернутися в Україну, є можливість возз'єднання із сім'єю, членство України в ЄС та НАТО, збільшення рівня оплати та покращення умов праці, реформи системи охорони здоров'я та судової системи, а також допомога держави у відновленні чи поверненні втраченого чи пошкодженого житла", – розповідають OBOZREVATEL на платформі EWL.
У EWL провели разом із Центром східноєвропейських студій Варшавського університету соціологічне дослідження. Вони вивчили, скільки біженців готові повернутися з Польщі до України. За їхніми даними, приблизно третина українців не збирається їхати з Польщі щонайменше найближчими роками (або зовсім збираються там залишитися). Погана новина – чим молодші біженці, тим менше у них бажання повернутися до України. Середній вік тих, хто не хоче додому, становить 34,3 роки, а тих, хто планує повертатись, – 38,2 роки.
Людмила Слюсар, старша наукова співробітниця Інституту демографії та соцдосліджень при Національній академії наук, розповідає: головним чинником повернення біженців є безпекове питання. Війна має закінчитися без перспектив відновлення, загроз обстрілу та нападу. Але, крім цього, є й економічний фактор.
Якщо економіка не відновлюватиметься, возз'єднання сімей може статися не всередині країни, натомість чоловіки поїдуть у ЄС до своїх дружин і дітей. І це величезний ризик. Директор громадської організації "Інститут майбутнього" Вадим Денисенко на своїй сторінці у Facebook запропонував протягом трьох років після закінчення війни заборонити чоловікам залишати країну без поважної причини. Теоретично це могло б перешкодити возз'єднанню сімей за кордоном. Ось тільки така ініціатива викликала масштабну критику з усіх боків. А в самому "Інституті" ініціювали відставку Денисенка. Суспільство нових заборон не підтримає.
Що втратить Україна без повернення біженців
Україна може втрачати 20 млрд доларів на рік або 10% річного довоєнного ВВП, якщо біженки не повернуться додому, підрахував Олександр Ісаков із Bloomberg Economics. Вже зараз український ринок праці натрапив на аномальну ситуацію: масштабний дефіцит кадрів.
Наталія Слинько з grc розповідає OBOZREVATEL: з кожним місяцем дефіцит співробітників стає більш помітним. І йдеться не лише про робітничі професії, а й про спеціалістів високої кваліфікації. Наприклад, до повномасштабної війни в Україні не було проблем із пошуком бухгалтерів. Зараз знайти професіонала з досвідом роботи від 3 років вкрай складно.
"Не комплектуються цілі цехи, не випускається продукція", – каже Слинько. І ситуація загостриться і надалі. Ймовірно, демобілізація після війни також не дозволить значно вплинути на ринок праці. Україні не вистачатиме щонайменше 4,5 млн осіб для того, щоб швидко відновлювати інфраструктуру та економіку в цілому.
Найпростіший спосіб – повернути біженців. Варто також зазначити, що українці, які виїхали до ЄС, США та інших країн, набули тимчасового статусу як ті, хто рятував свої життя від повномасштабної війни. Після закінчення війни вони мають повернутися додому. І хоча не всі українці збираються повертатися, скасування статусу тимчасового захисту змусить частину біженців повернутись до України.
Що з народжуваністю, шлюбами та розлученнями
В Україні за перші пів року 2023-го народилося 96,7 тис. дітей, ідеться у даних Мін'юсту. Для порівняння, до повномасштабної війни, у перше півріччя 2021 року, в Україні народилося 135 тис. дітей. Падіння становило 28%. Якщо торік у перше півріччя народжувалися діти, зачаті ще до великої війни та показники вдавалося утримати, нині рівень народжуваності впав і війна повноцінно позначилась на демографії.
Показники народжуваності в Україні знижуються вже не перший рік. Наприклад, 2012-го (за весь рік) в Україні народилося 520,7 тис. дітей. А торік – лише 209,4 тис. Падіння становило майже в 2,5 раза. Щорічно кількість новонароджених зменшувалась приблизно на 7%, починаючи з 2013-го. 2015-го, після початку війни, народжуваність скоротилася на 12% за рік. 10 жінок (разом із чоловіками це 20 осіб) для заміщення поколінь мають народити 22-23 дитини. Тоді покоління батьків повністю замістить покоління дітей з урахуванням ймовірності передчасної смерті.
2021-го в Україні 10 жінок народжували всього 11 дітей (удвічі менше "норми"). 2023-го у 10 жінок у середньому буде лише 7 дітей. "Це вже демографічна катастрофа", – заявила головна демографиня країни Елла Лібанова під час публічної дискусії.
Водночас кількість укладених шлюбів 2022-го злетіла. Якщо за перше півріччя 2021-го свої стосунки легалізували 85,9 тис. пар, то за аналогічний період 2022-го – 103,9 тис. Війна підштовхнула до шлюбу, але змусила відкласти рішення про народження дитини. 2023-го, як показало перше півріччя, кількість шлюбів усе ще вища, ніж до повномасштабної війни. За перші шість місяців з'явилося 86 тисяч офіційно зареєстрованих сімей. Водночас війна скоротила кількість розлучень. У першому півріччі 2021-го розірвали свої стосунки 13,1 тис. пар, за аналогічний період 2022-го – лише 7,6 тис., а 2023-го – 10,1 тис. пар.
Україна або створить умови для повернення біженців, або буде змушена створювати умови для напливу трудових мігрантів з інших країн. І від ситуації з демографією та головного ресурсу – людей – залежатиме успіх у відновленні економіки та інфраструктури країни.