УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Україна попросила МВФ скоротити транш: Гетманцев розповів, що стоїть за цим рішенням

2 хвилини
3,4 т.
Україна попросила МВФ зменшити наступний транш

Україна залишається у програмі Міжнародного валютного фонду (МВФ), що є додатковим фактором зовнішньої підтримки. Водночас країна звернулася з проханням зменшити наступний транш, з огляду на поточні фінансові реалії та необхідність економії ресурсів.

Відео дня

Про це повідомляє голова Комітету ВР з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев ("Слуга народу"). Один із найважливіших аспектів останньої домовленості – рішення України звернутися до МВФ із проханням зменшити розмір наступного траншу з раніше запланованих 0,92 млрд доларів до 0,4 млрд доларів.

Це технічне рішення пояснюється поточною фінансовою ситуацією: Україна має достатню ліквідність, а також необхідні залишки коштів на єдиному казначейському рахунку. Загальний обсяг фінансування за програмою не зміниться – просто різниця буде розподілена в межах наступних переглядів.

За словами Гетманцева, це рішення також відображає стратегічний підхід до управління фінансами: країна обирає економити доступні ресурси зараз, враховуючи невизначеність щодо майбутнього фінансування. У 2025 році потреба у зовнішньому фінансуванні закрита, але перспективи 2026 року залишаються значно менш визначеними.

Україна та МВФ продовжують співпрацю в рамках програми розширеного фінансування (EFF). Минулої п’ятниці було досягнуто домовленості на рівні персоналу (Staff-Level Agreement, SLA) щодо сьомого перегляду цієї програми.

За словами Гетманцева, попри певні затримки, рівень виконання умов програми EFF залишається високим. Україна змогла виконати всі кількісні критерії, передбачені на кінець грудня, а також сім структурних маяків, що підлягали оцінці, хоча один із них із певним запізненням.

Одним із важливих кроків стала реформа судової системи. Зокрема, створено новий Вищий адміністративний суд (ВАС), який замінить ліквідований Окружний адміністративний суд Києва (ОАСК). Закон, що регулює його діяльність, мав бути ухвалений до кінця грудня 2023 року, але Верховна Рада прийняла його лише 26 лютого 2024 року. Відповідно до нової судової архітектури, запроваджено два нові органи – Спеціалізований окружний адміністративний суд (СОАС) та Спеціалізований апеляційний адміністративний суд, що переглядатиме рішення СОАС.

Гетманцев зазначає, що не всі структурні реформи були виконані вчасно. Один з маяків, що стосується внесення змін до Кримінального процесуального кодексу для посилення боротьби з корупцією, було знову перенесено. Ця реформа передбачає скасування так званих "правок Лозового", які обмежують строки досудового розслідування. Питання залишається предметом дискусій між українською владою, бізнесом та МВФ. Фонд розуміє складність ситуації, тому погодився на чергове продовження строків виконання цієї реформи.

Окрім цього, перед ухваленням рішення щодо сьомого перегляду програми Україна має виконати попередню вимогу – підписання закону №11090 про підвищення акцизів. Це очікуваний крок, адже цей закон безпосередньо впливає на бюджет 2025 року, а також на досягнення фіскальних цілей у рамках програми EFF.

Зараз домовленості на рівні експертів мають бути затверджені Радою виконавчих директорів МВФ. Це засідання очікується у березні. Після схвалення Україна отримає транш у розмірі 0,4 млрд доларів, а загальний обсяг фінансування за програмою EFF сягне 10,1 млрд доларів.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, Міжнародний валютний фонд (МВФ) погіршив прогноз зростання економіки України на 2025 рік. Прогноз зростання знизили на 0,5%, до 2-3% ВВП.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!