УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Українські біженці можуть лишитись у Європі назавжди: від чого залежить повернення – The Economist

Чому українські біженці не хочуть повертатись

Війна в Україні може закінчитися на умовах надто небезпечних, щоби біженці погодилися повернутися додому з-за кордону. Незважаючи на те, що більшість українців у країнах ЄС змушені працювати на низькокваліфікованих роботах, вони можуть залишитись там через страх, що Росія нападе знову.

Відео дня

Про це пише The Economist. Видання зазначає, що для багатьох українських біженців важливим є не лише те, коли закінчиться війна, а й те, як саме вона закінчиться.

Дія програми "тимчасового захисту" ЄС, яка надає 4,3 млн українських біженців доступ до житла, роботи та допомоги, може завершитися разом із бойовими діями. Наразі програму продовжено до березня-2026.

"Але незалежно від того, чи буде продовжено програму ЄС знову, українці у вигнанні дедалі частіше відмовляються від ідеї повернутися додому... Зростаюча перспектива припинення вогню без членства України в НАТО чи ЄС, поряд з російською окупацією п'ятої частини країни, що продовжується, не вселяє особливої довіри. Багато хто побоюється, що Росія скоро нападе знову", – зазначає видання.

Так, згідно з дослідженням "Центру економічної стратегії" (ЦЕС), лише 43% українських біженців у всьому світі планують повертатися додому, тоді як двома роками раніше їх було 74%. The Economist зазначає, що тепер українці шукають можливість "зачепитися" в країні перебування – активно ходять на мовні курси та прагнуть отримати постійний дозвіл на проживання.

Справа в тому, що хоча теоретично ринок праці в Європі повністю відкритий для українців з тимчасовим захистом, на практиці біженці не можуть знайти роботу для "білих комірців". У Польщі 48% іноземців, переважно українці, працевлаштовані на посадах нижчих за їхню кваліфікацію. У Німеччині 72% дорослих українських біженців мають вищу освіту, але більшість працює на низькокваліфікованих роботах або є безробітними.

"Мова може бути перешкодою, а визнання професійних ступенів та сертифікатів відбувається повільно чи взагалі неможливе. На думку аналітиків, роботодавці також неохоче беруть на роботу українців, тому що країни можуть позбавити їх захищеного статусу", – зазначає видання.

Зараз у Польщі понад 67% біженців, більшість з яких жінки, вже працюють або активно шукають постійну роботу. Уряд планує дозволити українцям "обмінювати" тимчасовий захист на дозвіл на проживання строком на три роки.

Польща – одна з країн, які й самі зацікавлені у тому, щоб залишити українців у себе. Біженці з України роблять набагато більший внесок в економіку Польщі як працівників і платників податків, ніж країна витрачає на виплати.

"Навіть нова хвиля виїздів із України не стала би проблемою. Рівень безробіття в Польщі становить лише 2,6%, що є найнижчим показником у ЄС... Біженці з України допомагають заповнити цю прогалину", – зазначає видання.

Однак у більшості країн ЄС картина відрізняється. Наприклад, у Німеччині рівень зайнятості серед українських біженців на кінець 2024 року становив лише 43%. В Італії та Іспанії ця частка ще нижча, хоча вона зростає майже скрізь.

При цьому у разі тимчасового скасування воєнного стану виїхати може ще більше українців, особливо чоловіків призовного віку. За розрахунками ЦЕС, їхня кількість може досягти 500 тис., що посилить ситуацію на ринку праці.

Як повідомляв OBOZ.UA, віцепрем'єр – міністр національної єдності України Олексій Чернишов визнав, що уряд не має важелів впливу на українців за кордоном. Тобто насильно їх повернутися не змусять.

Водночас на повернення громадян, які виїхали за кордон, з державного бюджету витратять 150 млн гривень. Кошти були передбачені Міністерству економіки на 2025 рік за програмою "Забезпечення виконання завдань та заходів щодо підтримки українців за кордоном та сприяння їх поверненню в Україну".

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!