Відео дня
Українцям доведеться заощаджувати: що треба знати про проєкт бюджету-2025 та чому рік буде складним
Кабінет міністрів розробив один із найскладніших проєктів бюджету. Доходи зростуть лише на 5%, при тому значно збільшаться видатки на оборону. Замість цього урядовці пропонують зменшити видатки на соціальну політику та медицину. Про те, куди витратять державний бюджет у 2025-му, як це вплине на українців і чому варто готуватись до складного року, читайте в матеріалі OBOZ.UA.
Бюджет важких часів: на що витратять кошти
"До повномасштабного вторгнення всі бюджети зверхньо називали "бюджетами проїдання", тому що основною статтею видатків завжди була соціалка. З 2022 року три найбільші категорії витрат бюджету змінились. Тепер це оборона і з великим розривом", – поділилась враженням від проєкту бюджету голова профільного парламентського комітету Роксолана Підласа.
На Україну чекає вже третій державний "бюджет оборони", у якому більша частина видатків спрямована саме на захист країни та безпеку. Однак 2025-й може стати першим роком, коли попри зростання цін скоротять видатки на соціалку. Тепер це не "бюджет проїдання", як було до повномасштабної війни. Навпаки: декому доведеться їсти менше. На жаль, передусім йдеться про соціально незахищені верстви населення: тих, хто живе на пенсії та виплати.
Отже, на оборону наступного року витратять 1 трлн 593 млрд грн, на забезпечення громадського порядку, безпеку та судову владу – 635 млрд (прогноз видатків та надання кредитів з проєкту бюджету). Загалом це понад 2,2 трлн грн. Для порівняння, у 2021-му, до повномасштабної війни, ця цифра була на рівні 307 млрд. Тобто за цей період видатки на оборону та безпеку зросли у 7 разів.
На другому місці за масштабами видатків – "обслуговування боргу" – 482 млрд грн. А соціалка, яка раніше традиційно посідала перше місце, увійшла в трійку найбільших видатків з плановим показником на наступний рік у 479,3 млрд грн.
Це чи не вперше, коли уряд наважився на скорочення соціальних видатків. У 2024-му, із урахуванням всіх корективів, на соціальну сферу планують витратити 483,5 млрд грн. Звісно, вже після схвалення бюджет на 2025-й можуть переглянути. Наприклад, якщо закінчиться війна й Україна отримає додатковий ресурс, який зараз не враховано.
Хоча можуть бути і інші сценарії. Наприклад, у 2024-му видатки на соціалку зростуть із запланованих 476,8 млрд до 483,5 млрд, попри повномасштабну війну і спроби РФ захопити все нові й нові території України і зруйнувати якомога більше.
Раніше OBOZ.UA вже писав, за рахунок чого планують скоротити соціальні видатки. Все просто: у переселенців-пенсіонерів знімуть кошти із рахунків в "Ощаді", якщо вони не користувались ними. Йдеться приблизно про 10 млрд грн. Збільшать базу оподаткування ЄСВ. Якщо зараз внесок платимо із зарплати до 120 тис. грн, то за новими правилами цю суму збільшать до 160 тис. грн. Головне ж: "заморозять" мінімальну пенсію, прожитковий мінімум та мінімальну зарплату. І це чи не найсумніша новина з документа.
Детальніше по міністерствах: чи всі стануть біднішими
Номінальний ВВП у 2025-му зросте всього на 2,7%, водночас ціни підвищаться на 9,5%. Водночас збільшуватимуться і зарплати українців. Середня зарплата за прогнозами уряду наступного року зросте із 20 581 до 24 389 грн. При тому мінімалку "заморозять" на рівні 8 000 грн.
Погана новина: значна девальвація. У бюджет закладуть курс долара в розмірі 45 грн/$. Тоді як у 2024-му курс долара складає 40,8 грн/$. Потреба в зовнішньому фінансуванні на наступний рік становить більше, ніж очікували: 38,4 млрд доларів, зазначає заступник голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.
Прогноз фінансування державного бюджету на 2025 рік передбачає зниження дефіциту державного бюджету до 19,4 % ВВП (у чинному законі на 2024 рік – 20,6%), що відповідає показникам, які узгоджені з міжнародними партнерами.
Червоним кольором виділено відомства, бюджет яких може скоротитись наступного року. Як видно на графіку, найбільше зросте бюджет Міністерства оборони. Також значне зростання – в МВС.
Державні запозичення загального фонду плануються в обсязі 2 трлн 237 млрд грн, у тому числі внутрішні – 579,2 млрд грн та зовнішні – 1 трлн 658 млрд грн. Наразі ще не весь обсяг зовнішніх запозичень підтверджений міжнародними партнерами – тому це питання потребує подальшої кропіткої і наполегливої роботи.
Голова комітету з питань бюджету Роксолана Підласа під час виступу в Раді заявила, що проєкт бюджету на 2025-й – бюджет війни. "Ми знову поставимо історичний рекорд по оборонних видатках. На безпеку і оборону планується спрямувати 2,2 трлн грн, що перевищить фактичні видатки 2024 року, навіть після проголосованих цього тижня змін і збільшення видатків на майже 500 млрд грн", – пояснила вона.
При тому більша частина (55%) цих коштів – грошове забезпечення військовослужбовців усіх родів військ. 737 млрд грн буде спрямовано на закупівлю озброєння і військової техніки, зокрема майже 47 млрд грн – на закупівлю дронів.
"На жаль, у нас зростуть видатки на обслуговування державного боргу. На майже 108 млрд грн. І це теж наша реальність – ми живемо в борг. У 2025 році для покриття невійськових видатків ми вимушені будемо позичити ще майже $37 млрд і використати ми їх маємо розумно. Нам потрібно бути свідомими того факту, що загалом видатки у 2025 збільшаться всього лише на 5%, тому що в нас не з’явилось якихось радикально нових джерел надходжень", – зазначила вона.
Голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев зазначив: "Це буде вже четвертий бюджет воюючої країни, і в уряду є розуміння, що наступного року ми зіткнемось із уповільненням економіки (після +5,3% у 2023 році нині очікується +3,5%, а у 2025 році – +2,7%), збільшенням темпів зростання споживчих цін (до 9,5% проти прогнозованих 7,9% у 2024 році), подальшою прогнозованою девальвацією гривні на 9,3% (до 45,0 грн/дол. у середньому по року проти очікуваних 40,8 грн/дол. цього року)".
На українців чекає важкий рік. Задля забезпечення захисту України більшу частину всіх зібраних податків та зборів доводиться витрачати на оборону. Допомоги міжнародних партнерів критично не вистачає. Без скорочення видатків обійтись не вдасться.