В Україні можуть знизити контроль за багатствами чиновників: у законі про АРМА знайшли небезпечні правки

У законопроєкті про функціонування АРМА (Національне агентство з розшуку та менеджменту активів), що готується до розгляду у 2-му читанні, знайшли суперечливі норми, які потенційно можуть зменшити контроль за статками посадових осіб та ускладнити виявлення необґрунтованого збагачення. Шкідливі правки відхилив комітет, але їх можуть "проштовхнути з голосу" у сесійній залі парламенту. НАЗК (Національне агентство з питань запобігання корупції), а також саме АРМА вже виступили проти внесення відповідних правок, заявивши, що такі зміни послаблять антикорупційні механізми.

Відео дня

Слід зважати на те, що документ ще не затверджений. Йдеться про законопроєкт №12374-д, правки до якого можуть значно змінити механізми моніторингу. Як зазначають у Центрі протидії корупції (ЦПД), профільний комітет Верховної Ради 24 березня відхилив небезпечні правки, проте нардепи можуть спробувати просунути їх у залі.

Загалом законопроект №12374-д стосується реформи АРМА і має бути прийнятий відповідно до зобов'язань України перед Євросоюзом (Ukraine Facility). Водночас народні депутати намагаються включити до законопроекту низку шкідливих норм, які не мають жодного відношення до реформи АРМА, зазначають у ЦПД.

"Якщо правку (про ослаблення моніторингу способу життя. - Ред.) затвердять у фінальній версії закону, моніторинг способу життя щодо чиновників стане формальністю, а довести їх незаконне збагачення в багатьох випадках буде неможливо. Також при проведенні моніторингу способу життя НАЗК не зможе перевіряти випадки, коли чиновники пояснила заступниця виконавчого директора ЦПК Олена Щербан.

При цьому в ЦПК зазначають, що це не єдина підозріла правка. Зокрема, народний депутат від "Батьківщини" Сергій Власенко та лідерка партії Юлія Тимошенко, на думку антикорупціонерів, можуть наполягати на ухваленні в залі "інших шкідливих норм, раніше відхилених комітетом". Так, у правці 891 нардепи пропонують, щоб під час перевірки декларацій НАЗК могли перевіряти лише ті об'єкти, які не були перевірені під час попередніх перевірок. Єдиний виняток – вирок суду у кримінальній справі, що підтверджує недостовірні факти у попередній декларації.

"Така пропозиція нівелює можливість перевірити нерухомість, автомобілі або інші активи, які, наприклад, вже були перевірені, але після перевірки з'явилися нові дані. Наприклад, про те, що майно було продано за заниженою ціною або навіть надано безоплатно за певні рішення. Якщо чекати, поки такий факт буде встановлений вироком суду, то знадобляться роки, протягом яких результат вже не матиме жодного значення, адже закінчаться терміни притягнення до відповідальності", – впевнені в ЦПД.

Також ця правка забороняє перевіряти активи, придбані декларантом або членами його сім'ї до призначення на посаду. В результаті, як вважають у ЦПД, посадовцям буде легко уникати покарання за корупцію, наприклад, дописавши в декларації тисячі доларів готівкою, яких насправді у них немає.

Ще кілька правок – 889, 890, 892 – пропонують, щоб усі відомості з державних реєстрів заповнювалися системою автоматично, і декларант не мав жодного обов'язку їх перевіряти та підтверджувати документами. Ба більше, нардепи пропонують звільнити від будь-якої відповідальності декларантів, якщо НАЗК не забезпечить автозаповнення декларації та інтеграції з усіма реєстрами.

"Такі пропозиції шкодять системі електронного декларування, адже головним джерелом інформації про об'єкти власності декларанта насамперед є первинні документи. Наприклад, можна буде приховати квартиру, якою користуєшся, якщо первинні документи на неї видані в 90-ті, адже відомості про неї можуть бути відсутні в реєстрах", – вважають у ЦПД.

Національне агентство із запобігання корупції застерігає, що такі зміни фактично знищать інструмент моніторингу способу життя, який доказав свою ефективність у боротьбі з корупцією. Зокрема, НАЗК зазначає:

втрата можливості аналізу активів, одержаних у державну службу, створює ризик легалізації необґрунтованого стану;
встановлення обмеженого терміну моніторингу унеможливлює детальний аналіз інформації та перешкоджає міжнародному співробітництву з виявлення незаконно придбаного майна;
вилучення з-під моніторингу активів, оформлених на третіх осіб, дозволяє корупціонерам легко приховувати майно.

За результатами діяльності НАЗК у сфері моніторингу способу життя до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури було передано 61 матеріал на суму понад 231 млн грн. Загальна сума необґрунтованих активів, виявлених завдяки моніторингу життя, перевищує 1,5 млрд грн.

АРМА також висловила стурбованість щодо деяких положень законопроєкту. Керівниця агентства Олена Дума заявила, що документ містить норми, що загрожують ефективності НАЗК та не мають відношення до реформи АРМА. Вона наголосила, що зміни у моніторингу способу життя з'явилися без погодження з НАЗК та іншими профільними органами.

АРМА підтримує прийняття законопроекту лише за умови виключення норм, що підривають роботу НАЗК. Крім того, агентство розкритикувало відсутність належного обговорення документа перед другим читанням, що створює ризики прийняття сумнівних правок без прозорого аналізу їх наслідків.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, у 2024 році 14 народних депутатів подали декларації про доходи з недостовірними даними. Загалом таке правопорушення вчинили 34 чиновники та посадові особи вищої ланки – депутати в областях, судді, правоохоронці, військовослужбовці.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!