В Україні змінили підхід до мінімальних експортних цін на зерно: навіщо це потрібно
В Україні затвердили новий механізм встановлення мінімальних експортних цін на зерно, щоб боротися з тіньовим експортом і збільшити валютні надходження в економіку. Цей механізм передбачає щомісячне оновлення цін, що може викликати труднощі для агровиробників, але має на меті запобігти збиткам від ухилення від податків.
20 серпня Кабінет Міністрів України затвердив новий механізм встановлення мінімальних експортних цін на зерно та інші сільськогосподарські товари. Про це повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук.
Згідно з новим порядком, встановлення мінімальних експортних цін буде здійснюватися щомісяця 10 числа Міністерством аграрної політики. Мінімальні ціни на експорт будуть визначатися у доларах США за 1 кілограм продукції. Список охоплює 15 видів агропродукції, серед яких пшениця, кукурудза, соя, ріпак, соняшник та олія.
Розрахунок цих цін базуватиметься на середньозваженому показнику найнижчих експортних цін за попередній місяць. Якщо ціни на ринку знижуватимуться, експортери матимуть право продавати продукцію з дисконтом до 10% від встановленої мінімальної ціни. Це дозволить уникнути ситуацій, коли вітчизняні агровиробники не зможуть конкурувати на світових ринках через жорсткі регуляції.
Головною метою запровадження цього механізму є скорочення тіньового експорту зернових та інших агропродуктів, що, у свою чергу, повинно збільшити надходження валюти в економіку країни. Проблема тіньового експорту є критичною для України, особливо в умовах війни, коли кожен долар має велике значення для стабілізації економіки.
За оцінками Української зернової асоціації, новий порядок може призвести до значного падіння експорту зерна, а також збитків для сільгосптоваровиробників. Основні побоювання аграріїв пов'язані з тим, що укладання форвардних контрактів може стати неможливим. У випадку, якщо ринкова вартість товару на момент поставки перевищуватиме контрактну ціну, узгоджену раніше, виробники опиняться у збитках. Це створює ризик втрати частини прибутку та зменшення обсягів виробництва.
Учасники ринку також пропонують переглянути частоту оновлення мінімальних цін. Вони вважають, що оновлення раз на місяць може бути недостатнім, особливо у випадках значних коливань світових цін на агропродукцію. Щоб уникнути ситуацій, коли ціни на світових ринках виявляються нижчими за мінімальний дисконт, аграрії пропонують проводити оновлення частіше. Крім того, було б доцільним запровадити перехідний період тривалістю шість місяців для адаптації до нового механізму.
Прийняття цього порядку стало продовженням антикризових заходів уряду, спрямованих на подолання проблеми тіньового експорту, яка має великий вплив на економіку країни. Законопроєкти №10168-2 та 10169-2, спрямовані на мінімізацію ухилення від сплати податків при агроекспорті, були ухвалені парламентом у першому читанні ще у листопаді минулого року, а у другому читанні – у травні 2024-го.
За даними Бюро економічної безпеки (БЕБ), протягом девʼяти місяців 2023 року ризикові підприємства експортували зернових на суму 133,9 мільярда гривень, що становить понад 20% від загального обсягу експорту. Одним із найпоширеніших методів "чорного" експорту є використання ризикових підприємств, які створюються спеціально для експорту необлікованого зерна, придбаного за готівку.
Махінації з експортом зерна мають кілька основних напрямків. За даними The Economist, війна Росії проти України спонукала багатьох фермерів оптимізувати свої податкові зобов'язання, що призвело до того, що близько 40% врожаю зернових уникає оподаткування.
Частина махінацій відбувається через бартер та готівкові розрахунки, що дозволяє приховати дохід від податкової. Також деякі фермери, посилаючись на заміновані або забруднені вибухівкою поля, не декларують урожай із безпечних територій, прикриваючись цим приводом.
Ще однією популярною схемою є продаж зерна за безцінь пов'язаним або підставним компаніям. Відтак кошти повертаються в Україну, але доходи від подальшого перепродажу вже залишаються за кордоном. У таких схемах також активно використовуються посередники та фіктивні компанії, які отримують відсоток від прибутку.
Протягом останніх двох років Україна втратила понад 3 мільярди доларів через такі "чорні" схеми. Загалом за останні вісім років ці втрати можуть досягати 4 мільярдів доларів.
Для протидії тіньовому експорту БЕБ активно аналізує дані, щоб виявити підозрілі поставки. Крім того, уряд впроваджує заходи з послаблення валютного контролю, включаючи покращення офіційного курсу обміну валют, щоб зменшити привабливість виведення коштів за кордон. Також важливим аспектом є покращення обміну інформацією між слідчими та митними органами.
Як повідомляв OBOZ.UA раніше, майже половина українського аграрного сектора та експорту сільскогосподарської продукції знаходиться в тіні. Аби забезпечити повернення валютної виручки назад до країни і було підписано закон про боротьбу з "чорними схемами" експорту зерна.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!