Які бюджетні витрати уріжуть: у комітеті Верховної Ради розповіли, де візьмуть 500 млрд грн на армію

В Україні уріжуть бюджетні витрати

Комітет Верховної Ради з питань бюджету рекомендував ухвалити доопрацьований законопроєкт №11417 про збільшення видатків бюджету на оборону на 500 млрд грн. Кошти збираються отримати, зокрема, за рахунок надходжень після збільшення податків (близько 30 млрд грн), а також скорочення або відмови від нових бюджетних видатків на 25,5 млрд грн – наприклад, "зайвих" коштів Мінсоцполітики.

Про це повідомила голова комітету Росколана Підласа ("Слуга народу"). Вона зазначила:

  • ще близько 115,4 млрд грн сподіваються отримати від скорочення витрат з обслуговування та погашення державного боргу;
  • близько 216 млрд грн планується залучити від розміщення облігацій внутрішніх державних позик (ОВДП);
  • близько 100 млрд грн від перевиконання податків та зборів;
  • близько 12,7 млрд грн від надходжень від акцизів на паливо та тютюн.

"Важлива норма "комітетської версії" законопроєкту – пропонується змінити принцип розподілу "військового ПДФО" на три місяці 2024 року: зараз лише 25% йде до загального фонду держбюджету, пропонується збільшити цю частку до 59%, а за спеціальним фондом – до 41%. І скасувати спрямування "військового ПДФО" на Мінстратегпром", – йдеться у повідомленні.

Які витрати хочуть скоротити

Як пояснила Підласа, урізати, зокрема, хочуть невикористані кошти Мінсоцполітики на 8,8 млрд грн. "План, закладений у бюджеті, перевищив фактичні витрати за 8 місяців року", – пояснила депутатка.

Також "під ніж" хочуть пустити поповнення Резервного фонду на 4,5 млрд грн – адже "у серпні уряд уже зробив перерозподіл майже на 30 млрд грн на користь Резервного фонду за програмою обслуговування боргу та ін". А також:

  • 11,2 млрд грн Мінстратегпрому – "з програми "розвитку ОПК".

"Це кошти так званого "військового ПДФО". Водночас у міністерства залишаються кошти на цій програмі за загальним фондом – передбачено 7,7 млрд грн на рік + залишок накопиченого з початку року "військового ПДФО" за спецфондом – близько 32 млрд грн", – запевнила Підласа.

  • 1 млрд грн – скорочення через економію коштів у Мінмолодьспорту, Мінцифри, Мінкульті Міонсвіти, НАЗК (з фінансування політичних партій), Мінреінтегарції, Мінвідновлення, ЦВК (з виборів місцевих депутатів) тощо.
  • 662,2 млн грн із Державної митної служби.
  • 227,8 млн грн – скорочення витрат на утримання органів влади (СКМУ, Держпродспоживслужба, Держстат, ВАКС, Вищий суд інтелектуальної власності, Держгеонадра, Держслужба морського і водного транспорту, Держенергоефективності, Держагенство туризму, Державіаслужба, ДАСУ, Агентство управління держборгом, Держфінмоніторинг, НАДС тощо).

Втім, визнала Підласа, доведеться відновити витрати на обслуговування державного боргу на 14,9 млрд грн – "бо у серпні (після реєстрації законопроєкту) 24,5 млрд грн було направлено з обслуговування боргу на Резервний фонд Державного бюджету".

Крім того, було створено нову субвенцію для органів місцевого самоврядування на харчування учнів початкових класів. Її розмір склав 2 млрд грн.

Законопроєкт можуть заблокувати

Зі свого боку, нардеп Ярослав Железняк ("Голос") зазначив: ухвалити законопроєкт одразу за основу і в цілому попросив уряд – який і є автором документа. При цьому "кілька депутатів із різних фракцій виступили або з пропозиціями ще внести зміни або ставити лише за основу із правом подавати поправки".

Зокрема, наголосив він, є ідея скоротити фінансування телемарафону "Єдині новини". А також телеканалу "Рада", який висвітлює, зокрема, діяльність Верховної Ради.

"Але рішення загалом може у залі заблокувати будь-який депутат. І тоді до другого читання зайдемо", – розповів Железняк.

Як повідомляв OBOZ.UA, раніше Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував Верховній Раді прийняти за основу доопрацьований законопроєкт N11416 про підвищення податків. Тобто у 1-му читанні.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!