З дешевими кредитами для бізнесу виникли проблеми: що пішло не так із держпрограмою "5-7-9"

Державна програма кредитування "5-7-9" зіткнулася з проблемами через високу заборгованість та спотворення конкуренції, вважають у Національному банку України (НБУ). На думку голови податкового комітету Данила Гетманцева, для її ефективності необхідно зосередити ресурси на справді важливих проєктах та реформувати систему адміністрування. Водночас, ексглава Ради НБУ Богдан Данилишин упевнений: головна перешкода для пільгового кредитування – політика самого Нацбанку.

Про це пише OBOZ.UA. Як йдеться у грудневому Звіті НБУ про фінансову стабільність (публікується двічі на рік), під час війни програма кредитів "5-7-9" стала важливим драйвером стимулювання кредитної активності. На її частку якої на кінець минулого року припадало 40% валового гривневого кредитного портфеля, що працює.

Водночас, зворотною стороною стало зростання видатків державного бюджету та заборгованості перед банками щодо компенсації відсоткової ставки. Як зазначає глава парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев ("Слуга народу"), це зумовило необхідність зміни дизайну програми з метою скорочення витрат та більш ефективного фокусування програми.

"Зокрема, у квітні цього року було скорочено максимальний обсяг кредиту на поповнення оборотних коштів за непріоритетними напрямами (з 60 до 5 млн грн), було обмежено розмір маржі та компенсації банків", – нагадав нардеп. Втім, таке рішення за його словами, не надто позначилося на самій програмі та його проблемах:

• за першу половину року частка кредитів за програмою скоротилася на 6 процентних пунктів, до 34% від працюючого валового гривневого кредитного портфеля, але з урахуванням вже накопиченого боргу, витрати для бюджету скоротилися меншою мірою – якщо брати весь кредитний портфель, виданий за програмою, то на початок липня-2024 держава компенсувала 16% від обсягу наданих кредитів, тоді як торік цей показник коливався не більше 17-18%.
• через високі витрати за накопиченим портфелем і подальше зростання кредитів річний бюджет програми вичерпався вже в жовтні.

"Борг перед банками за програмою до кінця року буде близьким до 10 млрд грн, тобто буде на 3 млрд грн вищим, ніж рік тому. Такий обсяг заборгованості, який продовжує зростати, створює невизначеність як для банків, так і позичальників, дискредитує саму програму та знижує її ефективність", – зазначив Гетманцев.

На його думку, висновки НБУ – додатковий аргумент на користь прискорення трансформації Фонду розвитку підприємництва (ФРП). Це оператор програми "5-7-9". Гетманцев упевнений, що ФРП у нинішньому вигляді "очевидно не справляється із покладеними на нього завданнями". Нардеп радить трансформувати його в більш інституційно заможний та прозорий інститут – Національну установу розвитку, яка займатиметься фінансуванням проектів відновлення під час та після війни.

"Установа надаватиме переважно кредити та гарантії іншим банкам, маючи для цього відповідну експертизу, функціонал, можливість самостійно залучати фінансування. Відповідний законопроєкт, що розробляється мною та нашим комітетом, прийнятий у першому читанні. Він підтримується Нацбанком та Мінфіном. Наразі триває робота з його доопрацювання", – розповів нардеп.

Водночас, як розповів OBOZ.UA ексглава Ради НБУ Богдан Данилишин, Нацбанк у питанні пільгових програм кредитування даремно накинувся із критикою саме на уряд. Справа в тому, що, як стверджує Данилишин, у проблемах програми може бути винен сам НБУ.

"НБУ винен у тому, що 2 роки поспіль тримав облікову ставку на неадекватному з інфляцією рівні. І саме це призвело до численних дисбалансів у фінансовій системі, у тому числі й у частині надлишкових процентних витрат за програмою "5-7-9" . Так, можна і потрібно калібрувати і вдосконалювати програму "5-7-9". Однак це не дасть суттєвого результату, оскільки основна причина надмірних витрат уряду за програмою – це процентна політика НБУ", – стверджує фахівець.

Крім того, питання в Данилишина викликає твердження Нацбанку, що державна підтримка кредитування нібито втратила свою роль в Україні. "Тоді чому продовжує зростати частка пільгових кредитів у структурі портфеля виданих банками працюючих кредитів? За підсумками жовтня 39% працюючих кредитів бізнесу були пільговими", – зазначає він.

За його словами, такими твердженнями НБУ свідомо провокує конфлікт між монетарною та фіскальною сферою. Тим самим руйнується продуктивна співпраця різних гілок державної влади у складних умовах воєнного часу, резюмує Данилишин.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, у перші місяці 2025 року відсотки за кредитами та депозитами в Україні навряд чи змінюватимуться, навіть незважаючи на підвищення облікової ставки Національного банку (НБУ). За довгостроковими вкладами можна буде розраховувати на чистий прибуток у середньому 2-3%.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!