Чому забуксувала реформа лісової галузі?

Реформа лісової галузі, що стартувала менше року тому, почала пробуксовувати. Головна проблема — небажання керівництва "Лісів України" змін, які необхідні для забезпечення прозорої роботи галузі. Схоже, що без кадрових змін в компанії складно буде забезпечити успішність розпочатих у лісовій промисловості змін.

Відео дня

Реформа лісової галузі триває вже рік. І треба визнати, що вона принесла певні позитивні результати. Запроваджено єдиний прозорий механізм продажу лісоматеріалів круглих. Державне підприємство "Ліси України" за підсумками дев'яти місяців роботи збільшило прибуток до 2,6 млрд грн. Це вдесятеро більше, ніж галузь заробляла до початку реформи, за часів держлісгоспів. Це важливо, але чи є велика прибутковість державного монополіста самоціллю? Чи є це його єдиним завданням? Цього вкрай недостатньо для позитивної оцінки роботи державного підприємства, яке покликане реалізовувати політику усієї лісової та лісопереробної промисловості.

Адже можна отримати такий же, а то й суттєво більший прибуток, не руйнуючи цілий деревопереробний сектор України. Навпаки, державний і суспільний здобуток був би дійсно позитивний, а в грошах на порядок вищий при грамотному підході і сприянні розвитку переробного кластеру. Власне це й було основною метою держави при створенні "Лісів України". Заступник Голови Офісу Президента Ростислав Шурма, неформальний батько реформи, так і озвучив: "Ми хочемо створити велику ефективну індустрію продуктів з деревини. Йдеться про кратне збільшення виробництва меблевих компонентів, МДФ, паркету, брусу, конструкційних матеріалів...".

Це амбітна але єдино правильна мета для отримання максимальної користі з існуючих лісових ресурсів.

На практиці, це виглядає нібито керівництво ДП "Ліси України", діючи здебільшого всупереч окреслених цілей, робить так що всі будуть вважати винним пана Шурму (можливо крім формального прибутку)

Фінансовий аналітик Аналітичного центру "Об'єднана Україна" Олексій Кущ зазначає, що корупційні схеми всередині "Лісів України" не можуть вестися без відома керівництва компанії. "Найімовірніше, за ними стоїть стара команда старих керівників, а також безпосереднє керівництво ДП "Ліси України"", -- каже Олексій Кущ.

Що гальмує реформу?

Формально збут деревини здійснюється через аукціони: купує той, хто дає більше грошей. Все виглядає логічно. Але, за фактом, якщо пропозиція деревини значно менша ніж переробні потужності, то ціна на деревину буде завищеною. Створюється її штучний дефіцит , а загальний обсяг продажів є набагато меншим за можливий. При завищеному рівні ціни деякі обсяги навіть залишаються не проданими. Це дає "Лісам України" формальну підставу заперечувати дефіцит деревини.

Глянемо в цифрах. Цього року ДП ЛУ буде заготовлено 12,7 мільйонів кубометрів всіх сортиментів. Навіть до повномасштабної війни тодішні держлісгоспи заготовляли від 15 до 17 мільйонів кубометрів лісу, тобто, більше ніж зараз, після реформи. І тоді також був дефіцит, який душив розвиток деревообробної галузі. Існуючі на той час потужності вже тоді були недовантажені. На сьогодні переробних потужностей в Україні не стало менше. А лісозаготівля ще зменшилась і підприємства або повністю стоять, або частково простоюють. Тобто, замість "створення ефективної індустрії продуктів з деревини" має місце зменшення навіть існуючої переробки. Здається, як це часто буває, хороша і корисна ідея зіткнулась з проблемами на етапі реалізації.

Можливо, звичайний громадянин навіть зрадіє, що лісу заготовлюється менше, адже всі вболівають за екологію, ліси - це ж легені і т.п. Так то воно так, але не зовсім. Дерева мають цикл розвитку. Коли вони молоді і активно ростуть – вони максимально поглинають СО2 і виробляють кисень. Але потім настає зрілість, у сосни, наприклад, у віці 60-80 років. А після цього – перезрівання і трухлявіння, коли корисні властивості щезають і виникає екологічна шкода. Втрати України від такого гниття на корені обчислюються мільярдами і проблема поглиблюється з кожним роком.

У всіх країнах суть ефективного лісового господарства полягає у заготівлі деревини в період зрілості і висадки на цьому місці нових дерев, які будуть зрізані через десятки років наступними поколіннями громадян також в період зрілості.

Оціночний приріс деревини в лісах України точно не досліджений і за різними оцінками становить від 40 до 60 млн м3 на рік. Наприклад, в Німеччині рубають 95% річного приросту. Тобто, за найскромнішими оцінками в Україні можна заготовляти 38 млн м3 на рік, за умови наявності саме зрілого лісу. А його більше ніж досить, особливо сосни, масово посадженої після 2ї світової війни.

Мінімальні обсяги заготівлі створюють ефект "пляшкового горлечка", коли отримати потрібну деревину можна або за дуже великі гроші, або "домовлятись".

Експерт лісового напрямку Української природоохоронної групи (УПГ) Єгор Гриник зазначає, що нинішня політика "Лісів України" націлена на створення дефіциту деревини. "Загалом галузі бракує чіткої програми розвитку, з якої буде зрозуміло, скільки деревини і коли можна заготовляти і коли цей ліс буде відновлений. Складається враження, що в "Лісах України" зацікавлені в тому, щоб замутити воду, а потім ловити в ній рибу", -- упевнений Єгор Гриник.

У результаті значна частина деревини продається своїм компаніям за цінами, нижчими за ринкові. Яким чином цій категорії покупців забезпечується низька ціна? Передусім за рахунок пересортиці. Коли під виглядом низького сорту продається деревина вищого сорту. У наявності бажання розігнати ціни на вищі сорти деревини. Бо чим вища ціна на білому ринку, тим більшу "подяку" можна взяти із сірого покупця при пересортиці. Чому ж залишаються непродані обсяги? Оскільки вся структура, яка управляє лісами, залишилася на місці, її логіка не змінилася. "Ліси України" формують рубки як хочуть. Це жодним чином не пов'язано з потребами ринку та бізнесу. Йде маніпулюванням асортиментом, географією рубок, сортністю. Плюс завищена ціна – ось і непродані обсяги.

Хто винен?

Далеко не всіх у самих "Лісах України" влаштовує ситуація, що склалася. Але не у всіх є змога стратегічно вплинути на ситуацію.

Відділ продажу налагодив прозорі продажі. Але в ситуації дефіциту він просто намагається продати якнайдорожче те, що є і забезпечити максимальну прибутковість в ситуації, що склалася. Змінити ситуацію мають ті, хто формує плани заготівлі. Рубки мають зрости і узгоджуватись з реальними потребами ринку, а також посилати меседж потенційним інвесторам в деревообробку про поступове подальше збільшення рубок в сторону орієнтовно 40 млн м3. Наприклад, підняти рубки до 17млн на рік, а потім збільшувати на 10% щороку. Звичайно відсутність дефіциту призведе до адекватного зниження ціни, але забезпечить зростання переробки і доданої вартості, збільшення робочих місць, податків і валютних надходжень від продукції деревообробки та меблів. І що глибше деревину переробили, то більше створено доданої вартості у вигляді податків, зарплати та прибутку підприємств. Тому, основна роль "Лісів України" має бути в проведенні продуманої державної політики, коли сумарна додана вартість усього кластеру буде з кожним роком зростати.

При цьому прибутки ДП "Ліси України" не впадуть за рахунок суттєвого збільшення обсягів реалізації. Це також суттєво знизить корупційну складову і "чорні" рубки. Навіщо, якщо є достатньо легальної деревини по адекватній ціні.

Однак повноцінне усунення корупційної складової, традиційно притаманної функціонерам лісової сфери, можливе лише у разі приходу менеджменту, не пов'язаного з "цінностями" старої лісової мафії.

Ми маємо багато прикладів, коли за рекомендацією ОП у державні компанії призначаються керівники, спроможні професійно представляти економічні інтереси країни. Тим більш незрозумілим виглядає перепризначення в "Ліси України" старих функціонерів як в Києві, так і в регіональні дирекції.

Адже ці люди є кров'ю і плоттю старої державної системи, десятиліттями націленої на створення преференцій наближеним структурам шляхом створення штучного дефіциту та маніпулювання сортністю. Їм абсолютно байдуже скільки лісу вони згноїли. І ніколи не хвилюватиме, що країна, бізнес та громадяни втрачають додану вартість на мільярди євро щороку.

Що потрібно зробити?

Головна місія "Лісів України", сам сенс реформи — побудувати кластер для створення доданої вартості, розвитку індустрії, сплати податків. На жаль, сьогоднішня політика ДП "Ліси України", не відповідає цій меті.

Ситуацію безумовно можна змінити. Для того потрібно реалізувати мінімум три кроки.

Перший — на рівні постанови Кабміну передбачити , що головною господарською метою ДП Ліси України є проведення державної політики, метою якої є зростання доданої вартості усього кластера (заготівля і деревообробка, з тенденцію до поглиблення переробки).

Другий крок — призначення в "Ліси України" топ менеджменту з-поза кола колишніх функціонерів галузі. Здійснити поворот до прозорої державної політики зможуть лише люди, не пов'язані зі старою мафіозною системою зловживань, яка в цій галузі діяла десятиліттями.

Як вважає керівник аналітичного відділу ІК Concorde Capital Олександр Паращій, реформа лісової галузі має бути закінчена в найближчі півроку. "Якщо ми хочемо створити потужний кластер деревообробки і значно збільшити обсяг податків, які надходять до державного бюджету, державі необхідно вирішити дві проблеми. Перше - в рази збільшити обсяг деревини, що заготовляється; перемогти корупційні схеми всередині "Лісів України", коли має місце пересортиця під час продажів", -- упевнений Олександр Паращій.

Нарешті, нова команда має визначити, які в Україні є переробні потужності, і під них планувати заготівлю та зростання обсягу ресурсу (для початку, орієнтовно 17млн м3 на рік). Для подальшого зростання і сигналу інвесторам маємо збільшували ресурс із заготівлі лісу на 10% на рік і через 5-7 років наблизитись до 95% вирубки річного приросту.

Пересортиця і чорна вирубка за такого підходу мусить піде в минуле.

Галузі потрібен план, за якого українські переробники будуть достатньою мірою забезпечені сировиною потрібного асортименту і якості та за прийнятною ціною. При цьому умови роботи абсолютно для всіх будуть прозорі і однакові