Відео дня
Україна переходить на літній час: чи є реальна користь для економіки від переведення годинника
В Україні переведення годинника на літній час відбудеться 31 березня з 3:00 – шляхом переведення стрілки на 1 годину вперед. Роблять це з метою збільшення використання світлої частини доби – зокрема, зниження необхідної кількість освітлення протягом дня, а отже і падіння електроспоживання. Втім, доцільність цього вже неодноразово ставилася під сумнів – настільки, що в Україні вже намагалися скасувати цю практику. Однак до остаточного рішення справа поки не дійшла.
Переведення стрілок на літній час пояснили Мінекономіки. Там зазначили: запровадження літнього часу є загальноприйнятою міжнародною практикою.
"31 березня Україна переходить на літній час – о 3 (третій) годині за київським часом стрілка годинника переводиться на 1 (одну) годину вперед. Перехід на зимовий і літній час відбувається відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 509 від 13.05.1996 року "Про порядок обчислення часу на території України", – йдеться в повідомленні.
Переведення годинника на літній час: чи є користь
Втім, в експертному середовищі не всі поділяють думку про те, що переведення годинника на літній час допомагає економити електроенергію. Наприклад, аналітик енергетичних ринків Максим Білявський вважає, що цей аргумент ґрунтується на менш інтенсивному використанні вуличного освітлення. Однак за рахунок того, що за останні роки багато обласних центрів України перейшли на LED-лампи, цей ефект – мінімальний.
"За моїми суб'єктивними оцінками, з переведенням стрілок вдається заощаджувати не більше 2% обсягів електроенергії, і це на рівні статистичної похибки. У той же час, як показав досвід опалювального сезону в умовах російських атак на енергооб'єкти, нам потрібно близько 20%. Тобто, саму ідею повністю відкидати не варто, але нам потрібно насамперед рухатися у напрямку зниження енергоємності промислових підприємств", – зазначив Білявський.
Ба більше, в Україні вже була спроба скасувати спроба скасувати перехід на літній час. Декілька років тому з відповідною ініціативою виступило Мінекономіки, де зазначали, що це, серед іншого, дозволить:
- підвищити працездатність людей;
- скоротити кількість різних аварій техногенного характеру
Втім тоді від ідеї з незрозумілих причин відмовилися. Вдруге скасувати перехід на літній час планувала партія "Слуга народу" у 2021 році. Законопроєкт ухвалили у першому читанні, проте остаточне голосування так і не відбулося. Поки велися дискусії з цієї теми, почалося повномасштабне вторгнення РФ.
Літній час та переведення годинника: який підхід у Європі
Подібні розмови точаться і в Європейському Союзі. Там ще кілька років тому засумнівалися у практичній користі переведення стрілок годинника.
"Головний аргумент, завдяки якому з'явився "літній час", просто не працює. Для освітлення використовуються діодні або енергозберігаючі лампи, і його частка у загальному балансі споживання електроенергії стала незначною, а економія електроенергії через переведення стрілок – взагалі зникаюче мала", – зазначали аналітики.
Як можна справді економити електроенергію
Водночас реальне енергозбереження досягається шляхом прямої економії електроенергії. Що для українців особливо актуально в умовах регулярного обстрілу енергоінфраструктури країни з боку РФ.
Як розповіли у Київській міській держадміністрації (КМДА), найбільш енерговитратною серед звичних для українців електроприладів є електрична плита. Вона споживає 4-8 квт. На другому місці – калорифери, кондиціонери, бойлери та масляні обігрівачі, які споживають по 2-3 кВт. Далі йдуть:
- пральна машина – від 2 до 2,5 кВт;
- мікрохвильова піч та електрочайник – по 1,5-2 кВт;
- фен, пилосос, праска - по 0,5-1,5 кВт;
- комп'ютер – 0,4-0,8 кВт;
- холодильник - 0,3-0,6 кВт;
- телевізор – 0,1-0,4 квт.
Там наголосили: орієнтовне навантаження на квартиру має складати 5-10 кВт. Тобто одночасно можна увімкнути, наприклад, електроплиту і телевізор. А ось прасування одягу чи прання краще відкласти на час, коли один зі вже увімкнених приладів припинить роботу.
Як повідомляв OBOZ.UA, зі свого боку, міністр енергетики України Герман Галущенко заявив, що метою удару РФ 22 березня "був повний блекаут". За його словами, було атаковано "теплову генерацію, гідрогенерацію по всій Україні".
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!