Загроза нового блекауту: чому Україна не може накопичити електрику в батареях, а потім подавати її людям

Енергетики та галузеві експерти вже попереджають українців: майбутньою зимою енергосистема країни може зіткнутися зі ще більшими викликами, ніж минулої. Відповідно, відключення світла можуть повернутися, а тому уже зараз слід подбати про приготування всього необхідного – насамперед зарядних станцій та генераторів.

Паралельно ж "Укренерго" оголошує про можливість експортувати електрику до Словачиини. Але лише у ранкові та денні години – "коли в енергосистемі є надлишок виробленої електроенергії". При цьому у вечірні години необхідність імпорту залишається.

Все разом це викликає в суспільства щонайменш 2 питання: чому не можна ці надлишки зарезервовувати у великих батареях та використовувати, наприклад, під час масштабного блекауту? Та навіщо зранку продавати, а ввечері вже купувати? В цьому розбиравсь OBOZREVATEL.

Батарей нема

Зі зберіганням електрики у велетенських батареях насправді все просто. Як пояснив OBOZREVATEL експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук, повноцінної, випробуваної, працюючої технології банально ще нема.

"У нас потужність енергосистеми зараз десь 12-16 ГВт. Тобто, ми споживаємо такий обсяг електроенергії на добу протягом року. Виходячи з практики, таких акумуляторів потрібно поставити хоча б на третину цієї потужності – тобто, на 5 ГВт. І в принципі, тоді ми зможемо туди закачувати електроенергію. Але повноцінної технології, яка дозволила б реалізувати такий масштаб, зараз нема", – зазначив він.

Тим не менш, роботи в цьому напрямку вже ведуться. Скажімо, в 2017 році Tesla поставила в Австраліїї велетенську батарею на 100 МВт – і почала продавати електрику з неї.

"Але там до кінця не зрозуміло, в скільки їм це обійшлось. Я так розумію, не хочуть вражати людей ціною 1 мегавата", – пояснив Корольчук.

Схожий проєкт реалізовували й в Україні. У 2020 році компанія ДТЕК запустила промислову систему накопичення енергії потужністю 1 МВт від компанії Honeywell. Встановили батарею на Запорізькій ТЕС задля:

• накопичення, зберігання та віддачі електроенергії в мережу;
• надання послуг із забезпечення надійності енергосистеми України.

Однак річ у тім, пояснив експерт, що батареї і Tesla, і Honeywell – це локальні історіі. Які, фактитчно, лиш окреслюють фронт майбутніх робіт.

"По суті, вони тестують, як це може працювати. Адже якщо електростанцію можна увімкнути і регулювати її потужність – скажімо, нарощувати, – то акумулятор лиш видає певну напругу. А якщо споживання зросте? Як ця батарея реагуватиме? Чи зберігатимуться відповідна частота і напруга? Насьогодні це відкриті питання", – розповів експерт.

Тому, резюмував він, є підстави сумніватись в тому, що в близькому майбутньому повноцінна і якісна технологія зберігання енергії в батарея буде створена. Покладатися ж глобально на вже існуючі не можна:

• дорого;
• неефективно.

За словами Корольчука, потужності тієї ж "української" батареї вистачить лише на 2 години роботи. І то, забезпечувати енергією вона зможе "не все місто, а певні об'єкти".

"Ключове ж питання в ціні. Скільки коштуватиме така енергія, зараз до кінця не зрозуміло, але точно ясно, що дуже дорого. За приблизними даними – адже їх особливо не розкривають, – 1 ГВт такої енергії коштуватиме близько 8 млрд доларвів. А щоб побудувати сучасний блок АЕС, потрібно 5-6 млрд доларів – і це ж він довше працюватиме і видаватиме електроенергію", – пояснив експерт.

Третя проблема, зазначив він, в організації цієї роботи. Адже окрім, власне, створення таких батарей, потрібно:

• десь їх поставити;
• чітко визначити розподілення навантаження для кожного регіону – бо ж різні частини країни споживають ресурс по-різному.

"А це складно. Бо такого досвіду нема ні в кого. Тому, якщо уявити, що Україна десь взяла такі акумулятори, то потрібно буде самостійно створювати концепцію їхнього використання – як теоретичну, так і практичну, прив'язану до чітких параметрів роботи системи. Готовності ж до такого нема", – визнав Корольчук.

Загалом же, підсумував він, ідея використання надпотужних батарей для забезпечення населення електроенергією "хороша і перспективна". Однак нині для її глобальнгої реалізації нема жодних можливостей.

Зберігати надлишки ніде

Власне, відсутність можливості накопичувати та зберігати великі об'єми енергії і є причиною того, що Україна не може замість продажу ранкових надлишків лишати їх на вечір. Ще один аспект – об'єм недостачі може значно перевищувати об'єм надлишків.

"Уявімо, що в місті живе 5 млн людей, які споживають 5 млн кВт енергії. Вдень люди менше вмикають електроприлади – і місто споживає 3 млн кВт, які виробляє якась умовна електростанція. І є ще одна електростанція, яка може дати 1 млн кВт. Ввечері ж треба звідкись взяти додаткові 2 млн кВт. Але ж "зайвий" є лиш 1 мільйон – і вмкати більш нічого. Тому й доводится імпортувати", – пояснив експерт.

Інша справа, зазначив він, що продаж ранкових надлишків може не лтше не дати позитиву, а й нашкодити системі. Адже:

• обсяг виробленої електроенергії на продаж – незначний і непрогнозований;
• а енергоблоки працюють повноцінно.

"Відповідно, зростають експлуатаційні затрати. Тобто, ти вже не вмикаєш блок на гарантовані 10 годин – і він працює й ефективно виробляє електроенергію, – а вмикаєш, і швидко вимикаєш. І це завдає чисто фізичної шкоди обладнанню. Тому якщо немає особливої потреби вмикати об'єкт, ліпше цього не робити", – підсумував експерт.