Житлові будинки, де будівельні роботи були припинені або просуваються дуже повільно (т.зв. довгобуди), в Україні хочуть перебудувати в соціальне житло. Для цього в країні доведеться переписати Житловий кодекс.
Про плани розповіла голова Комітету Верховної Ради з організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк. "З оновленням Житлового кодексу ми запізнилися років на 15-20, його ще тоді треба було змінювати... Наш Житловий кодекс не виконує свою функцію і жодним чином не вирішує запит людей на вирішення житлового питання", – пояснила Шуляк в інтерв'ю порталу "Мінфін".
Зокрема, за її словами, в Україні має з'явитися соціальна оренда житла з правом викупу, прописані особливості отримання службового житла, розширитися список кредитних інструментів. Оскільки житла в країні автоматично не стане більше, влада планує використовувати вже існуючі ресурси для розширення житлових можливостей.
Один із способів відносно швидко знайти майбутнє соціальне житло – зайнятися довгобудами. "Це можуть бути різного роду довгобуди, які перебудуються під соціальне житло. Перед війною ми ініціювали відповідні запити на місця, щоби зібрати базу таких об'єктів", – зазначила Шуляк.
Вона пояснила, що повномасштабне вторгнення РФ до України зруйнувало ці плани. Але нещодавно профільний комітет парламенту повернувся до роботи над цим питанням.
"Соціальний фонд має бути великим – на мільйони квадратних метрів. Вже є громади, які вирішують проблеми з житлом, не чекаючи на новий закон. Наприклад, на Кіровоградщині одна з громад перевела старий державний довгобуд у комунальну власність, привела його до ладу й передали квартири військовослужбовцям. Передали не в оренду, а у власність – це було рішення громади. Але новий закон має спростити всі процедури, щоб місцева влада не ходила сімома колами бюрократичного пекла", – навела приклад Шуляк.
Крім того, за її словами, без будівництва соцжитла з нуля теж не обійтись. Тут, на думку Шуляк, можуть допомогти програми допомоги від міжнародних партнерів.
Нова житлова політика, про яку розповідає Шуляк, передбачає ухвалення не одного, а цілої низки законопроєктів. Серед них, вірогідно, буде й документ, який дозволить запустити соціальну оренду будинків та квартир.
У розвинених країнах саме така оренда становить левову частку ринку. Сама нерухомість знаходиться у власності громад, а ті, хто потребує, отримують повноцінне житло за відносно невеликі гроші.
Наприклад, у Польщі, Угорщині, Німеччині та будь-якій країні ЄС незаможним пропонують оренду соціального житла. У Фінляндії половина від всього житла, що здається в оренду, - соціальне. У Данії – 20%. В Україні цей показник у рази менший – лише 1,5%.
"Поява в Україні такого соціального житла, по-перше, суттєво змінила б кон'юнктуру ринку оренди. Оскільки ціни на оренду такого житла будуть нижчими за ринкові, приватні гравці будуть змушені переглянути свої – подекуди взяті з довідника "стеля". По-друге, соціальна оренда відбуватиметься виключно "вбілу", а це, у свою чергу, означатиме безпеку для орендарів", – розповідала Шуляк.
Ціна оренди може бути прив'язана до різних показників – доходу претендента, середньої ринкової вартості оренди, а також може залежати від характеристик житла та витрат його утримання. Орган місцевого самоврядування, який надаватиме соціальне житло, проводитиме щорічний моніторинг доходів наймача та членів його сім'ї, що проживають разом з ним, за попередній рік.
За словами нардепки, загалом соціальне житло в Україні (і під оренду, і ні) складатиметься з трьох типів об'єктів:
- багатоповерхівки, які вже є у власності громад (часто вони потребують ремонту, відновлення);
- багатоповерхівки, які збудують за гроші міжнародних партнерів;
- багатоповерхівки, які в майбутньому будуть збудовані за рахунок оплаченої соціальної оренди.
Навіть до повномасштабної війни проблема доступності орендованого житла в Україні була актуальною. А тепер понад 4 млн людей вимушено залишили свої квартири і тепер не мають змоги купити нове житло. Почасти цю проблему могла вирішити саме соціальна оренда.
Адже в Україні – одні з найнедоступніших квартир. Наприклад, якщо у Німеччині, згідно з даними Numbeo, на середню зарплату можна орендувати 4,66 квартири (тобто на 10 середніх зарплат – 46 квартир), то в Україні – лише 1,64 квартири. Це найгірший показник у Європі.
Як повідомляв OBOZ.UA, в Україні термін експлуатації більшості хрущовок або спливає, або вже минув. Для того, щоб продовжувати безпечно експлуатувати такі будинки, необхідно проводити їх реновацію. Ми розбиралися, як в Україні планують ремонтувати хрущовки та коли це може статися.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Нне ведіться на фейки!