Чи існує в Україні "прихована" інфляція: економісти розказали про реальне зростання цін

Українці часто відчувають інфляцію як вищу за офіційні показники через психологію сприйняття, вибіркову пам’ять та різницю у споживчих кошиках. Проте інфляція є реальною економічною величиною, а не змовою – ціни не тільки зростають, але й іноді знижуються, хоча це помічають значно рідше.

Відео дня

Про це пишуть економісти ICU. Багато хто не довіряє офіційним даним про інфляцію, стверджуючи, що реальне підвищення вартості товарів значно вище.

У соцмережах часто можна побачити коментарі на кшталт: "Ціни ростуть на все і постійно!", "Інфляція в Україні в рази більша за офіційну!". Однак економісти пояснюють, що така думка – результат поведінкових особливостей сприйняття інфляції та індивідуального досвіду споживачів, а не змови чи фальсифікації статистики.

Інфляція – це середній показник зміни цін на певний набір товарів та послуг, який формує споживчий кошик. Його структура містить:

• продукти харчування;
• комунальні послуги;
• транспорт;
• охорону здоров’я;
• освіту;
• товари довгострокового вжитку.

Кожна категорія має свою вагу в загальному розрахунку. Наприклад, якщо ціни на деякі товари зростають, а на інші – падають, загальна інфляція буде усередненою цифрою, що не відображає змін у кожному конкретному випадку. Саме тому інфляція 10% не означає, що кожен товар подорожчав на 10%. Деякі продукти можуть зрости в ціні на 20%, а інші – подешевшати на 5%.

Чому здається, що ціни ростуть швидше, ніж показує статистика

• психологія сприйняття змін;

Люди сильніше помічають негативні зміни, ніж позитивні. Це підтверджує поведінкова економіка: втрати відчуваються втричі гостріше, ніж здобутки. Коли молоко дорожчає, ми це одразу помічаємо, а якщо дешевшають яйця – така новина часто залишається поза увагою. Саме тому здається, що "ціни лише ростуть".

• вибірковість пам’яті;

Люди погано запам’ятовують точні ціни, особливо якщо вони постійно змінюються. Наприклад, коли взимку цибуля дорожчає, це викликає хвилю обурення, а влітку, коли вона дешевшає – ніхто цього не помічає. Крім того, знижки, акції та сезонні коливання ускладнюють оцінку реальних змін цін.

• власний споживчий кошик ≠ офіційний споживчий кошик;

Кожна людина витрачає гроші по-різному. Офіційний індекс інфляції враховує середній набір товарів і послуг для всіх українців. Якщо у вас особисто зросли витрати на продукти, які ви купуєте найчастіше – вам здаватиметься, що інфляція вища. Наприклад, якщо людина регулярно купує м’ясо та молочні продукти, а вони подорожчали на 15%, її "особиста" інфляція буде вищою за офіційні 10%, навіть якщо загалом у споживчому кошику інші товари дешевшали.

• девальвація гривні та імпортні товари.

Ослаблення гривні впливає на вартість імпортних товарів – техніки, автомобілів, ліків. Через це сприйняття інфляції стає ще більш суб’єктивним: люди частіше звертають увагу на зростання цін на дорогі імпортні речі, а не на дрібні місцеві товари, які можуть змінюватися не так стрімко.

За словами економістів, прихованої змови чи навмисного заниження рівня інфляції немає. Є неправильна інтерпретація офіційних даних, спричинена психологічними факторами, девальвацією та особистим споживчим кошиком. Офіційний рівень інфляції – це не ідеальний показник для кожної окремої людини, але це найточніше статистичне наближення для середнього споживача.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, у першому півріччі 2025 року українців очікує зростання цін на соняшникову олію та вершкове масло на 10-20%, а гречка подорожчає до 60 грн/кг. Водночас вартість яєць може залишитися стабільною або знизитися.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!