Фінансовий моніторинг для ФОП: з якими проблемами можуть стикнутись підприємці

Як уникнути проблем з фінансовим моніторингом

Обслуговування фізичних осіб-підприємців (ФОП) у 2024 році стало пріоритетом для багатьох банків, які розробили нові продукти. Проте вимоги фінансового моніторингу залишаються суворими, і підприємцям слід бути готовими надавати додаткову інформацію для перевірки своїх операцій.

Про це пише Мінфін. Фінансовий моніторинг – це комплекс заходів, які банки та фінансові установи зобов'язані виконувати для боротьби з відмиванням грошей (AML) та фінансуванням тероризму, а також для дотримання процедур "Знай свого клієнта" (KYC).

Це означає, що кожна транзакція підприємця може бути піддана перевірці, особливо якщо вона виходить за рамки звичайної діяльності або є підозрілою. Для багатьох ФОП цей процес виявляється складним і вимагає додаткових зусиль для адаптації.

Вимоги до фінансового моніторингу можуть здаватися суворими, але вони є необхідними для запобігання незаконним діям у фінансовій сфері. У випадку, коли банк виявляє порушення або підозрілу активність, він має право блокувати рахунки або затримувати платежі, поки не буде отримана необхідна інформація для перевірки.

Однією з ключових проблем, з якою стикаються ФОПи, є блокування або затримка платежів. Наприклад, банк може заблокувати транзакцію, якщо вона здається підозрілою або має великий обсяг. У такому разі банк вимагає додаткові документи для підтвердження законності доходів, такі як контракти, податкові папери або накладні.

Ольга Пінчук з Ukrsibbank BNP Paribas Group зазначає, що основна причина затримок і блокувань пов'язана з необхідністю банків дотримуватись вимог AML та KYC. Важливо розуміти, що для ФОП не є типовою проблема розкриття структури власності, на відміну від юридичних осіб, але при цьому можуть виникати запити щодо джерел коштів або характеру діяльності. Наприклад, якщо операція не відповідає зареєстрованим КВЕДам (Класифікатору видів економічної діяльності) або має нетипову для бізнесу мету, банк може вимагати додаткові пояснення.

Наталія Буткова-Вітвіцька з Ощадбанку також підтверджує, що для ФОПів, які тільки розпочали діяльність або проводять операції на значні суми, може бути підвищена увага з боку банків. Це особливо стосується тих випадків, коли сума транзакції перевищує порогові значення для моніторингу.

Євген Заіграєв з Приватбанку радить підприємцям ретельно підходити до надання інформації при відкритті рахунку. Важливо не просто вказати КВЕД із реєстру, але й детально описати свій бізнес, його плани та структуру доходів, щоб банк мав чітке уявлення про характер діяльності підприємства. Така відкритість допоможе уникнути затримок та непорозумінь у майбутньому.

Другий важливий крок – це своєчасна та точна відповідь на запити банку про надання додаткової інформації. Ці запити – не примха банку, а вимога міжнародних стандартів AML та KYC. Багато підприємців сприймають це як втручання у бізнес, але фінансові установи зобов'язані виконувати ці процедури для забезпечення законності всіх операцій.

Олександр Ніколенко додає, що проблеми з фінансовим моніторингом виникають головним чином у тих підприємців, які намагаються приховати реальний характер своїх операцій або не надають потрібних даних вчасно. Більшості ж ФОПів достатньо просто бути прозорими та чітко дотримуватися законодавчих вимог.

У 2024 році банки не лише вдосконалили продукти для фізичних осіб-підприємців, але й зробили їх доступнішими та вигіднішими. Наприклад, підприємці мають можливість отримати вигідні пропозиції з еквайрингу, депозитів, кредитування та касового обслуговування. За деякими напрямками відбулося навіть зниження тарифів, що робить банківські послуги більш привабливими для малого бізнесу.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, Верховна Рада планує обговорити пропозицію Кабінету міністрів повернути обов’язкову сплату єдиного соціального внеску для фізосіб-підприємців (ФОПів) у 2025 році. Це має стати беззаперечною статтею надходжень до бюджету.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!