УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Фірми з орбіти Шапрана заробили пів мільярда гривень в обхід санкцій: продукцію закуповували навіть комунальні підприємства

4 хвилини
6,3 т.
Сергій Шапран

Протягом 2024 року компанії, підконтрольні броварському підприємцю Сергію Шапрану, через які він заволодів структурами бізнес-імперії "Юнігран" росіянина Ігоря Наумця, заробили понад 500 млн грн. Серед замовників фактично підсанкційної продукції цих компаній виявилися, зокрема, комунальні підприємства з Київської та Житомирської областей.

Відео дня

Про це йдеться у розслідуванні видання "СтопКор". Зазначається, що активи підсанкційної групи компаній "Юнігран" продовжують працювати, попри санкції та розслідування правоохоронних органів. А робота цих активів, своєю чергою, збагачує їхніх нових власників.

Так, за даними розслідувачів, Шапран та його бізнес-партнери всього за рік через мережу фірм-клонів – зокрема, Uni Stone Plant, Uni Lux, Uni Service – продали продукції більш ніж на 522 млн грн. Їхня активна діяльність розпочалася 2024-го, коли Шапран отримав контроль над підсанкційними активами, завдяки своїм зв'язкам у владних колах та судовій системі, зазначають журналісти.

Під брендом "Юніграна" почали діяти фірми-двійники, які продавали щебінь, плитку, вибухівку та пісок. Тільки ТОВ "Юні-Люкс" реалізувало тротуарної плитки на 133 млн грн, ТОВ "Юні Стоун Плент" продало щебінь на 205 млн грн, ТОВ "Юні Сервіс" забезпечило ринок вибухівкою на 75 млн грн, а ТОВ "Будіндустрія Сервіс ЛТД" реалізувало піску на 109 млн грн", – йдеться в розслідуванні.

Скільки заробляють фірми Шапрана

Тобто за один лише 2024 рік з активів "Юніграна" було отримано понад пів мільярда гривень. Якби дійсні санкції працювали, ці кошти міг би заробити український держбюджет. Їх вистачило б на 20 тис. бронежилетів, 10 тис. дронів Mavic або 1,5 тисячі позашляховиків для Сил оборони.

Ба більше, журналісти з'ясували, що ці компанії продавали продукцію не лише іншим "приватникам", а й державним та комунальним підприємствам. Зокрема, стверджується, що відбулися такі постачання:

  • плитка для КП "Управління автошляхів" Житомирської міськради;
  • пісок для КП "ЖЕК №3" у Броварах;
  • щебінь для "Бердичівкомунсервіс", "Київський зоопарк", "Зелентрест Деснянського району", комунальних підприємств Ірпеня, Бородянки та інших міст.

Стверджується, що схема працює завдяки особливостям галузі: наприклад, видобутий щебінь можна довго зберігати й продавати, формально називаючи його "залишками". Це дозволяє продовжувати бізнес навіть після його тимчасового блокування.

Структури, підконтрольні Шапрану, якраз стикалися з таким блокуванням. Так, після журналістських розслідувань кримінальне провадження щодо "Юніграна" було передано до Головного слідчого управління Нацполіції. 16 листопада 2024 року суд наклав арешти на частину майна "Юніграна" та рахунки компаній-двійників.

"Але вже за кілька днів керівники підприємств відкрили нові рахунки та розіслали клієнтам нові реквізити, арешти виявилися малоефективними... Ба більше, Головне слідче управління прямо зазначає у судових матеріалах, що Шапран став власником активів "Юніграна" через корупційні зв'язки у владних структурах. Однак, попри це, він, імовірно, вже перебуває за кордоном, а сам бізнес продовжує приносити колосальні прибутки", – зазначають журналісти.

Справа "Юнігран" та Ігоря Наумця

Діяльність "Юніграна" потрапила у фокус уваги силовиків на початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Державне бюро розслідувань у супроводі Служби безпеки України за процесуального керівництва Офісу генпрокурора порушило кримінальну справу стосовно "Юніграна" за низкою статей – від фінансування тероризму до ухилення від сплати податків.

За версією правоохоронців, компанія під керівництвом громадянина РФ Ігоря Наумця займалася незаконним видобутком з українських надр у промислових масштабах, а "мільйонний прибуток спрямовувала на фінансування повномасштабної агресії РФ та на матеріальне забезпечення окупаційних адміністрацій у Криму та на сході України".

За даними журналістів, власник "Юніграна", бізнесмен Ігор Наумець, у 2001 році отримав громадянство Росії, а у 2014-му, після досягнення 45-річчя, оновив паспорт. Сам бізнесмен стверджує, що російського паспорта він не має, але дійсність документа підтверджують дані з державного порталу РФ "Госуслуги", а також виписки про власність в іноземних компаніях, де вказується його російське громадянство.

Навесні 2023 року РНБО запровадила санкції проти Наумця та його довіреної особи, громадянки Великої Британії Олени Калпи, на яку намагалися перезаписати активи Наумця після порушення кримінальної справи. Також санкції стосувалися низки кіпрських фірм, які володіють українськими компаніями холдингу "Юнігран".

Але у 2024 році ситуація вийшла з-під контролю. Контроль за активами підсанкційного "Юніграна" отримав Шапран – щоб стати важливим тіньовим гравцем у сфері надрокористування. Цю оборудку до найдрібніших подробиць розкрили розслідувачі проєкту "Схеми".

Розслідування виявило, що Шапран разом із менеджером компаній Наумця Володимиром Соцьковим створили три нові фірми – ті самі "Юні Сервіс", "Юні Люкс" та "Юні Стоун Плент", які через посередницькі компанії "Мартен Локс" та "Енкрос" за заниженими цінами придбали активи "Юніграну". Загалом Шапран контролює понад 20 компаній, діяльність яких варіюється від деревообробки до фінансування.

Як писав OBOZ.UA, у листопаді 2024 року стало відомо про обшуки у Шапрана. Ймовірно, вони пов'язані з незаконним видобутком піску, зокрема у Києві. Однак результат цих слідчих дій досі не відомий.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!