Імпорт металургійної продукції в ЄС дасть Росії щонайменше 8 млрд євро додаткового виторгу, – експерт
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Питання заборони імпорту металопродукції з Росії на порядку денному для ЄС наразі тільки обговорюється – при тому, що воно полягає не тільки в мільярдних надходженнях, які йдуть на фінансування війни, але у в шкоді для внутрішніх виробників ЄС через демпінг цін.
Про це розповів аналітик GMK Center Андрій Глущенко в інтерв’ю ЦТС.
Експерт розповів: наразі основними товарами металургійного імпорту Росії залишаються напівфабрикати, чавун та DRI. Наприклад, минулого року імпорт напівфабрикатів з РФ склав 3,1 мільйона тонн, при чому 90% від імпорту напівфабрикатів були сляби. Імпорт чавуну минулого року склав 1,4 мільйона тонн. Причому чавун — це єдиний товар, обсяги імпорту якого збільшуються: в порівнянні з 2021 роком імпорт зріс у два рази.
"Одна з причин – у наявності російського лобі. В ЄС діють металопрокатні заводи, які використовують російські сляби. Це їхня традиційна бізнес-модель - спільні виробничі ланцюжки з російськими постачальниками, і вони намагаються підтримувати її. Саме завдяки цим діям ЄС пішов на поступки і пролонгував дозвіл на експорт слябів з РФ до 2028 року, хоча початково мова йшла про заборону експорту вже з 2024 року", – каже експерт.
Він наголошує, що Росія наразі може пропонувати європейцям цінові дисконти, тож економічна доцільність тут – один з головних аргументів. Ну а РФ тим часом свої мільярди все одно заробить.
"За перший квартал 2024 року Росія заробила на експорті до Європи близько 620 мільйонів євро. 73% від цієї суми - коштом слябів. Якщо врахувати, що імпорт слябів пролонгували до 2028 року, то тільки коштом слябів найближчі чотири роки РФ може отримувати близько 2 мільярдів доларів валютної виручки на рік", - каже експерт.
Тим часом Україна має можливість замістити металургійну продукцію з РФ на ринку ЄС, адже ми маємо потужності, які простоюють. Однак, є необхідні умови для цього – наявність логістичних можливостей, та забезпечення стабільного енергопостачання. Також потрібно забезпечити баланс між потребами мобілізації і потребами економіки, тому що підприємства можуть зіткнутися з гострим дефіцитом працівників, які могли б забезпечити зростання виробництва, вказав Глущенко.
Нагадаємо: у 12-му пакеті Євросоюз продовжив дію квот на російські сляби ще на чотири роки. Сумарний розмір квоти на імпорт цієї продукції з жовтня 2024-го до вересня 2028-го встановлений у розмірі 8,5 млн т з більш детальним розбиттям за періодами. Попередні санкції на імпорт слябів запровадили у жовтні 2022 року, у рамках 8-го пакета санкцій. Тоді було ухвалено рішення, що він може тривати до кінця вересня 2024-го у межах встановлених квот, а з 1 жовтня 2024 року імпорт має припинитися. Однак 12-й пакет санкцій фактично послабив раніше введені обмеження.
Своєю чергою Європейська сталеливарна асоціація (EUROFER) розкритикувала послаблення санкцій: там заявили, що це історична помилка, яка викривлює конкуренцію на європейському ринку та підживлює порочну систему, яка не тільки послаблює санкції ЄС проти РФ, але й суперечить кліматичним цілям блоку.