Відео дня
Міноборони віддало 1,4 млрд грн за міни, які так і не побачили на фронті: що відомо
У листопаді 2022 року Міністерство оборони підписало з фірмою "Львівський арсенал" контракт на постачання великої партії мінометних снарядів – на 1,4 млрд грн (майже 38 млн дол.). Проте українська армія цих снарядів не побачила.
Згідно з контрактом, постачання мали розпочатися вже у грудні 2022 року, а повністю завершитися до кінця лютого 2023 року. Йшлося про постачання снарядів 120 мм та 82 мм вкрай необхідних для фронту, йдеться у розслідуванні УП.
Від Міноборони контракт підписав в.о. директора департаменту військово-технічної політики Олександр Лієв. А через кілька днів після підписання договору міністр оборони Олексій Резніков схвалив здійснення майже 100% передоплати.
Перше ж постачання боєприпасів зірвалося в грудні-2022. З'ясувалося, що "Львівський арсенал" мав експортну ліцензію фірми-постачальника в одній із країн ЄС, ось тільки мін у цій країні не було.
Боєприпаси знаходилися на складах у третій країні. Але ні "Арсенал", ні його контрагент не мали ліцензій на імпорт з цієї держави. Чомусь це не завадило компанії укласти контракт із Мінборони та отримати передоплату.
При цьому співрозмовники видання запевняють: згідно із законом, в Україні неможливо отримати передоплату, не надавши Міноборони всі експортні ліцензії. Виникає питання, чому тоді в міністерстві все ж таки перерахували гроші "Арсеналу". У розслідувачів виникло припущення, що причиною цього стала корупція. "Особливо, якщо придивитися до ціни постачання", – наголошують журналісти.
Так, за словами учасником ринку, ще влітку-2022 українські компанії контрактували міни 82-го та 120-го калібрів за ціною на 40-50% нижчою, ніж зазначено у контракті Міноборони та "Львівського арсеналу". Причому це були нові міні 1-ї категорії, одразу із заводу, а не міни випуску до 2021 року зі складів, як у контракті "Арсеналу".
Частково таке зростання цін можна пояснити різким підвищенням вартості озброєнь у всьому світі. Але чи було воно настільки серйозним, мають дослідтти уповноважені органи, зазначають журналісти. Лієв надав коментар, у якому запевнив, що "Львівський арсенал" перед отриманням передоплати надавав експортні ліцензії.
"Компанія надала експортну ліцензію з країни-постачальника, і лише тоді ми перерахували їм кошти. Найчастіше постачання організуються через посередників. У таких умовах нам важко проконтролювати отримання експортних документів із країни-виробника", – зазначив Лієв.
"Львівський арсенал": хто стоїть за компанією?
Фірма до осені 2022 року взагалі не фігурувала у списках великих постачальників озброєнь. "Єдиний раз до нинішньої ситуації компанія з'являлася у публічному просторі, коли зірвала контракт із головним виробником стрілецької зброї для МВС, підприємством "Форт" і кілька років судилося за 5 млн гривень", – йдеться у матеріалі.
Засновник "Львівського арсеналу" – Юрій Збітнєв. 1990 року він був одним із наймолодших депутатів Верховної Ради УРСР. Пізніше брав участь у створенні СДПУ(о), але пішов із неї за часів президентства Леоніда Кучми.
Під час Революції гідності Збітнєв брав участь у захопленні КМДА, а після його дружина, київська журналістка Рена Назарова, стала депутаткою Київради від партії "УДАР" Віталія Кличка. Зараз Назарова працює в офісі президента. Однак, як вдалося з'ясувати розслідувачам, зі Збітнєвим колишня журналістка вже розлучилася, пройшовши стадію судів щодо домашнього насильства, поділу майна та опікунських прав.
Джерела в Кабміні не змогли пояснити, як маловідома фірма так швидко отримала від уряду статус спецімпортера. "Щоб отримати дозвіл на імпорт зброї, треба було зібрати та подати на перевірку пів вагона документів, показати обороти грошей, старі угоди тощо. Що показував "Арсенал" – важко зрозуміти", – розповів один із представників зброярів.
Збітнєв не відповів на прохання прокоментувати ситуацію. А джерела в Міноборони вказали, що восени 2022-го "Арсенал" активно пропонував свої послуги з постачання різної продукції. Хоча насамперед основний вид її діяльності представлятиме наукові консультації та торгівля. Спочатку у міністерстві відмовлялися, а потім "вирішили спробувати".
МО хоче повернути гроші
Після прострочення поставок Міноборони подало позов до Господарського суду Києва з вимогою стягнути з "Львівського арсеналу" передоплату та пеню. Загальна сума позову 1,53 млрд грн (станом на березень-2023).
У травні Міноборони також попросило суд заарештувати рахунки та інші активи компанії. 23 травня суд відмовив у цьому, оскільки представники МО не вказали конкретні активи та "не довели, що арешт необхідний". Співрозмовники у відомстві стверджують, що пізніше МО таки досягло арешту грошей на рахунках "Арсеналу". Але це рішення у судовому реєстрі не опубліковано.
За даними журналістів, фірма перевела своєму європейському контрагенту лише частину грошей. Майже 1 млрд грн, як і раніше, залишається в Україні і заблокований на рахунках. "Це дає інструменти, щоб ці кошти не були втрачені до кінця", – йдеться у матеріалі.
Паралельно з цим у квітні в Нацполіції було зареєстровано провадження за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу (привласнення, розтрата майна в особливо великих розмірах). Пройшли обшуки у департаменті військово-технічної політики МО.
Як повідомляв OBOZREVATEL, на цьому скандали із закупівлями МО не закінчуються. Наприклад, відразу кілька великих компаній, які займаються постачанням продуктів харчування військовим, порушили умови договорів, повідомляють в Антикорупційній раді. Так, продукти постачалися у неповному обсязі, а деякі з них не пройшли необхідного дослідження.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel, Threads та Viber. Не ведіться на фейки!