Надра під ключ: ЗМІ дізналися, як Опімах із Держгеонадра допоміг Сергію Шапрану отримати підсанкційні родовища

Броварському ексдепутату та бізнесменові Сергію Шапрану та його партнеру Володимиру Осипову вдалося в рекордно короткі терміни переоформити для своєї фірми спецдозвіл на видобуток копалин. Сприяння ділку, якого неодноразово звинувачували у незаконному видобутку піску та спробі захопити цей ринок, ймовірно, надав уже колишній голова Держгеонедр Роман Опімах. І це не єдине сумнівне рішення, ухвалене відомством під його керівництвом.

Відео дня

Про це йдеться у розслідуванні, яке провели журналісти видання "Акценти". За їхніми даними, Держгеонадра та Опімах могли сприяти передачі Шапрану підсанкційних кар'єрів у Житомирській області.

Спецдозволи на видобуток копалин у Пинязевицькому родовищі Житомирської області – один із найцінніших активів підсанкціонної бізнес-імперії "Юнігран" російсько-українського бізнесмена Ігоря Наумця, на заволодіння якими був націлений Шапран, йдеться в матеріалі.

Як зазначають журналісти, попередній спецдозвіл на користування надрами було видано ще 1997 року Державною службою геології та надр України. Він був оформлений на АТ "Малинський камнедробильный завод", яке входило до сфери інтересів групи компаній "Юнігран".

Дію спецдозволу було зупинено через застосування до власників компаній-надрокористувачів санкцій РНБО. Водночас уже навесні 2024 року Держгеонадра відновили дію низки "юнігранівських" спецдозволів, про що стало відомо з наказу Романа Опімаха №123 від 18 березня 2024 року, оприлюдненому на офіційному сайті Служби 22 березня 2024 року. Йшлося про чотири кар'єри, серед яких Коростенський, Пинязевицький, Малинський та Коростишевський.

Після журналістського розслідування та розголосу, 5 листопада 2024 року Господарський суд Києва ухвалив заборону Держгеонадрам вносити зміни до Державного реєстру спецдозвіл на користування надрами щодо зміни власника спеціального дозволу, виданого на ім'я АТ "Малинський каменедробильний завод". Крім того, суд заборонив укладати, підписувати та змінювати угоду про умови користування надрами, що стосується й спецдозволів, наданих для розробки Пинязевицького родовища від 24 січня 1997 року.

Журналісти стверджують, що угода про передачу прав на користування спеціальним дозволом була укладена з порушенням Указу Президента №279/2023 від 12 травня 2023 року. Раніше, 30 жовтня, той самий суд заблокував спробу продажу Коростенського родовища. Тоді було ухвалено рішення про заборону Держгеонадрам змінювати і власника спецдозволу, виданого АТ "Коростенський кар'єр". "Таким чином, столичний Господарський суд зробив важливий крок для повернення під державний контроль активів великого промислового підприємства, яке, ймовірно, займалося незаконною передачею прав на видобуток, порушуючи чинні санкційні обмеження", – вважають розслідувачі.

Однак у Держгеонадрах із таким рішенням суду не погодилися. Як повідомляють журналісти, 7 та 14 листопада відповідно Державна служба геології та надр України звернулася до Північного апеляційного господарського суду з майже ідентичними апеляційними скаргами, в яких просить скасувати обидві ухвали першої інстанції про заборону внесення змін до держреєстру щодо спецдозволів.

"І буквально того ж дня, 14 листопада, не чекаючи навіть результату апеляції, Держгеонедра погодили відчуження компанією ТОВ "Новел Пром" чотирьох спеціальних дозволів на видобуток гранітів на користь ТОВ "Малинська добувна компанія" та ТОВ "Коростенська добувна компанія" Сергія Шапрана. Про це свідчить опублікований на офіційному сайті наказ №532 від 14.11.2024 року за підписом в.о. голови служби Сергія Дехтяренка", – йдеться в розслідуванні.

Дехтяренко з'явився у документі не випадково, наголошують журналісти. Адже 8 листопада Кабінет міністрів офіційно звільнив Романа Опімаха з посади голови Державної служби геології та надр України – у нього закінчився п'ятирічний контракт.

"Примітно, що процедуру з переоформлення спецдозволу, яка зазвичай займає тижні, провели за один день і за персональної присутності вже колишнього голови Держгеонадра Опімаха. Це може вказувати на особисту зацікавленість чиновника у виведенні цінного активу з-під арешту та передачі його до рук структур з орбіти Шапрана-Осипова", – наголошують розслідувачі.

Водночас, вони зазначають: якщо проаналізувати попередню діяльність Опімаха на посаді, "багато що стає зрозумілим". Опімах був призначений на посаду голови Державної служби геології та надр України у 2019 році. Але в той же час, як йдеться в матеріалі, він залишався виконавчим директором Асоціації газодобувних компаній, що об'єднує та представляє інтереси приватного бізнесу.

Як свідчать дані журналістського розслідування, лише у перший рік каденції Опімаха надходження до державного бюджету за користування надрами скоротилися у 20 разів. Однак у самого чиновника з'явилася люксова квартира у Києві вартістю понад 4 млн грн, наголошують розслідувачі.

"Очолювана ним Державна служба геології та надр України неодноразово опинялася в центрі скандалів через звинувачення у непрозорих процедурах розподілу спеціальних дозволів на надр. Посадовці відомства часто критикувалися за численні програші в судах, які ставали наслідком порушень у їхній роботі", – зазначають журналісти. За їхніми даними, Держгеонадра порушували процедуру та терміни відмови у видачі дозволу, через що компанії через суд домагалися його отримання.

Зокрема так сталося зі скандально відомою "Бурисмою", засновником якої є скандальний ексміністр Микола Злочевський, або "Голден Деріком", який пов'язували з колишнім міністром екології Едуардом Ставицьким. Також повідомляється, що під час карантину у зв'язку із COVID-19 Держгеонадра провели аукціон, на якому за мінімальну вартість – 3400 грн за гектар – було продано дозвіл на дослідно-промислову розробку бурштину в Олевському районі.

"Однак сам Роман Опімах – явно залишився "у плюсах". Його декларація, подана в НАЗК 17 листопада, рясніє цінними об'єктами нерухомості. Крім вже згаданої квартири в Києві за 4 млн грн, придбаної в 2020 році, сім'я голови володіє ще трьома житлами столиці, нежитловим приміщенням, машиномісцем та під час війни орендує житло в Іспанії, де й живуть дружина та дочка Романа Євгеновича", – зазначають журналісти.

Також вони звернули увагу, що обраниця Опімаха Олена є власницею компанії ТОВ "Дірівер Ассошіейтс". Ця фірма зі статутним капіталом у 1000 грн зареєстрована у звичайному житловому будинку та займається "консультуванням з питань комерційної діяльності та управління". За даними фінансової звітності, активи підприємства становлять лише 3900 грн, а доходів у нього немає.

"Кого і як консультує структура Опімахів – велика таємниця. Проте факт залишається фактом: всупереч ухвалі суду і саме перед закінченням своїх повноважень Роман Опімах таки передав спецдозволи на видобуток копалин на Житомирщині структурам, пов'язаним з проросійськими діячами Шапраном та Осиповим, причому – в обхід держави. Схоже, тепер він може зі спокійною душею чкурнути у Іспанію? Сподіваємося, що компетентні органи, яким небайдужі національні інтереси, цього не допустять. І зупинять свавілля із передачею цінних родовищ у сумнівні приватні руки", – зазначають журналісти.

Раніше ЗМІ стало відомо, що активи "Юніграна" вартістю не менше мільярда гривень замість націоналізації опинилися у приватній власності. Журналісти проекту "Схеми" розкрили, як бізнес Наумця, внесеного до списку санкцій РНБО, був через фірми-"прокладки" і схему з кредитуванням передано Шапрану.

Для передачі підсанкційних активів Шапрану, за даними розслідувачів, було використано мережу новостворених компаній, назви яких частково дублюють назву "Юнігран", – ТОВ "ЮНІ Стоун Плент", ТОВ "ЮНІ СЕРВІС", ТОВ "ЮНІ ЛОГІСТИК" та ТОВ "ЮНІ ЛЮКС".З 2022 року підсанкційна група компаній, чиї активи підлягали арешту, почала розпродувати їм майно за заниженими цінами. Таким чином, були передані всі ключові активи – від офісів та заводів до автопарку та дрібного інвентарю.

Як зазначають автори розслідування, Шапран є власником понад 20 компаній, які займаються різними видами діяльності: від обробки деревини та виробництва алюмінію до кредитування та операцій з нерухомістю. . Крім того, Шапран обіймав посаду депутата Броварської міської ради та очолював місцевий осередок партії "За майбутнє". Водночас діловим партнером Шапрана є Володимир Осипов – одеський депутат від забороненої проросійської ОПЗЖ.

Також, як писав OBOZ.UA, у листопаді 2024 року стало відомо про обшуки у Шапрана. Імовірно, вони пов'язані з незаконним видобутком піску, зокрема у Києві.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber.  Не ведіться на фейки!