Блог | Настав час говорити про новий громадський договір між бізнесом і державою, інакше Україна втратить економічне майбутнє

Я рідко коментую теми, якими не займаюсь предметно. Але, здається, в питанні тиску силовиків на підприємців мовчання все більше набуває ознак вибору сторони.

Півроку тому я був присутній на засіданні суду по справі Села Енерджі, коли правоохоронці вломились до Дмитра Олійника, підприємця і голови Федерації Роботодавців. Одним з епізодів історії було те, як вилучили задекларовані кошти і намагались їх тихенько "загубити" по дорозі без внесення в протокол. При чому сам бізнесмен не був навіть стороною справи.

Перед цим і після цього був Харківський плиточний завод, Гідросила, !Fest, Пожмашина, Київгума. Тепер Конкорд Капітал. Дрібніших кейсів не перелічити.

Якісь з цих справ розвалились в судах, бо були спробою переділити ринок, або бажанням окремих правоохоронців вислужитись або чим завгодно, окрім захисту інтересів держави. В деяких справах самих силовиків, які ініціювали ці справи, звинуватили в держзраді. Зокрема Кулініча з СБУ. В деяких дійсно були виявлені порушення - як от зарплати в конвертах.

Український бізнес не святий. Святі в Україні не збудують заводи і не виживуть.

Але інших у нас нема. І саме вони своїми податками, робочими місцями, продукцією і послугами забезпечують нашу оборону.

Не той, хто підписував ордер на обшук. Він живе за їх податки. Не той, хто виламував двері в офіс Конкорда. Він теж живе за їх податки. А той, хто створив бізнес.

І з усвідомлення цього факту має починатись розмова про те, що можуть / мають робити силовики у відношенні бізнесу. Довіри до дій силовиків у суспільства все менше. Парад абсурдних звинувачень, показове зухвальство і бряцання зброєю в тилу проти підприємців мають бути зупинені.

Наслідки силових дій правоохоронців щодо бізнесу шкодять державі більше, ніж приносять користі. Як у вигляді прямих втрат податків, так і руйнуванням бізнес-клімату. Своїми діями силовики спричиняють еміграцію бізнесу за кордон і цим позбавляють нас економічного майбутнього.

Виглядає так, що Борис Давиденко, головред Форбса, правий. Настав час говорити про новий суспільний договір між бізнесом і державою.

Кілька думок до цієї потрібної розмови:

1. Зупинка діючого підприємства під час війни має визнаватись злочином. Це пряма шкода обороноздатності держави. Правоохоронець, який своїми діями спричинив зупинку діючого підприємства, має нести за це відповідальність. Це буде справедливо.

2 Для обшуків з силовиками на діючих підприємствах мають бути виключні надзвичайні обставини. Якщо слідчі дії можна здійснити так, щоб робота підприємств не була паралізована, це має здійснюватись виключно так.

3. Запрошувані покарання, розмір застави і інше мають бути співставні звинуваченням. Застава 350 млн грн при гіпотетичній шкоді 7 млн грн є перебільшеним і неспівставним.

4. Прізвища тих, хто санкціонував силові дії проти підприємців, мають бути публічними. Ці люди ставлять під сумнів імена підприємців за порушення, які ще не доведені. Цьому мають бути протиставлені імена тих, хто послав бійців на обшуки. Це теж буде справедливо.