Відео дня
Нацбанк витрачає на підтримку гривні по $1 млрд на тиждень: ексглава Ради НБУ пояснив, що може піти не так
Національний банк України (НБУ) лише за перші 20 днів січня-2025 витратив на валютні інтервенції для підтримки курсу гривні 2,5 млрд дол. Тобто щотижня із валютних резервів витрачається понад 1 млрд дол. За 2024 рік НБУ витратив на це 34,8 млрд дол. – на 22% більше, ніж 2023-го. Якщо така тенденція продовжиться, очікуваних валютних "запасів" Нацбанку може не вистачити на підтримку "запланованого" середньорічного курсу долара.
Про це OBOZ.UA розповів ексглава Ради НБУ Богдан Данилишин. Він упевнений: ключовим фактором дестабілізації валютного ринку, яка призвела до таких витрат, стала політика валютної лібералізації самого Нацбанку.
Данилишин зазначив, що девальвація гривні в річному обчисленні становила 11,4% (січень до січня). "Проте ні значні валютні інтервенції НБУ, ні девальвація гривні не зупиняють валютного попиту", – заявив фахівець.
Він наголосив, що основну частину ажіотажного попиту на іноземну валюту формує населення. За 20 днів січня українці викупили понад 930 млн дол. готівкової та безготівкової іноземної валюти (нетто), що становить 39% усіх інтервенцій НБУ.
У 2024 році купівля валюти населенням становила 35% від валютних інтервенцій НБУ, у 2023 році – 17%, у 2022-му– лише 4%. А за 2024 рік населення наростило купівлю іноземної валюти у 3 рази порівняно з 2023 роком. Данилишин називає таке зростання геометричною прогресією і зазначає, що валютний попит посилився, навіть незважаючи на покращення фундаментальних макроекономічних факторів.
"За минулий рік торгове сальдо країни покращало на 2,5 млрд дол., внаслідок чого чиста купівля іноземної валюти бізнесом і банками навіть скоротилася (на 5%). Це показує, що основні фактори валютної дестабілізації слід шукати в неоптимальних параметрах політики валютного регулювання. На мій погляд, ключовим фактором дестабілізації валютного ринку була політика валютної лібералізації НБУ. З жовтня 2023 року запроваджено режим гнучкого курсоутворення, протягом 2024 року було скасовано низку обмежень на виведення капіталу з країни", – вважає Данилишин.
Він нагадав, що Нацбанк планував, що додатковий відтік інвалюти на тлі лібералізації ринку становитиме у 2024 році 4 млрд дол. "Однак фактичні втрати виявилися щонайменше вдвічі більшими", – упевнений ексглава Ради НБУ.
Данилишин також вважає, що Нацбанк не хоче визнавати впливу цього фактора на курс гривні до долара. Так, у "Макроекономічному та монетарному огляді" НБУ від січня-2025 регулятор пояснює погіршення валютної ситуації "значними бюджетними видатками" уряду та "сезонними факторами".
"В огляді НБУ словосполучення "сезонні фактори" згадується 16 разів, а слово "бюджет" – 17 разів. В огляді НБУ немає жодної згадки про роль валютної лібералізації та гнучкого курсоутворення у підвищенні валютного попиту", – каже Данилишин.
За його підрахунками, урядові витрати "апріорі не могли викликати такого масштабного підвищення валютного попиту". Ексглава Ради НБУ зазначає, що видатки держбюджету за 2024-го зросли лише на 12% проти 2023 року, а у доларовому еквіваленті – на 1,1%, тоді як валютні інтервенції НБУ за рік збільшились на 22%.
Данилишин робить висновок, що валютна лібералізація від НБУ не допомогла поглинути шоки платіжного балансу і навіть навпаки – дестабілізувала валютні очікування. "Гнучкий курс в умовах домінування неринкових джерел покриття дефіциту валюти не тільки не здатний поглинати валютні дисбаланси, а навпаки, посилює їх через розбалансування валютних очікувань (цей факт давно відомий економічній науці та практиці)", – стверджує спеціаліст.
При цьому девальвація, за його словами, вже спричинила циклічний ефект на зростання внутрішніх цін, адже імпортні товари становлять понад 60% роздрібного товарообігу в Україні. Інфляція наприкінці 2024 року досягла двозначного рівня та посилюється далі.
"Тепер підвищений валютний попит доводиться задовольняти ціною значних інтервенцій НБУ, які вимивають валютні резерви країни, що підриває довгострокову макрофінансову стійкість держави. МВФ очікує, що нетто-інтервенції НБУ становитимуть 36 млрд (+5%), що має забезпечити утримання середньорічного обмінного курсу на рівні 43,4 грн/дол. (+8%). Враховуючи розбалансовані валютні очікування, запланованих коштів може вистачити", – резюмує Данилишин.
Нагадаємо, водночас голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев ("Слуга народу") упевнений, що скасування фіксованого курсу долара в Україні та валютна лібералізація загалом є позитивними чинниками. Він зазначив, що такі кроки дозволили збільшити середньомісячний обсяг операцій банків на міжбанку з 0,9 млрд дол. у період дії фіксованого курсу до 2,4 млрд дол. після переходу до режиму керованої гнучкості.
При цьому у річному вимірі пропозиція валюти банками на міжбанку має тенденцію до зростання, зазначає нардеп. Так, у 4-му кварталі 2024 року воно було на 37% більше, ніж у той самий період 2023-го. Втім слід зазначити, що до повномасштабної війни обсяги торгівлі валютою банками на міжбанку становили близько 10 млрд дол.
"Хоча ринок залишається далеким від самобалансування (як до лютого 2022 року), майже триразове розширення пропозиції валюти банками на міжбанку після скасування фіксованого курсу є позитивною тенденцією. За інших рівних умов це зменшує тиск на резерви та прискорює адаптацію та поступове повернення до плаваючого курсу, що діяло до повномасштабної війни", – зазначав Гетманцев.
Як повідомляв OBOZ.UA, представники українського бізнесу погіршили очікування щодо курсу долара. За їхніми прогнозами, у найближчі 12 місяців той досягне рівня 44,42 грн/долар, тоді як раніше очікувалося 43,72 грн/долар.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!