Обмежити перекази з картки на картку можуть уже найближчим часом: в Україні взялись за злочинні "дропи", це зачепить усіх

У Національному банку мають намір розглянути рішення про обмеження p2p-переказів для фізичних осіб у рамках боротьби зі схемами "дропів" уже до кінця поточного тижня (12-18 серпня). Там зазначили: один "дроп" за рік пропускає через себе 2-2,5 млн грн.

"Ми комунікували проблематику цих "дропів" не лише як небезпеку для державного бюджету, але і як небезпеку для самих фізичних осіб. Адже, віддаючи свої дані, картку, свій рахунок комусь на стороні, ти несеш відповідальність за усе, що з цим рахунком зробили. ... Крім податкових зобов'язань, такі громадяни стають співучасниками злочинів, у яких використовуються їхні рахунки, зокрема щодо легалізації коштів, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків та руйнують свою транзакційну історію на довгі роки наперед", – пояснив голова Нацбанку Андрій Пишний.

Втім, визнав він, попри те, що обмеження мають намір запровадити для протидії діяльності людей, які за винагороду надають зловмисникам доступ до своїх банківських карт та рахунків ("дропів"), НБУ зазнав "шквалу критики та нерозуміння у свій бік".

Один "дроп" пропускає за рік через себе 2-2,5 млн грн

Зі свого боку, нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк повідомив: на засіданні тимчасової слідчої комісії (ТСК) щодо "дропів", яке проходить 13 серпня, представник НБУ повідомив: за рік один "дроп" пропускає через себе 2-2,5 млн грн. При цьому за рік лише у двох банках регулятор зміг закрити 80 тис. "дропів" – "але досі їх дуже багато".

"Тобто навіть по 80 тис. "дропів", які виявив НБУ – це вже десь близько 200 млрд грн проходить через рік за дуже консервативними оцінками. І це лише "дропи" по двом великим банкам. ... Втрати податками буде більше 50 млрд грн", – пояснив масштаб проблеми нардеп.

При цьому він наголосив: часто люди несвідомо стають учасниками такого злочину. Але є й такі, що ходять від банку до банку, щоб відкрити свої рахунки, які потім продають злочинцям.

"Одна карта живе кілька місяців до блокування. Але зазвичай встигають відкрити ще купу карток. Дуже часто "дропів" ховають під начебто волонтерів", – розповів Железняк.

Крім того, зазначив він, за даними НБУ, за 1 місяц розрахунків по картам проходить на 300 млрд грн. З яких фізично (умовно, в магазинах) – на 140 млрд грн, а в онлайн комерції – 160 млрд грн. При цьому переказів між картками у фізосіб відбувається на 260 млрд грн за місяць.

"Тобто, у нас розраховуються 300 млрд, а пересилають якимось чином на 260 млрд. Це для розуміння масштабу проблеми", – пояснив нардеп.

Водночас, повідомив він, за даними Кіберполіції, схеми з "дропами" використовують у різних видах злочинів за трьома напрямками. Зокрема:

• онлайн казино;
• продаж цигарок, наркотиків та зброї (у даркнеті);
• шахрайство.

"Був приклад розслідування, коли понад 400 потерпілих (половина – військові) переслали через "дропів" кошти, вкрадені шахраями. Типу, збирали гроші на дрони. У результаті 23 обшуків у Молдові та 13 в Україні затримали людей, які керували через 500 "дропів" мережею шахрайства", – розповів Железняк. Наголосивши: загалом, за даними правоохоронців, Україна втрачає через діяльність "дропів" щонайменше 1 млрд грн на рік.

Ба більше, зазначив він, за даними СБУ, схему із "дропами" використовує Росія для фінансування злочинів проти України. "Умовно, тих самих навідників", – пояснив нардеп.

Як збираються протидіяти "дропам"

Водночас, зазначив нардеп, для боротьби з "дропами" розробляється "кілька дієвих рішень". Зокрема:

• Реєстр рахунків, що дозволяє бачити "скомпрометовані" рахунки та фізичних осіб.
• Посилення вимог банків до фінмоніторингу та обмеження обороту без підтвердження доходів.
• Обмеження вихідних обсягів р2р та кількості р2р.

"Що збільшить вартість обслуговування схеми 5-8 разів. Наразі триває консультація з волонтерською спільнотою", – розповів Железняк.

• Обмеження залучення нових клієнтів для тих, хто не забезпечує контролю.
• Введення технічних засобів моніторингу використання карток у системі "дропів".

Як повідомляв OBOZ.UA, раніше українські банки обмежили проведення транзакцій з MMC-кодом (кодом категорії бізнесу) "Азартні ігри" за рахунок карткового "кредитного ліміту". Що, визнають у самому банківському секторі, можна вважати частиною глобальної стратегії боротьби з чорними P2P-переказами, яка передбачає запровадження лімітів на здійснення транзакцій за кількістю операцій та сум (до 100 тис. грн на місяць).

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!