НБУ покарав голову Комінбанку та виявив численні порушення: це той банк, який дав кредит на підсанкційний "Юнігран"
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
НБУ через суттєві недоліки у діяльності КОМІНБАНКУ дав дав два місяці для звільнення голови правління Тетяни Путінцевої. Саме цей банк дав кредит на підсанкційний актив "Юнігран", який фактично вкрали у України.
Про це йдеться у рішенні Комітету НБУ з питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайту платіжної інфраструктури. Як пише видання Інсайдер, яке ознайомилось з рішення, у документі зазначено, що підставами для розгляду Путінцевої на ключовій посаді КОМІНБАНКу стали кілька причин:
- Перша та головна з них – виявлені НБУ суттєві порушення та недоліки у діяльності Банку у сфері запобігання та протидія легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню поширення зброї масового знищення.
- Наявність ознак неналежної системи управління ризиками, фактів багаторазового, у великих обсягах проведення фінансових операцій, за якими є підозри у використанні Банку для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.
- НБУ було встановлено надання КОМІНБАНКОМ недостовірної інформації на запити регулятора.
- Протягом проведення перевірки на неодноразові запити інспекційної групи Банк не надав документального підтвердження щодо задекларованого змісту/суті проведених переказів/платіжних операцій з використанням сервісу "Безпечна угода", а саме здійснення розрахунків між фізичними особами за товари/роботи/послуги, незважаючи на те , що послуга "Безпечна угода" є власною розробкою КОМІНБАНКУ, та, відповідно, він мав би володіти інформацією про її суть.
- 28 березня 2022 року АТ Комінбанк здійснив видачу Тетяні Путінцевої готівки у сумі 204 000 грн з її карткового рахунку всупереч наявним тоді обмеженням на зняття готівки з рахунку клієнта в обсязі до 100 000 грн на день. Крім того, порушила вимоги Закону про банки, не включивши до переліку пов'язаних із нею осіб сестру, якій теж видавали готівку понад встановлений ліміт.
- Також КОМІНБАНК не забезпечив визначення пов'язаними з Банком особами 6 юросіб, у яких власником суттєвої участі є Путінців Олександр Миколайович – чоловік Голови Правління.
- Члени Комітету НБУ також зазначили, що Путінцева не бачить репутаційного ризику для Банку у призначенні на посаду Директора з корпоративного бізнесу Федорущенка Б.В., незважаючи на те, що інформація про його засудження є у відкритих джерелах.
Раніше стало відомо, що НБУ визнав Євгена Казьміна власником істотної участі Комінбанку. Зараз банк офіційно належить громадянину Британії Стефану Полу Пінтеру. НБУ вже неодноразова штрафував цей банк. Зокрема, банк покарали за неналежне виконання обов’язку застосовувати у своїй діяльності ризик-орієнтований підхід, враховуючи відповідні критерії ризику, пов’язані з його клієнтами, в порядку, визначеному внутрішніми документами банку з питань ПВК/ФТ.
Саме КОМІНБАНК видав кредит на санкційний актив Юнігран, який фактично був вкрадений. Комплекс із виробництва плитки на Житомирщиніт сав заставою для кредитів фірми "Нотел", пов’язаної з Володимиром Осіповим. Власник "Нотела" – директор однієї з інших фірм Осіпова, а в застосунку, що показує, як підписана особа в телефонних книгах, позначений як водій Осіпова.
Раніше стало відомо, що ексдепутат з Броварів, бізнесмен Сергій Шапран та його партнер Володимир Осіпов отримали спецдозволи на видобуток копалин за сумнівними процедурами. Ділки вірогідно розробили спільний план с підсанкційним бізнесменом Ігорем Наумцем, основним бенефіцеаром "Юнігран". Метою було перекидання його активів на новстворені компанї, а також "поділ" часток у бізнесі 50 на 50.
OBOZ.UA вже неодноразово писав про схеми Наумця. А саме про те, як:
- активи підсанкційного російсько-українського бізнесмена Ігоря Наумця, були виведені з-під санкцій і продані приватним компаніям та про операцію, до якої були залучені українські бізнесмени та чиновники, яка включала незаконне переписування майна через фіктивні угоди та маніпуляції з юридичними особами;
- за допомогою схем намагались врятувати бізнес. Бенефіціаром групи компаній став Вагенкнехт Фрітц Герберт Волкер – особа без громадянства із реєстрацією у Німеччині. Відповідні зміни до реєстру було внесено 23 лютого, 6 та 7 березня 2024-го.
- про те, як підсанкційний "Юнігран" продовжує роботу у Малині;
- у листопаді 2024 року стало відомо про обшуки у Шапрана. Ймовірно, вони пов'язані з незаконним видобутком піску, зокрема у Києві, до якого вважають причетним як самого Шапрана, так і його компаньйона, одеського депутата Володимира Осипова. Шапрана після того, як він отримав контроль над активами підсанкційного "Юніграна", неодноразово звинувачували в спробах взяти під контроль весь ринок піску.