Важка ситуація на ринку праці: де в Україні не вистачає працівників і чому вакансій більше, ніж охочих працювати

В Україні у багатьох сферах кількість вакансій вже вища за кількість охочих працювати. Про дефіцит на ринку праці кажуть представники майже всіх галузей. Київська підземка через нестачу працівників вимушена змінити інтервал руху потягів, а бізнес не може відновити повноцінне виробництво.

Про те, яких співробітників не вистачає найбільше і які зарплати пропонують українцям у найпопулярніших вакансіях, читайте в матеріалі OBOZ.UA.

Яких вакансій найбільше та кого не вистачає

Наприклад, на майданчику robota.ua в травні 2021-го кількість активних кандидатів досягала 93-95 тис. А у травні 2024-го – всього близько 49 тис.

Сайт також показує кількість нових вакансій. У травні цього року – близько 26,8 тис. У травні 2021-го було максимум 26,2 тис. нових вакансій.

Тобто зараз кількість пропозицій про роботу перевищила показники до повномасштабної війни. А кількість резюме навпаки знизилася майже вдвічі. На графіку можна побачити, як змінювалось співвідношення нових вакансій та активних резюме.

Конкурент robota.ua – сайт work.ua фіксує кількість нових за тиждень вакансій та резюме. 7 травня це співвідношення було на рівні 62,5 тис. вакансій на 67,2 тис. резюме. Це майже один до одного: у такій ситуації далеко не всі роботодавці зможуть знайти собі працівників. У травні 2021-го, за даними цього майданчика, на 43,4 тис. вакансій було 71 тис. резюме.

Ця статистика також підтверджує: кількість вакансій вже перевищила рівень до повномасштабної війни. А кількість резюме значно зменшилась. У НБУ пояснюють: у деяких сферах на одну відкриту вакансію припадає в середньому менше одного резюме. Тобто деякі компанії взагалі не можуть знайти співробітників.

Для тих, хто шукає роботу, дефіцит кадрів надав кілька можливостей: по-перше, роботодавці, щоби втримати працівників, вимушені підвищувати зарплати. По-друге, стало значно легше знайти роботу після звільнення.

Однак значно більше від такої ситуації недоліків.

Сповільнюються темпи відновлення країни, через дефіцит кадрів не може повноцінно розвиватись бізнес. Впливає це і на якість послуг. Наприклад, Київський метрополітен заявив, що змушений збільшити інтервал руху потягів (на 1 хвилину) у міжпікові години та на 45 секунд – у період піків.

Причина: величезний дефіцит кадрів. Відкрито 83 вакансії машиністів електропоїздів, 48 – електромеханіків, 161 – слюсарів та токарів. "Згідно з опитуваннями бізнесу найгостріше відчувається брак працівників робочих спеціальностей, а також у сфері логістики та роздрібної торгівлі. Але й у багатьох інших секторах зберігається суттєвий дефіцит кадрів", – повідомляють у НБУ.

У НБУ впевнені, що внаслідок війни така напружена ситуація на ринку праці зберігатиметься ще тривалий час. На етапі відбудови країни бізнес ще активніше змагатиметься за нових працівників. У результаті безробіття поступово знижуватиметься, а зарплати зростатимуть досить швидко. НБУ прогнозує, що вже у 2025 році реальні заробітні плати перевищать рівень до повномасштабної війни.

Найбільше не вистачає працівників у таких сферах:

• обслуговування;
• робітничі професії (з досвідом роботи);
• продажі;
• роздрібна торгівля;
• готельно-ресторанний бізнес;
• логістика;
• керівництво середньої ланки;
• транспорт;
• бухгалтерія.

Експертка ринку праці Наталія Слинько розповідає OBOZ.UA: є дефіцит кадрів майже в усіх сферах. Особливо важко знайти спеціалістів з досвідом роботи.

"У нас зараз на підприємстві відкрито 29 вакансій. Спілкуємось з колегами: велика проблема у тих, хто має чоловічі колективи, де виконується важка фізична робота. У нас не вистачає двох водіїв, знайти їх неможливо. Був один чоловік, якому повістку вручили через 20 хвилин після того, як він оформився. І він забрав документи одразу і сказав, що працювати не буде. Не знаю, чи мобілізувався, чи ухиляється від мобілізації", – розповідає маркетинг-директор одного із запорізьких підприємств.

Мобілізація навіть 7% співробітників може призвести до значної кризи на підприємстві. При цьому найбільше металургійне підприємство країни заявляє про мобілізацію кожного шостого (а це 16%).

Де найбільше вакансій і скільки платять

І в НБУ, за результатами досліджень, і в Європейській бізнес асоціації говорять про те, що роботодавці вимушені підвищувати зарплати навіть у складних економічних умовах – передусім через дефіцит кадрів, аби не втратити працівників. Минулого року середня зарплата зросла на 17,3%.

Де найбільше вакансій (по містах, за даними великого кадрового порталу):

• Київ – 30 682
• Львів – 7494
• Дніпро – 7008
• Одеса – 6131
• Харків – 3079
• Вінниця – 2397
• Івано-Франківськ – 2349
• Запоріжжя – 2017
• Хмельницький – 1834
• Дистанційно – 6 827

Зараз середня зарплата в Україні вже перевищує 18 тис. грн. А за результатами 2024-го може скласти понад 20,5 тис. грн. Водночас зарплати відрізняються залежно від міста. Якщо в Києві у середньому платять 23,5 тис. грн, то в Запоріжжі – всього 17 тис. грн. Високі зарплати також у Львові (21,5 тис. грн), де бізнес-активність збільшилась за рахунок великої кількості переселенців та релокованого бізнесу.

Зарплати серед найпопулярніших вакансій (дані великого кадрового порталу):

• Продавець-консультант – 16 800 грн
• Менеджер з продажу – 27 500 грн
• Водій – 25 300 грн
• Адміністратор –18 000 грн
• Кухар – 20 000 грн
• Бухгалтер – 21000 грн
• Касир – 16 000 грн
• Бариста – 16 000 грн
• Вантажник – 17 500 грн

Більшість українських роботодавців мають намір підвищити зарплати своїм працівникам у 2024 році. Про це повідомили 72% учасників відповідного опитування. При цьому здебільшого підвищення заплановане на рівні 11-15%, йдеться у дослідженні, проведеному профільною бізнес асоціацією. На значне підвищення (25%) зарплат можуть розраховувати співробітники 20% роботодавців, які взяли участь в опитуванні.

Дефіцит кадрів після завершення війни може навіть посилитись. Це стримуватиме відновлення економіки, відбудову держави. За оцінками Мінсоцу, не вистачатиме більш ніж 4 млн працівників. Вирішити цю ситуацію можна лише комплексно: створюючи умови для повернення біженців, залучаючи до ринку праці неповнолітніх та пенсіонерів, а також розглядаючи можливість запрошення працівників з інших країн.