Відео дня
Обман покупців чи "чесна" вартість? Чого очікувати українцям після анонсованого "переписування" цінників у супермаркетах
Українцям планують вказувати ціну товару за кілограм або літр, що в теорії має допомогти споживачам легше порівнювати вартість продукції та контролювати витрати. Однак це не зупинить виробників від зменшення об'ємів товарів, оскільки вони продовжать вказувати таку саму вартість за продукт.
Про новий законопроєкт повідомив народний депутат Дмитро Гурін ("Слуга народу"). "Подаємо законопроєкт, щоб на цінниках зобовʼязані були вказувати ціну за літр/кілограм, і оці всі пляшки по 850 мл молока пішли в минуле", – заявив Гурін.
Проте логіка депутата, за словами експертів, викликає питання, адже закон не забороняє виробникам випускати товари в "урізаних" упаковках. Однак він зможе підвищити прозорість цін для покупців.
Шринкфляція: обман чи вимушений крок
Шринкфляція – це явище, коли виробник зменшує об'єм або вагу товару за незмінної ціни. Виробники вдаються до такого кроку, щоб зберегти прибуток на тлі економічних потрясінь. Війна, зростання цін на енергоносії, логістика, сировина та робоча сила змушують компанії обирати між трьома варіантами: підвищенням ціни, зниженням якості чи зменшенням об’єму. Найбезпечнішим шляхом стає зменшення кількості товару, адже покупці зазвичай помічають зміну ціни швидше, ніж зміну об'єму.
Чи є це обманом? За словами ринкових експертів, юридично ні, адже виробники зобов'язані вказувати на упаковці точний об'єм чи вагу товару. Проте з погляду етики та споживчого досвіду ситуація виглядає інакше. Покупці нерідко відчувають себе обманутими, коли помічають, що знайомий товар зменшився у розмірі, але коштує так само.
Ситуація зі шринкфляцією є глобальною проблемою. У вересні 2023 року французька мережа супермаркетів Carrefour почала маркувати товари, об’єм яких був зменшений без зміни ціни. Супермаркети клеїли спеціальні наклейки на продукти, щоб привернути увагу споживачів до прихованого зменшення упаковок. Серед товарів, які потрапили під таку "громадську інспекцію":
- дитяча суміш Nestle Guigoz, об’єм якої зменшили з 900 до 830 грамів;
- холодний чай Lipton від PepsiCo, об’єм якого зменшився з 1,5 до 1,25 літрів.
Цей крок мав створити тиск на виробників, щоб вони переглянули свою цінову політику. Проте Carrefour отримав критику з боку організації "60 мільйонів споживачів", яка звинуватила супермаркет у намаганні покращити власний імідж, а не вирішити проблему.
Знавці стверджують, що коли компанії одного разу зменшують об'єм товару, вони рідко повертаються до старих обсягів, навіть після стабілізації економічної ситуації. Якщо економічні виклики зникають, виробники можуть збільшити кількість товару, але часто вони обирають інший підхід – випускають "оновлені" продукти з написами "+20%" чи "Вигідно", щоб створити ілюзію бонусу для покупця.
Споживачам явище шринкфляції зазвичай не подобається, адже ніхто не хоче платити стільки й отримувати менше. Замість літра молока покупці бачать 850 мл, а замість 100 грамів шоколаду – 85 грамів. Це викликає відчуття обману, навіть якщо на упаковці чітко вказані зміни.
Як зазначають фахівці, така практика – менше зло, ніж зниження якості продукту, але все одно вважається маніпуляцією. З іншого боку, запропонований законопроєкт передбачає, що торговельні мережі будуть зобов’язані:
- вказувати ціну за літр або кілограм поруч із ціною за упаковку.
Це дозволить покупцям швидше помічати зменшення об'єму товарів і порівнювати вартість різних брендів. Наприклад, якщо пляшка молока 850 мл коштує 40 гривень, а інша пляшка 1 літр коштує 45 гривень, споживач зможе одразу зрозуміти, який товар вигідніший.
Таку практику давно застосовують у багатьох країнах Європи. Вона дозволяє покупцям краще контролювати свої витрати та уникати неприємних "сюрпризів" на касі.
Як повідомляв OBOZ.UA раніше, через інфляцію, засуху та брак працівників українські фермери зібрали цьогоріч значно менше врожаю, тому на ринку побільшало імпортних овочів. Через це ціни на овочі помітно зросли і протягом наступних місяців ще збільшаться.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!