Основними проблемами експортерів під час війни є ціноутворення, відшкодування ПДВ та валютне регулювання
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Українські експортери під час війни стикаються з великою кількістю проблем, які викликані як безпосередньо бойовими діями, так і неоднозначними практиками органів контролю та наслідками недостатнього продуманих управлінських рішень влади. Серед таких проблем – сумнівні методи контролю трансфертного ціноутворення, неповернення ПДВ, різноманітні валютні обмеження та ін.
Про це експортери розповіли на круглому столі "Проблеми експортерів під час війни: виклики регулювання".
Одним з головних проблемних питань українських експортерів ГМК є недосконалість системи контролю за трансфертним ціноутворенням (ТЦУ). Зокрема, висновок Верховного Суду дозволив податківцям використовувати котирування PLATTS як єдине джерело інформації для будь-якої операції ТЦУ в межах гірничо-добувного та паливно-енергетичного секторів.
Однак використання PLATTS у справах контролю ТЦУ може призвести до тиску на бізнес, адже застосування певних котирувань може легко зробити будь-яке експортно-орієнтоване українське підприємство ГМК нерентабельним.
Зі свого боку Наталія Артемчук, координатор податкового комітету Європейської Бізнес Асоціації, зазначила, що об’єднання готує свою позицію щодо неоднозначних підходів податкової служби в питаннях контролю ТЦУ, яку оприлюднять найближчим часом.
Ще однією проблемою українських експортерів ГМК є питання блокування або затримки у відшкодуванні ПДВ, яка за останній час набула критичного значення. За словам Ірини Євсюкової, начальниці департаменту з облікової звітності Ferrexpo, компанія стикається з двома ключовими проблемами: блокуванням податкових накладних, та відмовою або затримкою у відшкодуванні ПДВ. Як наслідок, підприємства втрачають обігові кошти та не можуть здійснювати фінансове планування.
Ще одним дуже важливим питанням для експортерів є надмірне валютне регулювання, невизначеність і нечіткість застосування норм валютних обмежень. Одним із прикладів такої правової невизначеності є існування граничного строку повернення валютної виручки.
За словами Олега Крикавського, директора зі зв’язків з держорганами "АрселорМіттал Кривий Ріг", компанія стикається навіть з індивідуальною відповідальністю за неповернення валютної виручки контрагентами. Компанія апелювала до НБУ, але вирішити цю проблему поки що не вдалося.
"Це виглядає як цілеспрямована політика держави проти українських компаній - не важливо, чи з іноземними інвестиціями, чи без. Компанії не повинні боятися відкритого діалогу з владою і публічно говорити про проблеми. Влада боїться публічності і хоче, щоб її завжди хвалили. Але коли є певні неправильні речі з її сторони, то треба не боятись про це говорити", – каже Ксенія Оринчак, виконавча директорка Національної Асоціації добувної промисловості України.