Відео дня
"Ренесанс для ділків епохи Януковича": ЗМІ дізналися, як Продивус і Шапран прибирають до рук природні багатства України і до чого тут Держгеонадра
В Україні процвітають масштабні корупційні схеми, ймовірно, пов'язані з колишнім власником "Мостобуду", ексрегіоналом Володимиром Продивусом та броварським ділком Сергієм Шапраном. Зокрема, структури Продивуса в Києві продовжують незаконне перевалювання піску в промислових масштабах, а він сам, схоже, утворив "синдикат" із Шапраном, який за сприяння Держгеонадр перебрав до рук контроль над мільярдними активами підсанкційного "Юніграна" Ігоря Наумця.
Про це пише "Багнет". Журналісти називають те, що відбувається, "ренесансом для ділків епохи Януковича". На цьому фоні державний бюджет України під час війни втрачає багатомільйонні надходження.
"Ці кейси проливають світло на ширшу картину зловживань у сфері видобутку копалин, де помітну роль відіграє Дмитро Кащук, якого медіа називають тіньовим куратором Держгеонадр", – зазначають розслідувачі. Вони стверджують: під кінець третього року повномасштабної війни монополістами на ринку надрокористування Київщини та Житомирщини фактично стають "відверто проросійські персонажі".
Традиційно помітним гравцем на цьому ринку був "Мостобуд" Продивуса, йдеться в матеріалі. Володимир Продивус, колишній боксер і депутат-регіонал, здобув скандальну славу як близький знайомий родини Віктора Медведчука, відомого своїми проросійськими поглядами, і як соратник російських спортивних функціонерів, пов'язаних із путінським "Газпромом".
Крім того, у ЗМІ неодноразово згадували про можливий тюремний досвід Продивуса наприкінці 80-х та на початку 90-х років, а також про його зв'язки з кримінальними структурами, які на той час формувалися в Україні. Зокрема, ім'я Продивуса фігурувало у силових конфліктах, пов'язаних з рейдерством, нелегальним бурштиновим бізнесом та перестрілками у Рівненській області.
У 2010-х Продивус офіційно позиціонував себе як бізнесмен, який займається будівництвом мостів по всій Україні. Але, за інформацією джерел ЗМІ, його основні доходи надходили саме від тіньових схем із копалинами. "Одним із яскравих прикладів є ділянка площею 17 гектарів на Видубичах у Києві, яку орендувала його компанія "Мостобуд". Незважаючи на те, що фірма заборгувала бюджету колосальні суми, і земля мала бути повернена громаді, її роками намагалися утримати в приватних руках під виглядом будівництва мосту", – наголошують журналісти.
Восени 2024 року розслідувачі зафіксували поновлення сумнівної діяльності з перевалки піску, що супроводжується численними порушеннями закону, в Голосіївському районі Києва. На ділянці по вул. Промислова, яка тривалий час перебувала в оренді компанії "Мостобуд", незважаючи на рішення Верховного суду про повернення цієї землі громаді, ділки продовжували складувати копалини.
При цьому техніка, яка використовується для сумнівних робіт, регулярно уникала арешту, а після вилучення дивним чином опинилася вже на іншій "мостобудівській" точці – на вул. Баренбойма, а також на колишній території підсанкційної групи компаній "Юнігран", контроль над якою отримав новий ймовірний партнер Продивуса – Сергій Шапран.
Оренда землі на обох ділянках була офіційно припинена, але це не завадило вихідцям із "Мостобуду" використовувати її для своїх потреб. Не змінили ситуацію і кримінальні провадження – поліція Києва ініціювала справи щодо перевалки піску на воді (ЄРДР 1202400160000026) та на суші (ЄРДР 12024100010003125).
"Правоохоронці вчасно не наклали арешт на техніку, а знаряддя злочину не визнані речовими доказами. Таке зволікання, а також неналежне спостереження з боку окружних прокуратур (зокрема Голосіївської та Подільської) лише посилюють почуття безкарності серед учасників цієї схеми. Враховуючи зв'язки між Сергієм Шапраном та колишнім головним прокурором Києва, ситуація виглядає як свідомий саботаж", – зазначають журналісти.
Вони наголошують, що недобросовісна підприємницька діяльність призводить до значних втрат для держави одразу в кількох аспектах. Зокрема:
- бюджет фактично втрачає доходи від орендних платежів та зборів, які могли бути отримані, якби діяльність велася законно;
- неконтрольований видобуток завдає непоправної шкоди екосистемі: вилучення великих обсягів копалин з русла річки або навколишніх земель може призводити до змін у гідрологічному балансі, зсувів та загрози затоплень.
"Мостобуд" Продивуса та фірми з орбіти Шапрана: що пов'язує одіозних бізнесменів
Ще на початку повномасштабного вторгнення РФ до України, за інформацією джерел ЗМІ, Продивус залишив Україну. Але в 2024 році бізнесмен повернувся, і за часом це співпало з відновленням незаконних робіт на Видубичах. При цьому, як припускають розслідувачі, ексрегіонал отримав нового впливового бізнес-партнера – Сергія Шапрана.
Зокрема, журналісти зафіксували, як сірий Range Rover Продивуса, який вони відстежували від будівлі "Мостобуду", припаркувався біля бізнес-центру "Гранд" на вулиці Васильківській. Після цього Продивус у супроводі двох чоловіків увійшов до офісної будівлі.
Розслідувачі припускають, що ексрегіонал тоді відвідав офіс компанії "Денмарк", яку очолює Сергій Шапран і яка розташована в бізнес-центрі "Гранд" як юридично, так і фізично. "Це може свідчити про повернення Продивуса до Києва та його давніх піщаних схем, але тепер з новим компаньйоном. Додаткові докази цього – зміна його телефонного номера в месенджері WhatsApp із закордонного на український", – наголошується в матеріалі.
Крім того, під час спостереження за офісом "Мостобуду" журналісти помітили розкішне авто Mercedes G-Class ("Гелік"). Джерела стверджують, що цей автомобіль належить людині, близькій до мерії Києва. За їхніми даними, ця особа "може контролювати частину нелегальних операцій у столиці".
Паралельно в інформаційному просторі з'явилися новини про те, що броварський ексдепутат та власник алюмінієвого заводу Сергій Шапран став новим яскравим гравцем на ринку видобутку копалин. Також саме Шапрану належить ТОВ "Віпек", на майданчику якого мала зберігатися вилучена на вул. Промислова техніка, і звідки вона дивним чином "матеріалізувалася" на вул. Баренбойма та колишній ділянці "Юніграна".
Важливо, що саме контроль над активами "Юніграна" і дозволив Шапрану стати важливим тіньовим гравцем у сфері надрокористування. Цю схему нещодавно до найдрібніших подробиць розкрили розслідувачі проекту "Схеми".
Йдеться про численні ресурси холдингу "Юнігран", який займався видобуванням корисних копалин у Житомирській області та виготовленням тротуарної плитки. До його активів входили виробничі об'єкти, техніка, сотні залізничних вагонів та гектари землі. Як встановили журналісти, новим власником цих активів став бізнесмен із Броварів Сергій Шапран, який має зв'язки з експрокурором Києва, а нині головою Одеської області Олегом Кіпером.
Ще у 2022 році діяльність "Юніграна" привернула увагу правоохоронців, через що його активи було заарештовано. А у 2023 році РНБО ввела санкції проти власника холдингу, громадянина РФ Ігоря Наумця. Однак замість націоналізації активів вони перейшли у приватну власність. Це стало можливим через те, що суддя Печерського суду Києва Сергій Вовк у порушення юрисдикції зняв арешт, а прокурор відкликав свою апеляцію.
Сам Наумець у коментарі журналістам "Схем" визнав, що Шапран обіцяв допомогти врегулювати його бізнес-проблеми в обмін на 50% активів "Юніграна", але зрештою забрав весь бізнес. Однак у Шапрана це заперечують і заявляють, що всі його дії були легальними.
Розслідування виявило, що Шапран разом з менеджером компаній Наумця Володимиром Соцьковим створили три нові фірми – "Юні Сервіс", "Юні Люкс" та "Юні Стоун Плент", які через посередницькі компанії "Мартен Локс" та "Енкрос" за заниженими цінами придбали активи "Юніграна". Загалом Шапран контролює понад 20 компаній, діяльність яких варіюється від деревообробки до фінансування. Ці фірми, за приблизними оцінками, заробляють понад 1 млн доларів щомісяця.
Важливу роль у цій схемі відіграли і Держгеонадра. Серед підсанкційних активів, на які націлився Шапран, – спецдозволи на видобуток граніту Житомирської області. Рішення про блокування передачі цих активів, ухвалені судом наприкінці жовтня та на початку листопада 2024 року, мали зупинити незаконну передачу родовищ Коростенське та Малинське до приватних рук.
Однак подальші дії Держгеонадр свідчать про зневагу до судових заборон, зазначають журналісти. Так, 7 та 14 листопада Держгеонадра подали апеляційні скарги з вимогою скасувати ухвалу суду першої інстанції. Тим часом активи фактично опинилися у розпорядженні компаній, контрольованих Шапраном та його давнім партнером Володимиром Осіповим. Саме їх пов'язують із кінцевим одержувачем дозволів – ТОВ "Новел Пром".
Ще 5 листопада Господарський суд Києва заборонив Державній службі геології та надр змінювати власників спецдозвілів, виданих АТ "Малінський камнедробільний завод". Однак 14 листопада, порушуючи цю постанову, Держгеонадра погодили передачу спецдозволів компаніям Шапрана. Наказ № 532 про це підписав в.о. голови служби Сергій Дехтяренко, який обійняв посаду після звільнення Романа Опімаха 8 листопада.
По суті, процес, який зазвичай займає кілька тижнів, був завершений за один день і, як стверджують поінформовані джерела, безпосередньо за участі Опімаха. "Це викликає підозри щодо його особистої зацікавленості у виведенні підсанкціонного активу з державної юрисдикції", – зазначають журналісти.
Крім того, за даними OBOZ.UA, ідеологом цієї схеми став ще один "сірий кардинал" Держгеонадр – Дмитро Кащук. У 2014 році його було призначено головою Державної служби геології та надр України за квотою партії "Свобода" і незабаром опинився у центрі корупційного скандалу. Вже через рік після призначення, у квітні 2015 року, Служба безпеки України заявила про його причетність до масштабних фінансових махінацій, які завдали значної шкоди державному підприємству "Бурштин України".
Ще у серпні 2014 року, коли Україна вела важкі бої на Донбасі, Кащук разом із соратниками уклав серію угод із приватними компаніями на розробку бурштинових родовищ від імені "Бурштин України". Ці угоди виявилися фінансово невигідними для державного підприємства, що спричинило його банкрутство.
В результаті держава втратила свого основного гравця на ринку бурштину, а незаконний видобуток почав набирати обертів. Так звані бурштинові республіки, що з'явилися у 2015 році на Поліссі, стали прямим наслідком цього банкрутства. Через знищення державної структури, яка має контролювати видобуток, бурштинові родовища залишились без нагляду. А ті, хто був причетний до банкрутства підприємства, уникли відповідальності.
ЗМІ писали і про інші зловживання Кащука. Наприклад, він нібито продав службову інформацію про Олегівське родовище лабрадориту на Житомирщині за 27 тисяч гривень. Інформацію підготувала компанія "Укргранресурс", яка виконувала дослідження на замовлення Держгеонадр. Використовуючи своє службове становище, Кащук знайшов покупців на ці дані та отримав таким чином додатковий дохід.
Також під його керівництвом Держгеонедра почали роздавати ліцензії на розробку корисних копалин бізнес-структур за сумнівними схемами. Так, ділянки у Полтавській та Сумській областях виставлялися на аукціони зі стартовою ціною 6 млн грн. Але торги несподівано скасували, а згодом дозволи на ті самі ділянки знову пішли у продаж, але вже за вдвічі нижчою ціною. Одним із переможців таких аукціонів стала компанія Kitpred, власниками якої є китайські громадяни Цзін Лінь та Ден Сяо. Останнього пов'язують із колишнім прем'єр-міністром Миколою Азаровим, який перебував при владі за часів Януковича.
Також із появою Дмитра Кащука на чолі Держгеонадр з'явилася маса новостворених компаній, які зацікавилися питаннями геології та геодезії. Усі вони мали відношення до особи Євгена Білінського – голови комісії Львівської міської ради з питань природокористування. Кащук знайомий із Білінським із часів своєї служби помічником у обласного губернатора. Нитки управління рішеннями керівника Держгеонедра тягнуться ще далі – до львівського бізнесмена Ігоря Кривецького, відомого в якості головного спонсора Олега Тягнибока та партії "Свобода".
"Нещодавно Кащук зустрічався із Шапраном у Львові – за даними джерел, саме у львівському Edem Resort з орбіти Кривецького броварський магнат ховається від преси після виходу резонансного розслідування "Схем", – стверджують розслідувачі.
За їхніми словами, вся історія з поступовою "анексією" ринку надрокористування проросійськими структурами Продивуса і Шапрана породжує низку гострих питань. Зокрема, йдеться про системну політику "покривання" та сприяння сумнівним операціям з державними надрами на рівні влади, зокрема через керівництво Держгеонадр.
"Крім того, виникає питання: чому профільні правоохоронні органи доволі мляво реагують на очевидні порушення і дозволяють ділкам продовжувати проводити незаконні операції? Та з чиєї подачі багатомільйонні тіньові доходи осідають у приватних кишенях, залишаючи бюджет воюючої країни без належних доходів?" – наголошують журналісти.
Вони впевнені: Продивус і Шапран – лише верхівка айсберга в масштабній проблемі зловживання державними ресурсами. "Їхня безперешкодна діяльність яскраво ілюструє не лише недоліки в роботі правоохоронної системи, а й корупцію, що глибоко вкоренилася в Україні, особливо у сфері надрокористування. Ефективна протидія таким схемам потребує фундаментальних змін у системі управління державними активами та більш активної роботи правоохоронних органів у справах, що мають суспільний резонанс", – резюмують розслідувачі.
Як писав OBOZ.UA, у листопаді 2024 року стало відомо про обшуки у Шапрана. Ймовірно, вони пов'язані із незаконним видобутком піску, зокрема у Києві. Однак результат цих слідчих дій досі не відомий.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!