Рішення "Великої сімки" щодо російських активів: що відомо і чому боротьба за 300 млрд доларів триває

Лідери країн "Великої сімки" вирішили надати Україні позики, що погашатимуться за рахунок прибутків від 300 млрд дол. заморожених російських активів, з яких 50 млрд дол. будуть надані до кінця 2024 року або на початку 2025-го. Україна продовжуватиме працювати над повною конфіскацією цих активів, адже це законно, економічно обґрунтовано і морально правильно.

Про це розповіла членкиня правління Центру протидії корупції (ЦПК), співзасновниця Міжнародного центру української перемоги Олена Галушка. Наприкінці минулого тижня лідери країн "Групи семи" офіційно оголосили про те, що G7 надасть Україні позики, що погашатимуться за рахунок прибутків від 300 млрд дол. заморожених активів.

Допомога надійде у формі грантів. В офіційному комюніке, опублікованому за підсумками саміту, зазначено, що країни "Великої сімки" підтверджують непохитну підтримку України стільки, скільки буде потрібно, та наголошують, що Росія повинна припинити свою незаконну агресивну війну та заплатити за шкоду, яку завдала Україні. Президент США Джо Байден заявив, що такий крок є ще одним нагадуванням Росії, що "ми не відступимо", тоді як Владімір Путін назвав це "крадіжкою", яка "не залишиться безкарною".

Угода про надання додаткової підтримки Україні через використання ресурсу заморожених активів показує, що лідери G7 залишаються єдиними у підтримці Києва. Україні необхідні ці гроші: раніше міністр фінансів Сергій Марченко заявляв, що на наступний рік Україна має непокриту потребу в обсязі від 12 до 15 млрд дол.

Втім, рішення щодо кредиту – проміжна перемога. Україні потрібно далі працювати над повною конфіскацією російських активів на 300 млрд дол., адже це законно, економічно обґрунтовано і морально правильно.

Шлях до цього рішення

Російські суверенні активи – міжнародні резерви Центрального банку РФ вартістю понад 300 млрд дол. лежать заморожені в країнах Заходу. З початком повномасштабного вторгнення в Україну, Москві закрили до них доступ. Левова частка зберігається в Euroclear, фінансовій установі зі штаб-квартирою в Брюсселі, яка спеціалізується на зберіганні та розрахунках за цінними паперами. На цих активах Euroclear отримав прибуток до оподаткування в розмірі 0,794 млрд євро 2022 року та 4,34 млрд євро 2023-го, що становить понад 5 млрд євро за два роки.

Що стосується решти активів, їхній точний розмір, форма і місце розташування невідомі. У США, наприклад, може бути близько 5 млрд дол. "Група семи" раніше зобов'язалася тримати їх замороженими до моменту виплати Росією компенсації Україні за завдану агресією шкоду.

З грудня 2023 року США разом із Великою Британією та Канадою просували у G7 повну конфіскацію, але це рішення наштовхнулося на великий опір з боку європейських країн. У квітні Конгрес США навіть прийняв Закон про відновлення економічного добробуту та можливостей для українців (скорочення від англ. – закон REPO), який дозволяє Білому дому конфіскувати російські суверенні активи в США.

ЄС своєю чергою обрав найменш ризикований і, відповідно, найменш вигідний шлях передавати Україні доходи щорічно в міру їхньої генерації в розмірі 3–4 млрд євро. Очільники Європейського центрального банку системно виступають проти повної конфіскації, сіючи паніку. Саме тому США запропонували альтернативну модель максимізації європейського рішення, яку і було політично погоджено на останньому саміті "Сімки".

Деталі кредиту

Країни G7 погодилися, що нашій країні будуть надані індивідуальні кредити через надзвичайну програму прискорених доходів для України (Extraordinary Revenue Acceleration Loans for Ukraine, або ERA) за власними процедурами партнерів. У комюніке саміту вказано, що експерти ще працюватимуть над деталями.

Цю модель партнери називають кредитом, але для України ці кошти стануть безповоротною допомогою, оскільки погашення позик здійснюватиметься за рахунок доходів від заморожених активів. "З огляду на те, що всі ці активи заморожені в Європі, Європа вже бере участь, визначаючи гарантійний механізм виплати цієї позики", пояснила прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні.

Інша важлива частина угоди – це те, що ці гроші будуть спрямовані на закупівлю зброї та забезпечення армії, окрім економічних потреб і відбудови зруйнованого. "Ми маємо намір спрямувати ці кошти на військові, бюджетні потреби та потреби у відбудові України – у межах обмежень наших відповідних правових систем та адміністративних вимог", – йдеться у комюніке саміту.

За останніми оцінками Світового банку, витрати на реконструкцію та відновлення України уже становлять 486 млрд дол. Збитки суттєво зросли, коли Україна страждала від снарядного голоду, а Росія завдала ще більшої шкоди українській енергетиці.

Прозорість та контроль

Наразі невідомо, якими будуть механізми прозорості та контролю за їхнім використанням. Механізми розподілу ризиків у разі зупинки або недостатнього рівня надходжень таких доходів ще узгоджуються, але домовленість полягає в тому, що вони будуть розділені між партнерами, а не впадуть на плечі України.

За інформацією медіа, санкції ЄС, які заморозили ці активи, мають подовжувати кожні пів року одноголосно. Таким чином, навіть одна країна, наприклад, Угорщина, може зірвати продовження цих санкцій. Наразі в ЄС кажуть, що вони вивчають варіанти зниження цього ризику, наприклад, шляхом голосування за санкції рідше або ж через національне законодавство в Бельгії.

Перспективи повної конфіскації

Противники повної конфіскації вже озброїлися новим аргументом, що надання кредиту під гарантії заморожених активів закриває шлях для повної конфіскації. Втім, якщо конфіскувати тіло, частина коштів може піти на погашення решти кредиту, тому цей аргумент не має підґрунтя.

У багатьох західних медіа, які висвітлювали результати саміту "Групи семи", простежується один спільний наратив, що повна конфіскація – це занадто складно. Однак варто нагадати, що до весни 2024 року передача Україні доходів від заморожених активів або цей кредит на 50 млрд дол. також вважалися дуже складними, але їх змогли реалізувати, коли з’явилася політична воля.

Група поважних експертів-юристів заявляла, що конфіскація російських заморожених активів не суперечить міжнародному праву. Правники надіслали лист до столиць G-7, підписаний експертами з міжнародного права з Бельгії, Франції, Німеччини, Японії, Нідерландів, Великої Британії та США, детально пояснивши, чому конфіскація буде законним і обґрунтованим контрзаходом у відповідь на російську агресію.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, Рада Європейського Союзу (ЄС) продовжила санкції проти Росії до 23 червня 2025 року через незаконну окупацію Криму та Севастополя, доповнені у 2022 році новими обмеженнями. Санкції включають заборону на імпорт товарів з Криму, обмеження на інвестиції та експорт певних товарів і технологій для кримських компаній.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!