Суд покарав чиновників Держслужби геології та надр через Шапрана: чи поверне ГПУ майно, яке незаконно вивели з-під санкцій

Суддя Господарського суду Києва Роман Бойко покарав т.в.о. Голови Державної служби геології та надр України Сергія Дехтяренка і начальника Відділу використання надр та забезпечення виконання процедур надання спеціальних дозволів ДГН Ольгу Яковлєву за порушення ухвали про забезпечення позову від 30.10.2024. Ця ухвала забороняла вносити зміни до спеціального дозволу № 634 від 16.09.1996 на видобування гранітів родовища Коростенське (Стремигородське) в Житомирській області, виданого на імʼя АТ "Коростенський карʼр" (належить підсанкційному Ігорю Наумцю).

Як повідомляє NADRA.INFO, посадовців оштрафували на 30 280 грн кожного. Крім цього, суд постановив окрему ухвалу на адресу Кабінету Міністрів України щодо видачі наказу ДГН № 532 від 14.11.2024 всупереч судової заборони. Також ухвалено Уряду вжити заходів для усунення порушень та їх недопущення в майбутньому, зокрема шляхом вирішення питання щодо наявності підстав для дисциплінарного провадження щодо державних службовців. А Офіс Генерального прокурора повідомлено про виявлення обставин, які можуть свідчити про ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 Кримінального кодексу (Невиконання судового рішення), що мали наслідком видачу наказу № 532 та укладення угоди про умови користування надрами всупереч згаданої заборони:

В Держгеонадрах сьогоднішні рішення суду обіцяють оскаржити, оскільки не вважають, що Служба порушувала ухвалу про забезпечення позову від 30.10.2024, і наказ № 532 від 14.11.2024, а відтак і нова угода про користування Коростенським (Стремигородським) родовищем гранітів – правомірні. Мовляв, ухвала про забезпечення позову була винесена в такому вигляді, який унеможливив її виконання вже в день ухвалення.

Нагадаємо, 30.10.2024 суд заборонив Держгеонадрам (дослівно):

• Вносити зміни у частині зміни власника (надрокористувача) до спеціального дозволу на користування надрами № 634 від 16.09.1996, виданого на ім`я Акціонерного товариства "Коростенський Кар`єр" (ідентифікаційний код 00292422) (Коростенське (Стремигородське) родовище);
• Вносити до Державного реєстру спеціальних дозволів на користування надрами відомості в частині зміни власника спеціального дозволу на користування надрами № 634 від 16.09.1996 (Коростенське (Стремигородське) родовище);
• Підписувати, укладати та / або вносити зміни до угоди про умови користування надрами згідно спеціального дозволу на користування надрами № 634 від 16.09.1996 (Коростенське (Стремигородське) родовище).

Правову позицію Держгеонадр у засіданні захищали Сергій Губа (директор департаменту правового забезпечення ДГН) та Геннадій Гера (співробітник департаменту). Вони пояснили суду, що пункт другий ухвали не підлягає виконанню в принципі, оскільки в Україні не існує Державного реєстру спеціальних дозволів на користування надрами.

А щодо першого і третього пунктів – ДГН їх начебто не порушила, оскільки станом на дату забезпечення позову 30.10.2024 власником дозволу № 634 вже був не АТ "Коростенський карʼєр", а ТОВ "Новел Пром" (Марка Трабулсі – Ред.). Так, наказ про внесення змін, що засвідчив відчуження спецдозволу від Коростенського карʼєру на користь Новел Пром, Служба видала 07.10.2024, а угоду про умови користування надрами з цією компанією підписала 15.10.2024 – все відбулося до судової заборони. Також у ДГН звернули увагу, що підписана угода з Новел Пром мала вже інші реквізити, ніж та, про яку згадав суд у своїй забороні. Відтак, у Службі вважають, що ніщо не заважало переписати спецдозвіл на третього власника – ТОВ "Коростенська видобувна компанія" (Сергія Шапрана – Ред.) – що і було зроблено 14.11.2024.

Палка суперечка в засіданні розгорнулася щодо ідентифікуючих ознак дозволу № 634 та угоди про умови користування надрами як невідʼємної його частини.

Представники Держгеонадр доводили суду, що лише номер і дата первісного надання – не є ідентифікуючими ознаками, достатніми для тлумачення ухвали суду про забезпечення позову як такої, що забороняла вносити подальші зміни до спецдозволу № 634 і підписувати нову угоду з новим надрокористувачем.

У свою чергу, представник Служби Безпеки України звернув увагу, що ідентифікація таких нематеріальних активів, як спецдозволи на користування надрами, в разі внесенні до них змін – здійснюється саме за їх первісними номерами: "Зміни вносять в те, що залишається [чинним]". На що представники ДГН заявили, що спецдозволи ідентифікуються не лише за номером і датою, але і за власником. А він у спецдозволу № 634 станом на 30.10.2024 вже був іншим, ніж згаданий в ухвалі. Мовляв, якби суд у забезпеченні позову написав, що заборона стосується спецдозволу, виданого не АТ "Коростенський карʼєр", а чинному на той момент власнику ТОВ "Новел Пром" – подальших змін до документу не вносили б.

Суд же акцентував учасникам засідання, що на момент ухвалення заборони (і це відображено в ухвалі про забезпечення позову) вже було відомо про відчуження права користування Коростенським (Стремигородським) родовищем від АТ "Коростенський карʼєр" до ТОВ "Новел Пром", як і про плани подальшого перепродажу спецдозволу до ТОВ "Коростенська видобувна компанії" – тому зрозуміло, що заборона подальших дій стосувалася конкретного спецдозволу № 634 від 16.09.1996. І звернув увагу, що саме цей номер і ця дата зазначені в нотаріально завіреній згоді, яку до ДГН подало ТОВ "Новел Пром" для відчуження на користь ТОВ "Коростенська видобувна компанії". А представник СБУ зауважив, що ці ж дані (номер і дата первісного надання) також вказані і в таблиці-додатку до наказу ДГН про внесення змін на користь Коростенської видобувної компанії від 14.11.2024.

Відзначимо також, що на запитання суду (відтворюємо не дослівно), навіщо було оскаржувати до апеляційного суду ухвалу про забезпечення позову, якщо вона не обмежувала Службу у її правах вносити подальші зміни до спецдозволу № 634 – представник ДГН відповів, що оскаржуються всі рішення, крім тих, які ухвалені на користь Держгеонадр.

На завершення дебатів про те, який саме дозвіл мав на увазі суд, забороняючи подальші зміни до нього, представник СБУ апелював до формулювання "виданого на імʼя АТ "Коростенський карʼєр"" (мовляв, саме цьому товариству дали спецдозвіл в 1996 р.). У відповідь представник ДГН припустив, що первісним набувачем спецдозволу № 634 могла бути й інша юридична особа, і пообіцяв надати суду підтверджуючі дані з архівів, якщо знадобиться.

До жовтня 2024 р. спецдозвіл № 634 від 16.09.1996 належав АТ "Коростенський карʼєр" із групи UNIGRAN Ігоря Наумця. Власницею частини активів групи з січня-лютого 2023 р. стала громадянка Великобританії Елена Калпа. В травні 2023 р. РНБО застосувала до Наумця і Калпи санкції, які зупинили гранітні карʼєри. Влітку 2024 р. рішення РНБО відкоригували: з-під санкцій вивели спецдозволи, зберігши інші обмеження, зокрема, блокування активів (тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними).

Присутній у засіданні суду представник Міністерства юстиції із санкційних питань не висловлювався. Суддя ж згадував Указ Президента України Володимира Зеленського (який ввів у дію рішення РНБО про санкції до Ігоря Наумця та Елени Калпи) в контексті ідентифікації спецдозволу. Мовляв, якщо в додатку до Указу вказано лише номер спеціального дозволу № 634, то цього достатньо, щоб зрозуміти, про який саме дозвіл йдеться.

Своєю чергою, представник ДГН наполягав, що ідентифікуючою ознакою в додатку до Указу Президента варто вважати не номер спецдозволу сам по собі, але й особу підсанкційного бенефіціарного власника компанії-надрокористувача (а ця особа припинила контролювати родовище після відчуження спецдозволу від АТ "Коростенський карʼєр" до ТОВ "Новел Пром"). Також у ДГН нагадали, що саме цим Указом спецдозвіл на Коростенське (Стремигородське) родовище вивели з-під санкцій, що дало можливість відновити його дію (і невдовзі – відчужити).

На що представник СБУ запитав, чи не помітили в Держгеонадрах, що своїм коригуючим рішенням РНБО не зняла з Ігоря Наумця санкцію "блокування активів"?  "А що означає санкція блокування активів?", – відповів представник ДГН.

До решти санкційних аспектів у засіданні не заглиблювалися. Про інше, але не другоряднеДосліджуючи обставини відчуження спецдозволу на Коростенське (Стремигородське) родовище граніту до ТОВ "Коростенська видобувна компанія" після заборони, суддя запитав, чи були у Держгеонадр сумніви під час вирішення питання про внесення змін до спецдозволу № 634 від 16.09.1996?

В ДГН визнали, що сумніви були. Однак після обговорення на Робочій групі дійшли спільного висновку (згаданого вище): спецдозвіл вже не належав АТ "Коростенський карʼєр", та й реквізит угоди про умови користування надрами (згаданий в ухвалі) не відповідав дійсній угоді з ТОВ "Новел Пром" (хоча копія угоди додавалася до матеріалів справи). Тому і вирішили внести зміни.

Також суд зацікавило, як саме в Держгеонадрах відбувається ухвалення рішень про внесення змін спецдозволів. В ДГН розповіли, що після отримання документів від заявника, ключовим є підтвердження від Державної податкової служби про відсутність (у продавця) боргу з ренти за користування надрами. Тому, отримавши заяву ТОВ "Коростенська видобувна компанія" 25.10.2024, Служба оперативно звернулася до ДПС, і отримала відповідь 01.11.2024.

Відтак суддя запитав, чому між отриманням відповіді Податкової і внесенням змін до спецдозволу минуло два тижні (протягом яких Держгеонадра встигли подати апеляцію на заборону, яка начебто не обмежує права Служби), і чому це питання не розглядали на засіданнях Робочої групи раніше (до 14.11.2024 Робоча група збиралася чотири рази – Ред.)? Представники ДГН пояснили, що розгляд таких питань, як внесення змін до спецдозволів, вимагає часу, не є жорстко регламентованим, але Держгеонадра завжди дотримуються відведених термінів.

Крім цього, зʼясувалося, що, дізнавшись про ухвалу про забезпечення позову від 30.10.2024, Сергій Губа доповідав про неї тодішньому Голові Держгеонадр Роману Опімаху. А от Сергію Дехтяренку, на якого обовʼязки керівника Служби поклали 08.11.2024 – вже ні, та й "супровідного [документу] керівнику ніякого не давали". Відтак, про рішення Робочої групи рекомендувати внести зміни до дозволу № 634 від 16.09.1996 т.в.о. Голови ДГН, схоже, дізнався з системи внутрішнього документообігу. А власне ухвалу суду від 30.10.2024 Сергій Дехтяренко на власні очі – перш ніж підписати наказ про внесення змін – не читав. Чи цікавилася оригінальним змістом цієї ухвали Ольга Яковлєва, яка (як розповіли NADRA.INFO учасники засідання) підписала від ДГН угоду про умови користування надрами з ТОВ "Коростенська видобувна компанія" – суд не досліджував.

Як раніше писав OBOZ.UA, після початку повномасштабної війни українські правоохоронці заарештували майно й активи більш як на 1 мільярд гривень підприємця з російським паспортом Ігоря Наумця. Але бюджет досі не поповнився за його рахунок; навпаки, за цей час цей бізнес перейшов до рук нового приватного власника в обхід держави.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!