Відео дня
Суддю, який покарав чиновників Держгеонадр через Шапрана, безпідставно звинуватили в хабарництві: він завадив незаконно виводити з-під санкцій активи Наумця
В окремих медіа та Telegram-каналах України з'явилися сумнівні повідомлення ймовірно замовного характеру, спрямовані на звинувачення у хабарництві та дискредитацію рішень судді Господарського суду Києва Романа Бойка, який покарав чиновників Держслужби геології та надр. Йдеться про скасування передачі спецдозволів на видобуток копалин броварському ексдепутату та бізнесменові Сергію Шапрану та його партнеру Володимиру Осипову, яких неодноразово звинувачували в незаконному видобутку піску та спробі захопити цей ринок. Подібні пости можуть публікуватися за "винагороду", середня ціна якої на ринку становить 2-3 тис. доларів.
Зазначені спецдозволи Шапран та Осипов отримали в ході процесу виведення з-під санкцій кар'єрів російсько-українського олігарха Ігоря Наумця у Житомирській області. При цьому Держгеонедра, ймовірно, сприяли безпрецедентно швидкому оформленню передачі спецдозволів.
Так, суддя Бойко ухвалив рішення оштрафувати в.о. голови Державної служби геології та надр України Сергія Дехтяренка та начальника Відділу використання надр та забезпечення виконання процедур надання спеціальних дозволів Держгеонадру Ольгу Яковлєву на 30 280 грн кожного. При цьому було скасовано рішення Держгеонедр, яким спецдозвіл переоформили з підсанкційного олігарха Наумця на новостворені фірми, підконтрольні Шапрану та Осипову.
У Держгеонедрах вже пообіцяли оскаржити це рішення. І, як повідомляли журналісти, 7 та 14 листопада відповідно Державна служба геології та надр України звернулася до Північного апеляційного господарського суду з проханням скасувати рішення першої інстанції про заборону внесення змін до держреєстру щодо спецдозволів.
Тим часом в інформпросторі почали з'являтися "вкиди" про нібито повернення майна Ігорю Наумцю вказаними рішенням суду. Зокрема, окремі Telegram-канали повідомили про те, що суддя Бойко нібито отримав хабар у 500 тис. доларів за своє рішення.
Джерелом інформації про "хабар" зазначені анонімні особи в "правоохоронних органах", будь-яких інших прямих або непрямих даних, що підтверджують таке твердження, у повідомленнях не надається. Також без будь-яких посилань публікується ще одне звинувачення – що нібито під позовною заявою стоїть підроблений підпис власника кіпрської компанії Антоніса Бонтіціаноса, "який ніколи не був в Україні і ніколи не звертався до суду з жодними документами".
Це свідчить про можливий замовний характер опублікованої інформації. Середні розцінки за такі пости на замовлення становлять 2-3 тис. доларів. Тобто деякі канали, які у 2022 році вихвалялися подяками від проєкту UNITED24 та особисто президента Володимира Зеленського, не посоромилися підзаробити на гучній справі, тоді як рішення судді спрямоване на захист державних інтересів та зупиняє виведення підсанкційних активів з-під дії обмежень.
Подібні публікації, крім іншого, нівелюють роботу справжніх журналістів-розслідувачів, які своїми матеріалами аргументовано відстоюють дотримання законодавства та викривають його порушників. Один з таких прикладів – розслідування проєкту "Схеми", яке розкрило, як саме бізнес Наумця, внесеного до списку санкцій РНБО, був через фірми-"прокладки" і схему з кредитуванням переданий Шапрану замість того, щоби працювати на державу.
Нагадаємо, раніше журналісти з'ясували, що Держгеонадра могли сприяти передачі Шапрану підсанкційних кар'єрів у Житомирській області. Ці спецдозволи на видобуток копалин у Житомирській області – один із найцінніших активів підсанкціонної бізнес-імперії "Юнігран" Наумця, на заволодіння якими і був націлений Шапран.
Як зазначають журналісти, попередній спецдозвіл на користування цими надрами був виданий ще в 1997 році Державною службою геології та надр. Він був оформлений на АТ "Малинський камнедробильний завод", що входило до сфери інтересів групи компаній "Юнігран". Дія спецдозволу була зупинена через застосування до власників компаній-надрокористувачів санкцій РНБО. Водночас уже навесні 2024 року Держгеонадра відновили дію низки "юнігранівських" спецдозволів, про що стало відомо з наказу тодішнього голови відомства Романа Опімаха №123 від 18 березня 2024 року, оприлюдненому на офіційному сайті Служби 22 березня 2024 року. Йшлося про чотири кар'єри, серед яких Коростенський, Пинязевицький, Малинський та Коростишівський.
Після журналістського розслідування та розголосу 5 листопада 2024 року Господарський суд Києва ухвалив заборонити Держгеонадрам вносити зміни до Державного реєстру спецдозволів на користування надрами щодо зміни власника спеціального дозволу, виданого на ім'я АТ "Малінський камнедробільний завод". Крім того, суд заборонив укладати, підписувати та змінювати угоду про умови користування надрами щодо спеціального дозволу, наданого для розробки родовища від 24 січня 1997 року.
Журналісти стверджують, що угода про передачу прав на користування спецдозволом була укладена з порушенням Указу Президента №279/2023 від 12 травня 2023 року. Той самий суд заблокував спробу продажу Коростенського родовища. Тоді й було ухвалено рішення про заборону Держгеонедрам змінювати і власника спецдозволу, виданого АТ "Коростенський кар'єр".
"Таким чином, столичний Госпсуд зробив важливий крок для повернення під державний контроль активів великого промислового підприємства, яке, ймовірно, займалося незаконною передачею прав на видобуток, порушуючи чинні санкційні обмеження", – зазначали розслідувачі.
Як раніше писав OBOZ.UA, ЗМІ стало відомо, що активи "Юніграна" вартістю не менше мільярда гривень замість націоналізації опинилися у приватній власності. Для передачі підсанкційних активів Шапрану, за даними розслідувачів, було використано мережу новостворених компаній, назви яких частково дублюють назву "Юнігран", – ТОВ "ЮНІ Стоун Плент", ТОВ "ЮНІ СЕРВІС", ТОВ "ЮНІ ЛОГІСТИК" та ТОВ "ЮНІ ЛЮКС" .З 2022 року підсанкційна група компаній, чиї активи підлягали арешту, почала розпродувати їм майно за заниженими цінами. Таким чином, були передані всі ключові активи – від офісів та заводів до автопарку та дрібного інвентарю.
Шапран є власником понад 20 компаній, що займаються різними видами діяльності: від обробки деревини та виробництва алюмінію до кредитування та операцій з нерухомістю. Крім того, Шапран обіймав посаду депутата Броварської міської ради та очолював місцевий осередок партії "За майбутнє". Водночас, діловим партнером Шапрана є Володимир Осипов – одеський депутат від забороненої проросійської ОПЗЖ.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!