Українські банки втратили майже 10% своїх працівників: чому виник дефіцит кадрів

Українські банки втратили частину своїх працівників

Українські банки втратили близько 10% працівників через еміграцію, мобілізацію та інші фактори, спричинені війною. HR-відділи банків стикаються з великим емоційним напруженням через проблеми з мобілізацією та бронюванням працівників, намагаючись забезпечити їх підтримку та безпеку.

Про це розповіли менеджери по роботі з персоналом під час круглого столу "Еміграція, мобілізація і кадровий голод на фінансовому ринку: як вирішити проблему", проведеного "Фінансовим клубом". З початку війни українські банки втратили близько 10% своїх працівників.

"Ми вивозили співробітників у три країни. Ми одні з небагатьох на ринку, хто продовжує оплачувати для ключових співробітників проживання за кордоном, переважно із зон бойових дій. Близько 15 сімей продовжують жити за рахунок компанії", – зазначила HR-директорка ОТП Банку.

За її словами поза Україною перебуває кожен тридцятий працівник. Вона також наголосила: за всіма напрямами було втрачено 10% кадрів з початку війни, зокрема 7-8% – через звільнення. "Це або жінки, які виїхали разом з дітьми, або сім’ї, які повноцінно виїхали, або люди, які виїхали в Канаду і США. Певний час вони намагалися працювати дистанційно, але коли дуже різні часові зони, це дуже складно. Для нас це був потенційний ризик, що ми їх все одно втратимо. Насправді так і сталося", – констатувала вона.

Про подібну ситуацію розповіла і Олена Скиба, директорка департаменту управління персоналом Кредобанку. "На початку війни ми вивезли до Польщі десь тисячу осіб. Це були не тільки працівники, а й їхні родичі, діти, дружини. До кінця 2022 року більшість людей повернулася. Але хтось звільнився, поїхав, можливо, далі, хтось залишився в Польщі. На сьогодні за кордоном у нас менше 1% працівників", – зазначила вона.

HR-спеціалісти банків часто стають мішенню для невдоволення та обурення працівників через проблеми з мобілізацією та бронюванням. "HR будь-якої компанії стикався з певним емоційним напруженням в середині компанії щодо того, що "ви не хочете бронювати", або "за яким принципом ви обираєте, кого бронювати". Такий емоційний максимум відчувався як у чоловіків, так і у жінок, наприклад, якщо це сімейні пари, які працюють в різних підрозділах", – зазначила директорка з управління персоналом Сенс Банку.

Вона додала, що компанія змушена діяти виключно в межах законодавства і приймати реальність мобілізації як невідворотну. "Ми приймаємо той факт, що мобілізація буде посилюватися, і кожен військовозобов’язаний має ймовірність бути мобілізованим, і ми як HR-команда маємо прийняти це, спрогнозувати, сформувати певний бекап на ключові посади і рухатися далі без емоційної несподіванки", – наголосила директорка.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, в Україні найвищу середню зарплату отримують програмісти, які володіють мовою програмування Golang. При тому серед найбільш високооплачуваних вакансій є пропозиції для тих, хто не обов'язково має мати вищу освіту. В першу чергу йдеться про пропозиції для військових.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!