Українці активно знаходять роботу в Німеччині, але є нюанси: з якими труднощами зіткнулись біженці
Інтеграція українських біженців у ринок праці Німеччини тривалий час була на низькому рівні, але зараз майже 40% українських біженців у Німеччині вже знайшли роботу. Водночас, українці стикаються з проблемами визнання кваліфікацій, мовними бар'єрами та складною економічною ситуацією.
Про це пише Welt, посилаючись на заяву міністра праці Хубертуса Хайля. За даними Міністерства праці Німеччини, станом на липень 2024 року близько 266 тисяч українських біженців змогли знайти роботу в країні.
Однак лише 213 тисяч із них мають стабільну зайнятість із соціальними відрахуваннями, що свідчить про наявність викликів для повної інтеграції біженців у економіку. Близько 53 тисяч українців працюють на неповну зайнятість, що може свідчити як про низьку кваліфікацію, так і про відсутність відповідних можливостей для повної зайнятості.
Міністр праці Німеччини Хубертус Хайль нещодавно повідомив, що у вересні 2024 року 8500 українських громадян почали роботу на первинному ринку праці, що більш ніж удвічі перевищує показники вересня 2023 року. Така динаміка стала можливою завдяки змінам у політиці уряду щодо працевлаштування біженців.
Одним із ключових кроків до полегшення працевлаштування українців стала програма "Jobturbo", запущена урядом Німеччини восени 2023 року. Основна мета цієї програми полягала у прискоренні процесу інтеграції біженців на ринок праці через спрощення вимог. Зокрема, українці могли працевлаштуватися без високого рівня володіння німецькою мовою, що раніше було обов’язковою вимогою. Також було спрощено процедуру визнання професійних кваліфікацій, що дозволило багатьом українцям швидше знайти роботу.
За дев’ять місяців з моменту запуску програми, 71 тисяча українських біженців отримала роботу. Цей результат став можливим завдяки змінам у підходах уряду до кваліфікацій та мовних вимог, що дозволило прискорити процес інтеграції. Однак навіть попри такі успіхи, ринок праці Німеччини не завжди здатен забезпечити стабільні робочі місця для всіх біженців, що вказує на глибші структурні проблеми в економіці країни.
Незважаючи на вражаючі показники працевлаштування, чимало українців все ще стикаються з труднощами на шляху до стабільної зайнятості. Однією з найбільших перешкод залишається недостатня кількість можливостей для повної зайнятості, особливо для тих, хто має обмежену кваліфікацію або не знає німецьку мову на достатньому рівні. В результаті, багато українських біженців змушені працювати на низькооплачуваних роботах або на часткову зайнятість, що не завжди дозволяє забезпечити належний рівень життя.
Крім того, складності з визнанням професійних кваліфікацій залишаються значною перешкодою для тих, хто прагне знайти роботу за своєю спеціальністю. Багато українських біженців мають високу кваліфікацію, проте процес визнання їх дипломів і досвіду часто затягується, що не дозволяє їм швидко інтегруватися в економіку Німеччини на тому рівні, на якому вони працювали в Україні.
Голова Федерального агентства зайнятості Андреа Налес зазначає, що ситуація з працевлаштуванням українців поступово покращується і "розвиток подій іде в правильному напрямку". Вона підкреслює, що уряд активно працює над усуненням бюрократичних перешкод, пов’язаних із визнанням професійних кваліфікацій.
Канцлер Олаф Шольц вважає, що новий підхід до працевлаштування біженців є правильним кроком, оскільки він нагадує політику 1960-х років, коли гастарбайтери з інших країн працювали в Німеччині, одночасно вивчаючи мову та інтегруючись в суспільство. За його словами, подібна модель дозволить українцям швидше адаптуватися та стати частиною німецької економіки.
Як повідомляв OBOZ.UA раніше, у Німеччині зареєстрували новий законопроєкт, який передбачає штрафи для безробітних біженців (30% від виплат) за відмову від роботи або пропуски зустрічей у центрах зайнятості. Водночас уряд вводить інтеграційні стажування для біженців.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!