Відео дня
Ціни на ліки злетіли, а потім повернулись до попереднього рівня: для чого Ляшко створив ілюзію здешевлення медпрепаратів
В Україні з 1 березня за рішенням РНБО знизили ціни на 30% на найпопулярніші ліки (серед них не тільки важливі медикаменти, але й перекис водню та вісім видів аскорбінки із різними смаками). При тому напередодні такого зниження ціни на ліки різко злетіли. У січні ціна досягла піку, а вже у березні дійсно відбулось зниження вартості до того рівня, який був торік. Таким чином, замість реально зниження ціни спочатку вартість ліків різко підвищили, а потім повернули до того самого рівня, який був раніше.
Ціни на ліки формують виробники, дистриб'ютори й аптеки. Виробники кажуть, що вартість ліків зросла через збільшення витрат на виробництво та націнку аптечних мереж. Водночас аптечні мережі нагадують, що ціни майже на 72% формують виробники.
Про те, як в Україні створили ілюзію зниження цін і хто за це відповідає, читайте у матеріалі OBOZ.UA.
Українцям різко підвищили ціни на ліки, а потім знизили. Тепер МОЗ звітує про "результати"
"Отримані результати говорять про зниження середньозваженої роздрібної вартості однієї упаковки ліків, внесених до переліку ТОП-100, на 25%. Чому не на 30%? Тому що у деяких немережевих аптеках впродовж першого тижня продавались залишки препаратів", – заявив кілька днів тому на своїй сторінці у Facebook міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко.
На сайті МОЗ опублікували перелік цих препаратів та їхню вартість із 1 березня. Дійсно, якщо порівнювати з січнем-лютим, ціни знизились. Але насправді ще влітку 2024-го ліки коштували значно менше, ніж у березні 2025-го. При тому в січні, напередодні зниження цін, синхронно всі лікарські засоби з переліку найпопулярніших значно подорожчали.
Наприклад, Валідол-Дарниця зараз в аптеках коштує до 19,66 грн за 10 таблеток. Однак така сама ціна була у травні 2024-го. Потім вартість зменшилась до 18,2 грн, станом на січень 2025-го відбулось різке подорожчання аж до 24,5 грн. А з 1 березня, як й обіцяли в МОЗ, ціна значно знизилась. Однак фактично, якщо враховувати ціни за рік, то нічого не змінилось.
Ось ще кілька прикладів. Корвалол-Дарниця, як йдеться у звіті МОЗ, коштує до 40,41 грн за флакон (25 мл). Ціна дійсно значно знизилась (практично на 30%) з лютого. Але це все одно дорожче, ніж було влітку 2024-го. Фактично ціна просто повернулась до того рівня, який був у травні 2024-го.
Фармадол (таблетки №50) зараз коштує до 166,26 грн. І при тому графік подорожчання ліків фактично повторює графіки інших препаратів. Зараз ціна повернулась до того самого рівня, який був у квітні 2024-го. При тому торік влітку ціна значно знизилась, у січні – досягла піку (понад 200 грн), а потім, після нової ухвали, знову знизилась.
Тівортін розчин (42 мг по 100 мл у пляшці) – один із небагатьох препаратів, який дійсно подешевшав (порівнюючи з тою ціною, що була у квітні 2024-го). Рік тому вартість була на рівні 215 грн, а зараз – 200 грн. Як у випадку і з іншими препаратами, у січні відбулось значне подорожчання.
Гідазепам (таблетки по 0,05 г №10) коштує до 231,65 грн. Як і з іншими ліками, у січні відбулось значно зростання ціни (до понад 300 грн), а у січні вартість значно знизилась, однак вона все ще більша, ніж у червні 2024-го.
Чому в МОЗі "не помітили" таку маніпуляцію з цінами – не зрозуміло. Те зниження цін, яке відбулось внаслідок останніх рішень, насправді призвело тільки до зростання витрат домогосподарств за останні пів року. Бо хоча у березні дійсно ціни повернулись на той рівень, який був рік тому, у грудні, січні й лютому українці були змушені купувати популярні ліки за ціною, яка була значно вищою.
Виробники проти аптечних мереж: хто обдурив українців
Поки Міністерство охорони здоров'я радісно ділиться результатами нової ініціативи, виробники ліків намагаються пояснити, чому зростає вартість препаратів. "Війна, логістика, вартість сировини, яка залежить від коливання курсу валют. За роки війни відбулось суттєве зростання курсу долара в Україні. Енергоносії: необхідність забезпечити сталу роботу підприємств, величезні інвестиції в потужності як генераторні, так і газопоршневі машини. Їх ставлять наші підприємства, щоб мати доступ до енергії, або купують її за кордоном... Ну й, крім того, ринкова ситуація: формування аптечних мереж, які сьогодні також суттєво впливають на ціни шляхом маркетингових договорів", – пояснив на своїй пресконференції Петро Багрій, голова асоціації "Виробники ліків України".
OBOZ.UA звернувся до компанії "Дарниця" (у переліку популярних ліків – близько 20-ти їхніх препаратів). Ми спитали, чому напередодні зменшення ціни відбулось значне подорожчання ліків, які вони виготовляють. Причому пік відбувся в січні. На момент публікації матеріалу відповіді ми не отримали.
Поки виробники ліків розповідають про причини подорожчання ліків, аптечні мережі вказують, що ціни передусім залежать від виробників. Як підтвердження наводять дані аналітичної компанії Proxima Research: 71,8% вартості ліків в Україні формують виробники. Аптеки можуть впливати на 22,3% від кінцевої ціни, а дистриб'ютор – на 5,9%.
Аптечні мережі втратили можливість заробляти на маркетингових договорах (тепер це заборонено новим регулюванням). Так, раніше аптеки брали гроші за "правильну" викладку товару, просування, розміщення рекламних матеріалів в аптеці. Виробник, який хотів, щоб в аптеці купували саме його ліки, а не ліки конкурента, платив за це аптеці. Тепер такі послуги надавати не можна.
Крім того, контроль щодо цін на ліки передали Держпродспоживслужбі. І в цій службі також не побачили нічого дивного в тому, що в січні, напередодні зниження цін, вартість ліків злетіла. "Загалом, за даними Держпродспоживслужби, зафіксовано тенденцію до поступового зниження цін на ліки. І це стосується також топ-100 найбільш популярних лікарських засобів, ціни на які виробники знизили на 30%", – зазначив голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук.
Найбільше звернень щодо продажу лікарських засобів за завищеними цінами надійшло від жителів Харківської, Київської, Полтавської, Закарпатської, Запорізької, Дніпропетровської, Одеської, Чернівецької, Івано-Франківської, Волинської областей та Києва. Цей показник становить 567 скарг.