Авто затопило на паркінгу, а компенсовувати збитки ніхто не хоче: як знайти винного і з кого вимагати гроші

У кінці червня Київ накрила потужна злива, внаслідок якої був затоплений паркінг одного з ЖК. Через затоплення постраждали майже два десятки автівок – за оцінкою правоохоронців, втрати склали пів мільйона доларів. Однак влада міста відмовилась компенсовувати збитки: в КМДА послались на те, що затоплена парковка не належить до сфери управління міста, оскільки управління будинком здійснює керівна компанія.

Цей випадок викликав масу запитань: чи дійсно місто може відмовитись компенсовувати збитки своїм мешканцям? Чи можна його змусити це зробити? Коли відшкодуванням має займатись керівна компанія? Про все це – в матеріалі OBOZREVATEL.

Винен той, чия земля

Загалом, відповідальність за спричинені збитки завжди несе той, кому належить земельний наділ, на якому розташований паркінг, пояснила OBOZREVATEL адвокатка Світлана Саража. "Якщо є, наприклад, договір на користування цією землею – довгостроковий або договір оренди, – то тоді відповідає виключно та організація, яка взяла в аренду або в розпорядження цю землю", – зазначила вона.

Однак є нюанс. І пов'язаний він з тим, які зобов'язання бере на себе, власне, ця організація. І які прописані в договорі з користувачем паркінгу.

Наприклад, пояснює Саража, у такому договорі може бути вказано, що мешканець ЖК платить просто за утримання прибудинкової території без конкретного зазначення, що той же паркінг входить до цього поняття. Відповідно, в разі чого "можуть сказати, що паркінг не входить до прибудинкової території".

"Є випадки, коли люди сплачують окремо за прибудинкову територію, і окремо за паркінг. Але навіть у такому разі це має бути документально зафіксовано. І тут уже питання в тому, як фізична особа та компанія-утримувач зафіксували свої відносини", – пояснює адвокатка.

Паркінг фактично може таким не бути

Однак чи не найважливішим, на що варто звертати увагу, наголосила вона, є те, чи місце, яке компанія позиціонує як паркінг, дійсно є таким. Тобто чи має ця компанія дозвіл на тримання на цьому місці автомобілів.

Річ у тім, що те, що називають "паркінгом", документально може бути чимось іншим. Наприклад, "це може бути певним пристосуванням без відповідного дозволу і бути призначеним для інших потреб".

"Є реальний випадок, коли до нежитлових забудов – фактично підвалів – зробили заїзд і використовують як паркінг. Однак це місце не призначене для зберігання автомобілів", – розповідає Саража.

Чітко складайте договір

Інше питання – хто є реальним власником паркінгу: керівна компанія чи власники паркомісць. Тобто хто має обслуговувати його роботу.

Адвокатка пояснює: якщо будинок здавався з паркінгом, то він є в проєкті. І якщо ці місця продавались разом із квартирою, то власник такого житла стає власником ще й паркомісця.

"І тут питання: хто має опікуватися паркінгом, якщо він розділений на частини? Хто в такому разі має опікуватись цією територією?" – зазначає адвокатка.

Теоретично, пояснює вона, між власником і обслуговуючою компанією має бути укладено договір, який передбачатиме обслуговування паркінгу. І цей договір має містити чіткий перелік послуг, що складатимуть це обслуговування.

"Скажімо, чи має право ця компанія сама очищувати каналізацію під паркінгом – чи для цього має залучати стороннього підрядника", – розповідає вона.

Це ж стосується і орендного договору. Тобто якщо особа не володіє, а лише орендує у компанії паркомісце.

"Має бути прописано, які послуги вони вам надають – наприклад, чи вони охороняють цей паркінг, чи обслуговують. Якщо обслуговують – що саме входить до переліку цих робіт", – зазначає адвокатка.

Але так має бути в ідеалі. В дійсності ж "у 99% випадків цього всього немає". І це є великою проблемою.

"Складається просто бланковий договір, в якому прописано, що ви сплачуєте за обслуговування. Але що саме до цього обслуговування входить, не вказується. І якщо автомобіль затопить, вони можуть просто сказати, що у договорі цей момент не прописаний, а отже, ніхто нічого компенсовувати не буде", – констатує Саража.

Хитріший варіант, що, втім, не змінює ситуації для власника авто, – перекладання відповідальності на когось іншого. Наприклад, компанія може заявити, що:

• затоплення сталось через непрочищені зливні стоки;
• але при цьому наполягати на тому, що та частина цих стоків, яка перебуває у її відповідальності, була почищена, а забиття сталось у зоні відповідальності, наприклад, міста.

"І тут проблема в тому, що ці стоки можуть бути взагалі незаконно врізані. Або не під правильним кутом. І тоді може виникнути ситуація, коли обслуговуюча компанія перекладатиме провину на місто – і навіть показуватиме якісь документи на підтвердження цього, – а місто заявить про незаконність чи неправильність побудови цих стоків, або ж неякісне чищення їх компанією – і перекладе відповідальність на неї", – пояснює адвокатка.

Вихід з такої ситуації – суд. І починати треба саме з обслуговуючої компанії.

"І хай вже вона доводить в суді, що вона зробила все належним чином і винен в ситуації хтось інший. Бо ви ж їй платите. Ідеально, коли у вашому договорі з нею прописаний не лише перелік надаваних нею послуг, а й кого і яким чином вона залучає до виконання цих робіт. Але проконтролювати це все фактично неможливо – адже ці компанії можуть вважати себе незобов'язаними це робити", – констатувала Саража.

Коли збитки компенсують гарантовано

Втім, є випадки, коли ЖК чи керівна компанія муситимуть гарантовано компенсовувати збитки. Це уможливиться, якщо вони були отримані в зоні безпосередньої їхньої відповідальності.

"У кожної керуючої компанії, ЖЕКу чи ОСББ є певна територія, за яку вони відповідають. І в межах цієї території вони несуть пряму відповідальність за все, що на ній відбувається. Але виключно в межах своєї компетенції", – пояснила адвокатка.

Коли місто зобов'язане компенсувати збитки

Місто ж зобов'язане компенсовувати збитки від затоплення авто лише в тому випадку, пояснює адвокатка, якщо ця земля належить виключно йому й нікому не передавалась. Але лише в тому випадку, якщо автомобіль перебував у місці, визначеному під паркування.

"Якщо автомобіль стояв там, де стоянка заборонена, або там просто немає розмітки під стоянку, то ніхто нічого компенсовувати не буде. Якщо це сталось у місці, передбаченому для стоянки автомобілів, то тоді по компенсацію звертатись можна", – розповідає вона.

Але й тут є нюанс. І полягає він в тому, до кого саме звертатись – адже різні ділянки міста можуть перебувати під юрисдикцією різних обслуговуючих організацій. І тут спочатку потрібно буде зрозуміти, чи в проблемі винувате місто як таке – чи вже ця обслуговуюча компанія.

А втім, якщо особі вдасться довести провину міста – скажімо, що воно не чистило свою частину стоків і це призвело до затоплення, – отримати від нього компенсацію можна. Однак проблема в іншому: затягнутості і заплутаності процесу. Адже доводити, зокрема, доведеться, що:

• ваші стоки впадають в стоки міста;
• що воно їх дійсно не чистило або чистило неналежно;
• що ваші стоки законні, правильно закладені й чистились;
• що паркінг законний;
• що є всі дозволи etc.

Місту ж, зазначає адвокатка, може бути простіше. Адже воно може просто послатись на стихію, від якої не застрахований ніхто.