Чи може закон про мобілізацію повернути українців з-за кордону: примусова депортація, нові правила та гучні заяви з ЄС

Більше мільйона українських чоловіків призовного віку перебувають за кордоном. Їхнє повернення щонайменше частково вирішило би питання мобілізації і дефіциту кадрів (країні, за урядовими оцінками, не вистачатиме близько 6 млн працівників), вплинуло би воно і на спроможність забезпечувати військових, і на мобілізаційний резерв.

Новий закон про мобілізацію, який набуде чинності 18 травня, частково обмежує права ухилянтів, що перебувають за кордоном, – вони не зможуть отримувати консульські послуги, зокрема продовжити термін дії паспорта, поки не актуалізують свої дані в ТЦК. Втім, у європейських країнах вони зможуть перебувати і з застарілими паспортами. Низка країн вже виступила із заявами, що через це українських чоловіків не депортуватимуть.

І хоча щонайменше в Польщі та Литві натякають, що "будь-яка допомога (в поверненні ухилянтів. – Ред.) можлива", технічно це реалізувати нереально. В ЄС опікуються правами кожної людини, яка перебуває в межах їхньої юрисдикції. Тож питання депортації може розглядатись лише індивідуально і у випадках, коли в Україні ухилянт перебуває в розшуку, а європейські правники впевнені, що вдома на цю особу чекає правосуддя і загрози його життю та здоров'ю немає.

Про те, як намагаються вирішити питання повернення військовозобов'язаних і до чого це призведе, читайте в матеріалі OBOZ.UA.

Чи повернуть чоловіків в Україну

Тільки в країнах ЄС, Швейцарії, Ліхтенштейні і Норвегії перебувають 650 тис. українців призивного віку, які виїхали за кордон після початку повномасштабної війни, йдеться в даних Євростату. Видання ВВС порахувало, що разом із чоловіками, які опинились у ЄС до великої війни, в зазначених країнах перебувають 768 тис. українських чоловіків. Крім того, частина українців виїхала в Молдову, Велику Британію, США, Канаду та інші країни. Разом це щонайменше мільйон чоловіків призовного віку. Ця цифра співставна з кількістю мобілізованих за весь час повномасштабної війни.

Важливо зазначити, що жодна європейська статистика не відслідковує, чи мали право ці чоловіки на виїзд з України. Ба більше, українські чоловіки, користуючись своїм громадянством, отримують статус тимчасового захисту, що дозволяє легально перебувати і працювати в західних країнах.

Новий закон про мобілізацію обмежить українцям, які не перебувають на військовому обліку і не оновили свої дані, доступ до консульських послуг за кордоном. Закон ще не набув чинності, а іноземні паспорти громадянина України за кордоном видавати вже перестали. Видачу відновлять, але перш ніж отримати консульську послугу, доведеться оновити військово-облікові дані. Той, хто цього не зробить, не зможе за кордоном:

• продовжити термін дії закордонного паспорта (не зможуть його надавати в різних установах у країнах-перебування);
• реєструвати народження дитини;
• підтверджувати документи (перекладати);
• отримувати консультації щодо своїх прав за кордоном;
• отримувати допомогу консула у взаємодії з органами влади країни, в якій перебуває тощо.

Втім, голова польського МВС Марцін Кервінський вже заявив, що українців із простроченими паспортами депортувати не збираються. "Люди з документами, в яких минув термін дії, підлягатимуть тимчасовому захисту, як і всі інші українські біженці", – сказав він. Тобто, просто позбавивши ухилянтів консульських послуг, повернути їх в Україну не вдасться.

Віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина в коментарі німецькому виданню DW заявила: "Обмежень та примусового повернення громадян України будь-якої статі чи віку до країни, що воює, не буде". Вона також додала, що у травні в Україну приїде єврокомісар з внутрішніх питань для обговорення статусу українців.

"Механізм оновлення та перевірки військово-облікових даних для чоловіків призовного віку, які тимчасово перебувають за кордоном, наразі визначається з-поміж доступних варіантів й узгоджується причетними державними органами. Щойно ця міжвідомча робота буде завершена, дипломатичні установи та МЗС оприлюднять додаткові докладні роз'яснення", – йдеться у роз'ясненні українського МЗС.

Чи можлива депортація?

Голова Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко в коментарі OBOZ.UA пояснив: варіант примусового повернення військовозобов'язаних практично неможливий. "Немає таких механізмів. Ми можемо тільки закликати повертатись", – каже Мережко.

За процедурою, щоби домогтись депортації, в Україні має бути розпочато кримінальне провадження щодо ухилянта. Має бути підозра чи вирок суду. Після того Україні потрібно ініціювати процедуру депортації. Однак якщо країна, в якій перебуває ухилянт, вважатиме, що після депортації з'явиться загроза для життя людини, такої депортації, ймовірно, не буде.

Україні не вдається повернути із західних країн навіть відомих корупціонерів, провину яких може бути доведено в судах. Однак багато що залежить від позиції країни, в якій перебуває біженець.

"Японія не дає візи чоловікам такого віку, коли вони можуть бути військовозобов'язаними", – розповідає Мережко. Представники урядів Польщі та Литви вже зробили кілька гучних заяв щодо повернення військовозобов'язаних в Україну.

Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що "будь-яка підтримка можлива", однак рішення має бути ухвалено на рівні Брюсселя. Найбільш радикальний варіант, про який зараз публічно не говорять і який навряд буде ухвалено: відмова продовжити особливий статус для військовозобов'язаних чоловіків. Тоді вони втратять можливість легально перебувати в ЄС та працювати.

"Важливо, щоби це було рішення на європейському рівні. І я знаю, що переговори між Києвом та Брюсселем на цю тему йдуть", – каже польський міністр. Косіняк-Камиш натякнув, що рішення повернути українських чоловіків додому було би позитивно сприйнято і польським суспільством.

"Думаю, що багато наших земляків дивувалися і дивуються, коли бачать у кафе молодих українських чоловіків і чують про те, скільки коштує нам допомога Україні", – додав він. Журналісти спитали в заступника міністра закордонних справ Польщі Анджея Шейни, що буде, якщо Україна попросить не надавати дозвіл на проживання чоловіків. Він відповів: "Ми точно не будемо захищати ухилянтів".

Про готовність допомагати Україні повертати своїх чоловіків також зазначили і в Литві. "Необхідно радитись із самими українцями. Насамперед це їхні громадяни, і я думаю, що глави держав порадяться і ухвалять певні рішення", – заявив член Сейму Литви Арвідас Поцюс.

Якщо Польща та Литва і будуть повертати українських військовозобов'язаних, нічого не буде заважати українцям переїхати до інших країн, каже на це Мережко. За його словами, треба створювати стимули для повернення українців. Однак які це мають бути стимули і чи можливо вмовити чоловіків повернутись додому, питання відкрите.

Також важливо, щоби українська влада вже зараз розмовляла з партнерами та обговорювала ситуацію, що складеться після закінчення війни. Якщо чоловіки будуть розуміти, що їм доведеться повертатись в Україну і їх неодмінно позбавлять легального статусу після завершення війни, це також може вплинути на їхнє бажання виконувати українські закони. Водночас масштабна депортація всіх військовозобов'язаних із ЄС в Україну – майже неможливий сценарій.

OBOZ.UA також відправив запит до МЗС та Кабміну із питанням, чи звертатиметься Україна до урядів інших країн із проханням посприяти поверненню додому українських чоловіків і про які саме заходи йдеться.