Мінімальні зарплати й пенсії хочуть заморозити на роки, при цьому долар і ціни зростатимуть: головне з Бюджетної декларації

Кабінет міністрів планує заморозити мінімальні зарплати й пенсії. Співрозмовники в уряді кажуть, що соцстандарти не планують переглядати щонайменше в бюджеті на 2025-й. При тому в Бюджетній декларації зазначено: прожитковий мінімум (а від нього залежить і мінімальна пенсія) та мінімальну зарплату заморозять аж до 2027-го.

Разом з тим наступного року очікується значна девальвація гривні. Долар може подорожчати більше ніж на 10% і досягти позначки в 45 грн/$. Загальний рівень цін (індекс інфляції) наближатиметься до 10% на рік упродовж наступних двох років. Лише у 2027-му інфляція сповільниться до 8%.

Про те, які нововведення очікують українців згідно з Бюджетною декларацією, читайте в матеріалі OBOZ.UA.

Що буде з зарплатами та пенсіями?

Бюджетна декларація здивувала навіть деяких представників владної команди. Це документ, який раз на кілька років ухвалює Кабінет міністрів і який прогнозує основні макропоказники та демонструє оцінки уряду щодо доходів та видатків держави. Найбільш чутлива новина: в уряді пропонують заморозити мінімальну зарплату й прожитковий мінімум аж до 2027-го. Поки що це лише офіційна заява про намір. Але якщо ситуація не зміниться, ймовірно, на українців чекають важкі роки.

"Це буде катастрофа", – розповідає OBOZ.UA про наслідки такого рішення доктор економічних наук, завідувачка відділу досліджень рівня життя населення Інституту демографії та соціальних досліджень Людмила Черенько. Річ у тім, що від прожиткового мінімуму залежить і рівень мінімальної пенсії.

За два роки великої війни загальний рівень бідності в Україні зріс у 1,5-1,7 раза. Але "глибока бідність" за цей же період зросла більше ніж у 5 разів. Глибокою бідністю називають ситуацію, коли доходів не вистачає на забезпечення фізіологічних потреб, тобто людина вимушена недоїдати. У цій категорії перебувають і ті пенсіонери, які живуть на мінімальну виплату.

"Зрозуміло, що йде війна, але доходи людей не те, на чому треба критично економити. Економіка теж залежить від доходів людей...Тільки за два роки великої війни масштаби бідності зросли в 1,5-1,7 раза. А от коли ми беремо глибоку бідність, це частка людей, які виживають, там їхня кількість зросла більше ніж у 5 разів", – каже Черенько.

OBOZ.UA поспілкувався з двома представниками уряду. Обидва підтвердили: в проєкті бюджету щонайменше на 2025 рік не буде підвищення мінімальної зарплати й прожиткового мінімуму. "Ми для вікових груп мінімальну пенсію підвищуємо окремим рішенням уряду. Тому для більшості мінімальна пенсія все одно зростатиме, але щодо загального рівня мінімальної пенсії та мінімальної зарплати, на жаль, їх буде заморожено", – пояснили в уряді.

Зазначимо: дійсно, в Україні є одразу кілька мінімальних пенсій. Наприклад, пенсіонери віком від 70 до 80 років, які мають страховий стаж 35 років чоловіки та 30 років жінки, отримують пенсію не нижчу ніж 3240 грн. Але ці "мінімальні пенсії" отримують тільки ті, хто виконав норму щодо стажу та досяг певного віку. Решта пенсіонерів має отримувати не менше від мінімальної пенсії, рівень якої залежить від прожиткового мінімуму для тих, хто втратив працездатність. Зараз це 2361 грн, і ця цифра не змінюватиметься.

Як зміняться доходи українців?

Андрій Рева, колишній міністр соцполітики, розповідає OBOZ.UA: соціальні стандарти вже заморожували у 2015-му, і тоді подолати падіння доходів було вкрай складно. Рева, коментуючи таке рішення уряду, заявив: "Навіть Гетманцев висловив сумніви, що це треба робити. У нас були заморожені стандарти на один рік у 2015-му. Це призвело до падіння життєвого рівня, й у 2016-му було дуже важко виправити цей провал. Ви можете заморозити соцстандарти, але інфляцію ви не заморозите. Людям потрібно жити".

Дійсно, голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у своєму Telegram-каналі заявив, що в парламенті дадуть свої пропозиції. Зазначимо, проєкт бюджету розробляє та подає в Раду уряд, однак ухвалити його можуть тільки парламентарі. Також вони мають право вносити правки в проєкт Кабміну.

"Розумію логіку Мінфіну, але вважаю такий крок надмірно жорстким заходом із фіскальної консолідації, тим більше в умовах прогнозованого прискорення інфляції. У таких умовах не зовсім реалістичний вигляд має щонайменше завдання повернення з-за кордону мігрантів. Це питання обов’язково дискутуватимуть у парламенті, ми дамо свої оцінки та пропозиції", – зазначив Гетманцев.

За чотири роки кумулятивний рівень інфляції (з 2024-го до 2027-го) сягне 35,8%. Якщо за цей період не зміняться мінімальна зарплата й пенсія, доходи найбідніших українців упадуть на третину.

При тому, як каже Рева, зростання мінімалки дозволяє збільшити надходження в бюджет. Роботодавці підвищують мінімальну зарплату, водночас зростає надходження під податку на доходи фізосіб, єдиного соцвнеску.

"Зміна мінімальної зарплати не тільки збільшує доходи бюджету, але й збільшує витрати державних підприємств, де у багатьох зарплати прив'язані до мінімального рівня. Мінімальна зарплата перші два роки повномасштабного вторгнення нікуди не рухалась. Тільки от зараз у два етапи піднялась", – додає Паращій.

Що буде з курсом долара?

Гривня значно девальвує, починаючи з 2025-го. Якщо курс, який закладено в бюджет на цей рік, становить 40,7 грн/$, то вже наступного року в уряді передбачили девальвацію гривні аж до позначки в 45 грн/$. Девальвація очікується на рівні 10,5%. Тоді як із 2025-го до 2026-го гривня щодо долара втратить усього 3,3%.

Девальвація аж на 10% – доволі песимістичні оцінки. В коментарі OBOZ.UA керівник відділу аналітики Concorde Capital Олександр Паращій зазначив, що, на його думку, це малоймовірний сценарій. Міністерство фінансів завжди прагне закласти найбільш песимістичні оцінки щодо курсу, бо це призводить до збільшення доходів. Однак найчастіше ці прогнози не реалізуються.

"Потрібно розуміти, що для Міністерства фінансів схильність завищувати очікуваний курс долара є нормальною. Тому що чим вищий курс долара, тим більше податків вони збирають", – каже Паращій. Також він зазначає, що доволі песимістичні оцінки щодо курсу долара озвучили і в МВФ. Там очікують, що наступного року вартість гривні щодо долара сягатиме 45,8 грн/$.

Зазначимо, декларацію розробили з урахуванням, що всі ставки податків не зміняться, крім акцизів на пальне й тютюн. Це пояснюється тим, що законопроєкт про підвищення податків ще не ухвалено урядом. При тому, як говорять джерела OBOZ.UA, вже цього місяця мають затвердити законопроєкт, метою якого є підвищення ПДВ та ПДФО. Це значно змінить ситуацію з надходженням до бюджету.

Чіткі прогнози в уряді розробити не можуть через невизначеність щодо тривалості й інтенсивності військових дій. Є загроза блокади автомобільного транзиту (насамперед польськими активістами) українських сільськогосподарських товарів, блокада морських портів України тощо. Бюджетна декларація розробляється з урахуванням рекомендацій кредиторів, насамперед МВФ.

"Бюджетну політику буде спрямовано на зменшення рівня дефіциту державного бюджету в 2025-2027 роках, що був збільшений з метою задоволення потреб у фінансових ресурсах держави після початку повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України", – йдеться в презентації уряду. Навіть після завершення повномасштабної війни українців чекає щонайменше кілька важких років. Для стабілізації бюджету, скорочення боргового навантаження доведеться піти на жертви. Однак при тому важливо передусім захистити найбільш уразливі категорії населення: пенсіонерів і тих, хто працює на мінімальну зарплату. Економія за їхній рахунок може призвести до того, що кількість українців зі статусом "глибокої бідності" досягне критичної позначки.