Покинуті поселення, в яких є світло, вода та інтернет: як живуть деякі українські біженці в Німеччині

Німеччина використовує безлюдні поселення для розміщення біженців, які прибувають до країни. Зокрема українців. За словами самих людей, попри занедбаність, їхні будинки обладнані всім необхідним, а місцева влада надає усіляку допомогу.

Відео дня

Про це йдеться у матеріалі DW. Там зазначають:

• ці населені пункти розташовані на заході Німеччини;
• мешканців із них виселили через видобуток у тих місцях бурого вугілля.

"Концерн RWE видобуває буре вугілля у трьох величезних кар'єрах. Неподалік від них розташовані населені пункти, деякі з них занедбані вже від кількох місяців до кількох років. Будинки місцевих жителів викупив RWE, а їх переселили в інші місця, виплативши компенсацію. За початковим задумом, спорожнілі "села-примари" підлягали знесенню, але через плани Німеччини відмовитися від видобутку бурого вугілля майбутнє цих поселень туманне", – розповідають автори матеріалу.

Вони пояснюють: річ у тім, що видобуток вугілля у цих місцях планують закрити вже незабаром. Планується, що це має статися до 2030 року.

Як живуть біженці

За словами авторів матеріалу, в одному з поселень на дверях кількох будинків видно білі аркуші паперу. На одному аркуші – список з українських прізвищ, на іншому – арабські імена.

"В одному з таких будинків живе молода пара українців. Вони живуть у цьому селі з грудня 2022 року. Будинок на одну сім'ю зараз займають кілька людей – свого роду мінігуртожиток для біженців. Тут українська родина з Донбасу мешкає у сусідстві з біженцями із Сирії", – йдеться у матеріалі.

За словами самих мешканців, у будинках є все необхідне для життя. Зокрема:

• світло;
• вода;
• опалення;
• інтернет;
• мобільний зв'язок.

Окрім того, щотижня до них приїжджають представники комунальної влади. Вони допомагають із документами та надають іншу допомогу.

Втім, є й проблеми. Зокрема, українських біженців поки що так і не скерували на мовні курси. Крім того, в самому поселенні немає:

• магазинів;
• аптек;
• лікарів.

В іншому поселенні ще залишилося небагато місцевих жителів – "хоч близько 80% уже поїхали, отримавши компенсацію". Для біженців тут обладнали:

• гуртожиток – у будівлі старої школи;
• звичайні будинки – "десь в особисте користування, десь у формі комунального гуртожитку".

"У селі є світло, вода та опалення. Комунікації не були зруйновані, оскільки статус села був спірним через плани відмови від вугілля. Для біженців, які живуть тут, організували мовні та інтеграційні курси, а діти ходять до дитячого садка", – розповідають автори матеріалу.

Як у Німеччині розподіляють біженців

Федеральні землі та комуни Німеччини мають квоти з прийому біженців. Розподіл людей відбувається автоматично.

"Співробітник центру ніколи не знає, куди вирушить та чи інша людина чи сім'я до того моменту, поки на екрані комп'ютера не з'явиться назва конкретного населеного пункту", – пояснили в матеріалі.

Як повідомляв OBOZREVATEL, більшість чоловіків віком від 18 до 60 років не мають права залишати країну, що пояснює, чому 68% українських біженців – жінки. Тому країні потрібно повернути з-за кордону жінок-біженок для економічного відновлення.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel, Threads і Viber. Не ведіться на фейки!