Роби, як вони роблять, а не як кажуть. Як різні голови Нацбанку інвестують власні кошти – від Кубіва та Гонтаревої до Пишного

За 33-річну історію банківської системи у Нацбанку України було 12 очільників із різних регіонів, політичних і бізнес-напрямів – починаючи з Володимира Матвієнка та Вадима Гетьмана в 1991-1992 роках й закінчуючи Кирилом Шевченком та Андрієм Пишним у 2020-2024-му. Що єднало багатьох з них – це ставлення до вітчизняної банківської системи та нацвалюти гривні. Принаймні останніх п’ятьох голів НБУ.

Відео дня

Вивчаючи декларації очільників Нацбанку, видання OBOZ.UA звернуло увагу на їхній інтерес до різних видів бізнесу, нерухомості, розкішних іномарок і годинників, дорожчих за квартири, та головне – на їхнє реальне ставлення (не на словах) до грошових активів. Тобто саме тих активів, що відповідають їхньому фаху та прямій діяльності/обов’язкам.

Виявилось, що кожен із останніх п'яти голів Національного банку України мав одну з двох проблем (чи дві одночасно). Або не дуже довіряв чинним банкам, яким НБУ власне видає ліцензії та відстежує їхню відповідну (не ризикову) діяльність, або не дуже вірив у майбутнє гривні – вкладав власні кошти в інвалюти, передусім у долар і євро. Хоча на публіці продовжували переконувати населення в стабільності вітчизняного валютного ринку та гривні, а також у безпечності наших банків, де варто відкривати рахунки.

OBOZ.UA, на жаль, не зміг віднайти у Нацагентстві з питань запобігання корупції (НАЗК) жодної декларації очільника Нацбанку з інвестиціями лише в гривневі активи та лише на банківських рахунках. Завжди натикався чи на декларування готівки, чи на вкладення в іноземних банках і валютах. Суми, звісно, у всіх різні, та пріоритети мало відрізняються. Аби краще зрозуміти уподобання головних банкірів у різні часи, слід пройтись по іменах у хронологічному порядку.

Степан Кубів: пішов тихо і без скандалів, найбільше готівки зберігав у доларах

Степан Кубів очолив Національний банк за результатами Революції гідності 24 лютого 2014 року, хоча і ненадовго – пішов тихо та без скандалів 19 червня того ж року, ставши одним із найменш помітних топів в історії регулятора. За його керівництва НАЗК і його реєстру ще не було, тож ми змогли оцінити грошові активи банкіра лише завдяки його поточній роботі у Верховній Раді. У ролі нардепа ексголова НБУ показав за 2023 рік такі готівкові активи:

$155 тис.;
€27 тис.;
450 тис. грн (близько $12,3 тис. у перерахунку за офіційним курсом НБУ на той час).

В українських банках Кубів із дружиною Світланою заявив два гривневих рахунки (обидва в банку "Львів" з іноземним капіталом) на загальну суму 368,5 тис. грн, тобто близько $10 тис. у перерахунку.

Гонтарева: без готівки, але зі скандалами та солідними депозитами в доларах

Валерія Гонтарева очолила Нацбанк 19 червня 2014 року та фактично відпрацювала до 11 травня 2017-го, після чого пішла у відпустку, а потім поїхала з України. Слідчі викликали пані Гонтареву на допити за різними карними провадженнями, а вона у відповідь через ЗМІ закликала їх приїздити для розмов до неї за кордон.

Офіційне її звільнення з Нацбанку відбулося 15 березня 2018 року. За керівництва Валерії Гонтаревої:

в Україні сталась велика фінансова криза та трикратна девальвація офіційного курсу гривня/долар (з 8 грн/$ до 24 грн/$), через що вся банківська система автоматично стала порушником ключових нормативів і вимог регулятора (розраховуються саме через офіційний курс).
НБУ затвердив нові вимоги до прозорості банків (аби їм не вдавалось обходити порушені нормативи), і ті були змушені вкласти немалі кошти в структури чи банкрутувати.
У 2014-2017 рр. Гонтарева здійснювала повальне закриття українських банків, яке потім отримало назву "банкопад": з ринку викинули половину банківської системи, майже 90 структур, а Фонду гарантування вкладів довелось взяти позики від Нацбанку та Міністерства фінансів на 90 млрд грн, і дотепер він повністю не розрахувався.
Через кризу та банкопад лишилися тисячі постраждалих вкладників у збитках через девальвацію та обмежену лише 200 тис. грн компенсацію вкладів, що її виплачував українцям ФГВФО. Зазвичай НБУ забирав у банків ліцензії з двох причин: непрозора діяльність (невиконання нових вимог щодо розкриття справжніх власників) і фінансова неспроможність.

Це все супроводжувалось багатьма скандалами та питаннями з боку правоохоронних органів, які з часом переросли в карні справи, доля яких нині невідома. Останню декларацію до НАЗК Валерія Гонтарева подала в березні 2019-го за січень-березень 2018 року.

Валерія Олексіївна не заявляла готівкових грошових активів, утім задекларувала солідні депозити в доларі. Найбільший оформлений на неї особисто в державному Укрексімбанку – на $4,7 млн ($2,7 млн заявляла на момент призначення). Напевне, лише в його непохитність вірила тоді очільниця НБУ. Ще один валютний рахунок у родині Гонтаревої заявлений на ім’я її сина Микити, причому в іноземному банку (Велика Британія) National Westminster Bank із розміщеними на ньому 148 тис. британських фунтів стерлінгів. В іншого сина (Антона) і чоловіка було кілька гривневих рахунків на 2,1 млн грн ($77,4 тис. за середнім офіційним курсом на той момент) та один валютний на $88.

Цікаво, що на чотирьох рахунках було 200 тис. грн і менше – максимальна сума, яку на той момент гарантував вкладникам ФГВФО. Це рахунки в ПриватБанку, ПУМБ, Банк Кредит Дніпро. Лише один рахунок чоловіка мав на 1 млн грн у Банку Кредит Дніпро, якому певно довіряв. Та один вклад був заявлений у Ощадбанку на 700 тис. грн на сина Антона. Цей держбанк на той момент не входив до Фонду гарантування вкладів і мусив відшкодувати кожному вкладнику повну суму рахунку за умови банкрутства, якого не сталось.

Постраждалі в ті роки вкладники пам’ятають, як їх докоряли тим, що вони дроблять свої депозити по 200 тис. грн, у певних випадках це називали чи не незаконною схемою, а декому через це навіть відмовляли у відшкодуванні в ФГВФО.

Також з декларації стало відомо, що Нацбанк на ім’я Гонтаревої в своєму недержавному пенсійному фонді накопичив 206 тис. грн.

Смолій: заявляв про "політичний тиск" і обирав долар

Яків Смолій – перший заступник і права рука Валерії Гонтаревої (після звільнення Олександра Писарука) був призначений головою Національного банку 15 березня 2018 року та пішов у липні 2020 року, як він сам заявляв через "політичний тиск". Його діяльність у НБУ супроводжували численні звинувачення із зловживання службовим становищем і розслідування нардепів/журналістів. Утім навіть на цьому тлі вона не була такою скандальною та шоковою для фінансового ринку, як попередниці-соратниці Валерії Гонтаревої.

До речі, їхні інвестиційні уподобання дещо збігалися. Як і Гонтарева, найбільше грошове вкладення Яків Смолій зробив у доларі в державному Укрексімбанку, хоча трохи скромніше – $3,8 млн. Там же на єврорахунку в його родини заявлено ще €1,2 тис., а також два валютні рахунки в Райффайзен Банку Аваль з $2,4 тис. та €2,6 тис. Це дані з останньої декларації головного банкіра, після звільнення за 2020 рік.

Також у ній заявлено 11 гривневих рахунків у різних банках на 11,2 млн грн (близько $415 тис. у перерахунку за офіційним курсом на той момент) та 653,2 тис. грн у недержавному пенсійному фонді НБУ. Тобто ми бачимо, як гривневі накопичення сильно поступаються інвалютним.

Шевченко: в українських банках зберігав мізерні суми

Шевченко Кирило Євгенович: став керівником НБУ 16 липня 2020 року та очолював правління регулятора в перші дні повномасштабного вторгнення РФ. Одразу закрив усі банки з державним російським капіталом ("дочки" Зовнішекономбанку РФ та Сбербанку РФ), відклав вирішення долі комерційного Альфа-Банку, який націоналізували наступного року після зміни відповідного законодавства та перейменований у Sense Bank. Затвердив першу обмежувальну постанову №18 від 24 лютого 2022 году, до якої на сьогодні внесено понад 60 правок щодо обмежень валютних, готівкових і безготівкових операцій зі зняття/переказів населення та бізнесу тощо.

Погодив рішення про емісію гривні в розмірі 400 млрд грн (регулятор викупив на цю суму держоблігацій Міністерства фінансів) для підтримки військового держбюджету до налаштування зовнішньої фінансової допомоги з боку країн-партнерів. Йому дорікали складними, а інколи й дуже важкими відносинами з Мінфіном, якому було дуже важко на початку великої війни фінансувати як державний бюджет, так і покривати виплати за старими випусками облігацій внутрішньої держпозики, через що у фінансовій спільності заговорили про наслідки так званої піраміди-ОВДП.

Кирило Шевченко пішов з посади на початку жовтня 2022 року з офіційним формулюванням "за станом здоров’я", утім згодом робив заяви щодо політичного переслідування після виїзду з України та відкриття низки карних справ щодо діяльності державного Укргазбанку за його керівництва.

В останній декларації (за 2022 рік) Шевченко заявив про немалі готівкові заощадження, що зробив разом з дружиною Юлією, найбільше в інвалюті:

$299 тис.;
€25 тис.;
230 тис. грн ($6,3 тис. за офіційним на той момент курсом).

Також повідомив про 6 рахунків родини в трьох банках в Австрії (Erste Bank Oberbank, HSP Rechtsanwälte) та одному в Швейцарії (Banque Lombard Odier) в доларі та євро (загальний обсяг):

•$23,5 тис.;
•€852,9 тис.

Найбільший вклад – на €754 тис. – у HSP Rechtsanwälte у Відні, оформлений на Юлію Шевченко.

В українських банках родина банкіра тримала переважно гривневі заощадження на невелику загальну суму – 20,8 тис. грн в Ощадбанку та Укргазбанку. Ще 405,4 тис. грн накопичено в недержавному пенсійному фонді Нацбанку для Кирила Шевченка.

Пишний: "ощадизація" та заробіток на ОВДП

Пишний Андрій Григорович: призначений головою НБУ 7 жовтня 2022 року та керує ним дотепер. За нього до штату Національного банку було залучено багатьох колишніх працівників державного Ощадбанку, з якими він раніше працював. У ЗМІ через це навіть з’явився новий термін – "ощадизація".

Відносини між Нацбанком та Мінфіном покращилися, й інколи здавалось, що НБУ розцінює урядові завдання як власні. Завдяки новому дозволу регулятора для банків щодо формування до 50-60% обов’язкових резервів у ОВДП банки стали набагато активніше скуповувати держоблігації, значно полегшуючи Кабміну фінансування дефіциту держбюджету та обслуговування внутрішнього держборгу.

За керівництва Пишного Національний банк з жовтня 2023 року відмовився від фіксованого офіційного курсу гривня/долар, який тривалий час стояв на 36,6 грн/$. Також запровадив політику так званого керованого гнучкого курсу, яку дотепер розуміють не всі. Вона дозволяє владі набагато вигідніше конвертувати міжнародну допомогу (надходить переважно в доларі та євро) в гривню через планомірну девальвацію нацвалюти.

Після цього та послаблень багатьох валютних обмежень офіційний курс української валюти на піку просів до 41,49 грн/$ (на 13,4%), а тепер тримається на 41,37 грн/$. Водночас у нещодавно ухваленому держбюджеті 2025-го закладено середній курс 45 грн/$ (23% здешевлення після фіксації). Виходячи з попереднього прогнозу чиновників про закінчення 2024 року офіційним курсом 42,1 грн/$ та з математичного розрахунку на кожен робочий день, максимальна девальвація наступного року може сягати 47,9 грн/$.

Голова НБУ Пишний продовжує заохочувати населення України вкладатися в гривневі інструменти. Тривалий час він підкреслював привабливість ставок по гривневих депозитах, за якими середні номінальні ставки трималися в межах 12-13%, а реальні (за вирахуванням 19,5% податків – на дохід фізосіб і військовий збір) близько 10% річних, одночасно знижуючи облікову ставку 20% до 13% (напряму вливає на гривневі доходності).

Однак після того, як кілька оптимістичних прогнозів Нацбанку з інфляції не виправдалися, і регулятор вже офіційно визнав її підвищення за підсумком 2024 року з очікуваних 8,2% до 9,7%, Андрій Пишний про привабливість гривневих депозитів майже не згадує, а говорить переважно про переваги держоблігацій у гривні, що мають податкові пільги (19,5% не сплачується). По таких ОВДП ставки сягають 17,25% річних, однак за умови придбання паперів із погашенням в 2028 році, попри те, що більшість вкладників звикла (має можливість) інвестувати на 1-2 роки, особливо в нацвалюті, що девальвує. Якщо дивитися на поточні пропозиції за менш тривалими держоблігаціями, то державний ПриватБанк нині пропонує дохідність від 13,5% річних (з погашенням у січні 2025 року) до 15,7% (червень 2026-го).

Але в голові слід постійно тримати курсовий ризик і змінності голів у Нацбанку – жоден з перелічених вище панів не відпрацював повний термін законодавчих повноважень. До того ж поточні топменеджери НБУ воліють вкладати власні кошти не в гривневі, а в інвалютні активи, про що вже писав OBOZ.UA.

Сам Андрій Григорович Пишний у декларації за 2023 рік повідомив, що його дружина Людмила придбала 468 держоблігації номінальною вартістю 36 568 грн кожна (загальною вартістю 17,1 млн грн), з чого зрозуміло, що йдеться про ОВДП, номіновані в доларі. Кожен вартує 1000 доларів за поточним курсом 36,5686 грн/$ на дату придбання в травні.

У цьому звіті Пишний також повідомив про такі валютні готівкові збереження родини:

$85 тис.
€72 тис.

На валютних рахунках у подружжя $415,5 тис. та менше на гривневих – 3,8 млн грн ($103,3 тис. у перерахунку за офіційним курсом на той час) – в Ощадбанку, ОТП Банку та Банку Восток.

Ще головний банкір повідомив, що дружина позичила йому особисто 10,6 млн грн та 31 млн грн – партнерським бізнес-проєктам. А Нацбанк накопичив у недержавному пенсійному фонді регулятора для нього пенсійних внесків на 257,4 тис. грн.

І хоча голови Нацбанку закликали довіряти українській банківській системі і гривні, конкретними діями свої заяви жоден із них не підтвердив. Якби члени правління НБУ на чолі з головою всі свої збереження тримали в українських фінустановах і в гривні, заклики б звучали більш переконливо, а персональна ціна помилки значно б зросла.