Відео дня
Сотні мільйонів на партії, кіно та внесок до ООН: які несподівані витрати ухвалили у бюджеті на 2024-й і в чому проблема
В Україні парламентарі ухвалили у другому читанні бюджет на 2024-й із рекордним дефіцитом. Серед необхідних видатків (на оборону, соціальну сферу, медицину, освіту) в бюджеті також можна побачити й ті статті, які можуть здивувати. Наприклад, попри повномасштабну війну, сотні мільйонів гривень витратять на фінансування партій, кіно, журналістів та навіть внесок до ООН.
Докладніше про витрати бюджету читайте у матеріалі OBOZ.UA.
Витрати на кіно збільшать уп'ятеро
Верховна Рада, отримавши проєкт бюджету, запропонувала Кабміну значно скоротити фінансування кінематографа й натомість спрямувати кошти на реабілітацію військових. Уряд до другого читання цю статтю витрат змінювати не став. Натомість змінив назву. До "державної підтримки кінематографа" додалося фінансування "фіксації та документування воєнних злочинів".
Попри повномасштабну війну, фінансування кіно збільшилося майже вп'ятеро до 634 млн гривень (загальна сума в загальному та спецфонді). У Кабміні OBOZ.UA розповіли: фінансування кінематографа – питання принципове. Мовляв, ідеться не про розваги, а про просування української позиції, фіксацію нашої версії подій, виховання патріотизму. Росія в період повномасштабної війни збільшила кількість пропагандистських, антиукраїнських фільмів та розуміє роль такого кіно.
Противники такого рішення посилаються на той факт, що за умов колосального дефіциту бюджету витрачати гроші на кіно, а не на оборону, – недозволена розкіш. Зазначимо, водночас навіть в умовах повномасштабної війни триває робота театрів (на їхнє фінансування витратять 1,3 млрд грн). Питання про те, чи потрібно зберігати культуру під час повномасштабної війни, не стоїть.
Партії фінансуватимуть за рахунок бюджету
Коштом держави продовжуватимуть існувати й українські парламентські партії. За законом ті партії, які подолали бар'єр у 5% та отримали своє представництво у Раді, мають право на фінансування з бюджету. Таке рішення ухвалили ще кілька років тому. Тоді його пояснили тим фактом, що самі українці мають своїми податками утримувати ті партії, яким вони довіряють. Мовляв, якщо це не робити з бюджету, то політичні партії не зможуть виживати без грошей великого бізнесу й будуть залежними від їхніх інтересів.
І хоча політична діяльність в умовах воєнного стану обмежена, партії продовжуватимуть отримувати сотні мільйонів гривень на свою діяльність. 2024-го з бюджету витратять на політичні сили 840,5 млн грн.
У бюджеті вказано, що гроші мають витратити на статутну діяльність. Йдеться про оренду офісів, зарплати співробітників представництв партій (бухгалтерів, секретарів, голів осередків), агітаційну продукцію тощо.
На внески до ООН витратять сотні мільйонів гривень
Україна як член ООН та інших міжнародних організацій щорічно робить внески на їхню діяльність. 2024-го доведеться витратити з бюджету 510,9 млн грн. Стаття у бюджеті називається "внески України до бюджетів ООН, органів та спеціалізованих установ системи ООН, інших міжнародних організацій та конвенційних органів".
Існує спеціальна шкала внесків. І Україна у статутний фонд ООН платить у сотні разів менше, ніж держави з розвиненою та сильною економікою. Для порівняння, якщо внесок України становить 0,057% загального фонду ООН, то внесок США минулих років був на рівні 22%.
При цьому, попри величезний дефіцит бюджету й стан повномасштабної війни, Україна все одно змушена сплачувати внески до статутного фонду міжнародних організацій.
Мільйони гривень на "підвищення кваліфікації" журналістів та сотні мільйонів – на марафон
У бюджеті виділили майже 9 млн грн на підвищення кваліфікації журналістів. За ці гроші навчатимуть представників ЗМІ з "Укртелерадіопресінституту". Це установа, в якій, наприклад, журналістам розкажуть про медіаграмотність або допоможуть освоїти майстерність оператора. При цьому з якоїсь причини підвищення кваліфікації провадитимуть не за рахунок бюджетів редакцій, в яких працюють журналісти, а коштом державної скарбниці, тобто всіх платників податків.
Набагато більше витратять на єдиний телемарафон та підтримку телеканалів, які в ньому беруть участь. На виробництво та трансляцію програм для державних потреб, збирання, обробку та розповсюдження офіційної інформаційної продукції витратять 1,5 млрд грн. Ще 200 млн грн – бюджет телеканалу Ради та "Голосу України".
Насамперед на телеканали українці заплатять зі свого бюджету 1,7 млрд грн. У цю суму можуть потрапити кошти й на виробництво серіалів "патріотичної тематики". Саме фінансування серіалів і викликало найбільше скандалів навколо бюджету на телепродукцію 2023-го.
Суперечки про те, чи потрібно закінчувати телемарафон, тривають уже протягом місяців. Навіть серед кандидатів у президенти США є ті, хто критикує Україну через один канал. Хоча насправді, крім тих каналів, які беруть участь у телевізійному марафоні й транслюють його більшу частину ефірного часу, є і т.зв. опозиційні. Вони не дотримуються єдиної інформаційної політики та працюють без державного фінансування та цифрового ефірного мовлення. До речі, в ЄС у межах рекомендацій для старту переговорів щодо вступу України також наголосили на необхідності створення плюралізму думок у медіа (а для цього потрібно повернути в ефір канали).
Головна проблема – грошей немає
Дефіцит бюджету становить понад 1,5 трильйона. "Сьогодні потрібно по крихті розбирати кожного розпорядника для того, щоб шукати резерви й розуміти, що надалі, коли потрібно буде робити секвестр бюджету, ми вже знатимемо, де і як ми економитимемо й куди спрямовуватимемо кошти", – вважає народна депутатка Ніна Южаніна. Відповідну заяву вона зробила під час розгляду проєкту бюджету.
З її словами посперечатися важко. Бюджет України розроблено з рекордним дефіцитом. Діру потрібно фінансувати за рахунок кредитів та зовнішньої фінансової підтримки, а США та ЄС через внутрішні політичні процеси все ще не ухвалили рішення про виділення фінансування для України.
Україна зберігає необхідні витрати, фінансує пенсії, зарплати бюджетників і навіть телеканали та політичні партії – насамперед коштом міжнародних партнерів. Повномасштабна війна призвела до величезних економічних втрат. Власних податків ледве вистачає на фінансування армії, а от решта всіх витрат фактично лягла на плечі союзників.
Це багатомільярдна підтримка, яку доводиться пояснювати своїм виборцям політикам США, ЄС. Російська пропаганда робить усе, щоб змінити думку громадян ЄС та США щодо ситуації в Україні, активно поширює наративи про тотальну корупцію (при цьому міжнародні рейтинги показували, що рівень корупції в Росії значно вищий, ніж в Україні), внутрішньополітичні конфлікти тощо. Частина цієї пропаганди сягає й самих українців.
Під час презентації бюджету-2024 у парламенті міністр фінансів Сергій Марченко запевнив, що наступного року в Україні не запускатимуть "друкарський верстат", навіть попри рекордні витрати. Однак для цього воюючій країні потрібна максимальна підтримка партнерів. "Я впевнений, що Адміністрація (президента США Джо) Байдена знайде вихід щодо фінансування України. Воно для нас важливе, тому що це грантова підтримка. Про жодне емісійне фінансування не йдеться, ми знайдемо можливість профінансувати потреби завдяки зовнішній допомозі", – наголосив Марченко.
Чи вдасться виконати бюджет та отримати підтримку від ЄС та США, стане відомо вже найближчими тижнями. Саме від цього рішення залежить, чи не доведеться Кабміну разом із Радою урізати частину видатків.